Розділ 2 композиція дипломної роботи

Дипломна робота умовно поділяється на такі структурні елементи:

1. Титульний лист (див. дод. А);

2. Завдання на дипломну роботу студентові (див. дод. Б.2);

3. Зміст (дод. В);

4. Реферат (дод. Г);

5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (дод. Ж)

6. Вступ

7. Розділи

8. Висновки

9. Список використаних джерел

10. Додатки

11. Файл із вкладеними відгуком і рецензією

Відгук і рецензія вкладаються у файл формату А4, який вшивається перед титульним листом. Дипломну роботу подають у твердій обкладинці.

Розділ 3 вимоги до структурних елементів дипломної роботи

Титульний лист

Титульний лист є першою сторінкою ДР. Титульний лист містить дані, які подають у такій послідовності (див. дод. А):

а) відомості про назву міністерства, навчального закладу і кафедри;

б) повна назва документа;

в) підписи відповідальних осіб (керівника та консультантів відповідних розділів);

г) гриф допущення до захисту;

д) рік написання ДР.

ЗАВДАННЯ на дипломну роботу

Завдання на ДР (див. дод. Б.2) оформлюється, на бланку, виконаному на двох сторінках одного аркуша, розмішується після ЗМІСТУ.

Завдання на ДР підписується завідувачем кафедри, керівником дипломної роботи, консультантами відповідних розділів, нормоконтролером, студентом-дипломником.

ЗМІСТ

Зміст розташовують безпосередньо після завдання на дипломну роботу, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: завдання на роботу; реферат; перелік умовних позначень, одиниць, скорочених термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) ДР; висновки; список використаних джерел; додатки і номери сторінок на яких вони розміщені. Приклад змісту наведений у додатку В.

РЕФЕРАТ

Реферат призначений для ознайомлення зі змістом ДР. Він має бути стислим, інформативним і вміщувати відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї ДР.

Реферат має бути розміщений безпосередньо за завданням на ДР, починаючи з нової сторінки і повинен містити:

• відомості про обсяг ДР, кількість частин ДР, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань;

• текст реферату;

• перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відображати подану у ДР інформацію і, як правило, у такій послідовності:

• мета ДР;

• об'єкт ДР;

• предмет ДР;

• завдання та результати дослідження;

• інформаційна база дослідження.

Реферат слід виконувати обсягом не більш, як 500 слів, і, бажано, щоб він розташовувався на одній сторінці формату А4. Ключові слова, що є визначальними для розкриття змісту ДР, розміщують після тексту реферату. Перелік ключових слів повинен містить від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих прописними літерами в називному відмінку в рядочок через кому. Приклад складання реферату дивіться у додатку Г.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, символів, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

Усі прийняті у ДР малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який розташовується безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. За першої появи цих елементів у тексті ДР наводять їх розшифровку. Приклад оформлення переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів наведений у додатку Ж.

ВСТУП

У вступі коротко:

• надають оцінку сучасного стану проблеми, що вивчається у ДР, та ступінь висвітлення її в сучасній економічній літературі та наукових працях;

• обґрунтовують актуальність обраної теми;

• формулюють мету і завдання дослідження;

• визначають об’єкт та предмет дослідження;

• характеризують стан предмету дослідження та розкривають його значення для організації діяльності підприємства;

• зазначають джерела використаної інформації.

Орієнтовний обсяг вступу: 2-3 стор.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА БАЗОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

1. Економічна сутність предмету дослідження

2. Огляд нормативних документів, що регламентують облік і аудит предмету дослідження

3. Характеристика базового підприємства

У підрозділі 1.1. необхідно розкрити сучасний стан наукової думки в галузі проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії і погляди на її вирішення, для чого зробити критичний огляд відповідних джерел (монографій, авторефератів дисертацій, наукових статей, підручників, навчальних посібників), здійснити аналіз основних категорій і понять, які використовуються при висвітленні теми дослідження. Навести та співставити існуючі методи, механізми та методики щодо оцінки та визначення характеристики економічного процесу або явища, що досліджується.

У підрозділі 1.2. необхідно навести перелік та характеристику основних нормативних та законодавчих документів, що регламентують облік і аудит предмету дослідження і надати їм критичну оцінку (можливе оформлення у вигляді таблиці, дод. К.1).

У підрозділі 1.3. здійснюється характеристика базового підприємства (коротка історія створення і розвитку, форма власності, реквізити підприємства (поштові, банківські, статистичні), схема виробничої структури підприємства та її опис), основних видів його діяльності, галузевих особливостей виробничого процесу та визначається їх вплив на побудову системи обліку.

Орієнтовний обсяг РОЗДІЛУ 1: 20-35 сторінок.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ НА БАЗОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

2.1. Особливості організації обліку на підприємстві та його облікової політики

2.2. Бухгалтерський облік предмету дослідження

2.3. Порядок відображення у бухгалтерській звітності інформації щодо предмету дослідження

У другому розділі ДР у теоретичному та практичному аспектах освітлюються питання бухгалтерського обліку предмету дослідження дипломної роботи. Підкріплюються матеріалами, зібраними під час проходження переддипломної практики.

Особливу увагу слід приділити недолікам обліку певної облікової категорії та обґрунтуванню пропозицій щодо вдосконалення його методики та організації. Теоретичні положення окремих підрозділів слід підтвердити конкретними даними з практики підприємства.

У підрозділі 2.1. при висвітленні стану організації бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства необхідно охарактеризувати:

• структуру бухгалтерської служби підприємства;

• форму організації бухгалтерського обліку;

• територіальний розподіл облікових робіт;

• розподіл облікових робіт за виконавцями;

• способи, методи, форми, технічні засоби, які використовуються в обліку;

• рівень автоматизації облікових робіт на базовому підприємстві;

• схему документообігу;

• напрямки облікової політики підприємства, її особливості;

• недоліки в організації і методології обліку, їх вплив на результати роботи підприємства.

У підрозділі 2.2. освітлюються особливості первинного обліку стосовно обраного предмету дослідження, розглядається методика і техніка ведення аналітичного і синтетичного обліку, відображення у облікових реєстрах. Аналітичний облік повинен бути детально пов’язаний з первинним обліком. Складається журнал господарських операцій, пов’язаних з обліком предмету дослідження (доцільно оформити у вигляді таблиці, зразок якої наведений у додатку К.2).

При необхідності розкривається порядок ведення податкового обліку предмету дослідження на підприємстві. Також може бути досліджено організацію управлінського обліку або внутрішньогосподарського контролю на підприємстві (технологія й організація виробництва продукції; методи обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); облік прямих і накладних затрат; облік і контроль незавершеного виробництва; облік випуску готової продукції; облік і контроль відвантаження і реалізації продукції; аналіз взаємозв’язку обсягу реалізації, витрат і прибутку; облік витрат і доходів за центрами відповідальності; використання даних обліку для прийняття управлінських рішень).

За результатами проведених досліджень можуть бути надані пропозиції щодо:

• впровадження нових форм і методів обліку;

• персоніфікацію облікових робіт, яка передбачає раціональні форми робочих місць і розподіл облікових робіт між виконавцями;

• вдосконалення інформаційної бази обліку, що передбачає розробку уніфікованих систем облікових показників і документів.

У підрозділі 2.3. необхідно розглянути ті форми річної та періодичної бухгалтерської (фінансової, управлінської, статистичної, податкової) звітності, в яких знаходить відображення інформація щодо предмету дослідження, методику і техніку їх складання, порядок і термін подання.

Орієнтовний обсяг РОЗДІЛУ 2: 25-30 сторінок.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ результатів діяльності та ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ НА БАЗОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

3.1. Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства та його фінансового стану

3.2. Горизонтальний та вертикальний аналіз предмету дослідження на базовому підприємстві

3.3. Факторний аналіз предмету дослідження на базовому підприємстві

У підрозділі 3.1 необхідно використовуючи фінансову, статистичну та внутрішньогосподарську звітність підприємства проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності (дод. Л.1) та визначити фінансовий стан підприємства, оцінити динаміку його розвитку. При вивченні фінансового стану підприємства бажано застосувати загальноприйняті методи аналізу.

Для проведення аналізу використовуються дані звітності за три роки, що передують року написання ДР (наприклад, якщо ДР виконується у 2013 р., то аналізуються показники діяльності за 2010-2012 рр.). Результати проведених досліджень ілюструються графіками, діаграмами та ін. За результатами аналізу необхідно зробити висновки, розкрити вплив галузевих особливостей на економічні та фінансові показники. Усі таблиці з розрахунками, які займають більше однієї сторінки, виносяться у додатки.

При вивченні фінансового стану підприємства можливе застосування дискрептивних моделей (описового характеру), які дозволяють структурувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними і опосередкованими показниками, шляхом використання стандартних аналітичних прийомів та методів. До них відносяться:

- експрес-аналіз балансу, сутність якого полягає у створенні балансу-нетто, постатейному співставленні показників минулого і поточного років, обчисленні відхилень. При цьому визначається абсолютна і відносна зміна статей (горизонтальний аналіз), розраховується їх питома вага, вивчається структура активу і пасиву (вертикальний аналіз);

- аналіз із застосуванням коефіцієнтів, сутність якого полягає в тому, що оцінка фінансового стану проводиться шляхом обчислення відносних показників - фінансових коефіцієнтів (майнового стану, платоспроможності та фінансової стійкості, ліквідності, ділової активності, рентабельності), розрахованих на підставі показників звітності та порівняння їх з нормативом. Розрахунки треба представити у вигляді таблиці (дод. Л.2).

При побудові моделей, розрахунках і отриманні вихідної інформації доцільно використовувати прикладне програмне забезпечення (наприклад, програму Microsoft Excel).

У підрозділі 3.2 необхідно визначити завдання аналізу предмету дослідження та провести його комплексну оцінку у взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємозумовленості. З цією метою доцільно спочатку проаналізувати динаміку та структуру предмету дослідження за три останніх роки (дод. Л.3, Л.4).

При здійсненні аналітичних досліджень необхідно враховувати наступне.

Найбільш широко в процесі економічних досліджень застосовується порівняння, що дозволяє оцінити будь-який показник. При цьому планові дані зіставляються з очікуваними або фактичними показниками за попередній період – для вивчення якості планування, обґрунтованості, ступеня напруженості планів. Фактичні дані звітного періоду можуть зіставлятися: із плановими – для контролю і оцінки виконання плану; із проектними нормативами – для їхнього освоєння і вишукування можливостей зростання виробництва; із нормами і лімітами – для оцінки їх дотримання і розкриття резервів посилення режиму економії; із фактичними даними за минулий або ряд минулих періодів – для вивчення динаміки, темпів і закономірностей розвитку підприємства; із середніми показниками підприємств своєї галузі або регіону – для визначення місця підприємства, його рейтингу за тією чи іншою ознакою; з даними кращих підприємств своєї галузі або регіону – для пошуку можливостей і резервів поліпшення виробничої і комерційної діяльності; з економічною моделлю роботи підприємства, що функціонує в ідеальних умовах – для встановлення досягнення теоретично можливого найвищого рівня використання його виробничого потенціалу і фінансових ресурсів.

У підрозділі 3.3 слід дослідити причини та наслідки економічних зв’язків, пов’язаних з предметом дослідження; обчислити величину впливу чинників на результативний показник; визначити резерви виробництва і пріоритетні напрямки їх використання; оцінити обґрунтованість і дієвість механізму реалізації управлінських рішень.

При здійсненні факторного аналізу необхідно, насамперед, визначити результативний показник, побудувати детерміновану факторну модель і визначити її тип (мультиплікативна, адитивна, кратна чи змішана).

Якщо між показниками існує функціональна залежність, що має математичний характер, і її не можна визначити прямим розрахунком, то таку залежність вимірюють за допомогою прийомів елімінування, тобто послідовного виділення одного чинника і виключення впливу інших. Основним тут є прийом підстановок, при котрому послідовно заміняють базисні величини кожного чинника на фактичні дані звітного періоду. Така заміна дозволяє визначити ступінь впливу кожного чинника на сукупний економічний показник.

Прийом ланцюгових підстановок здійснюється шляхом порівняння фактичних показників з базисними, при якому чисельна різниця між ними приймається за розмір впливу відповідного чинника на рівень сукупного фінансового показника. Сутність прийому полягає в тому, що послідовно замінюючи кожний звітний показник базисним, всі інші показники розглядаються при цьому як незмінні.

Прийом простого додавання залишку, що не розкладається, припускає ділення залишку на два і додавання результату до величини впливу якісного і кількісного чинників.

Прийом зважених кінцевих різниць є різновидом прийому ланцюгових підстановок. Він заснований на визначенні абсолютних або відносних різниць по досліджуваних чинниках і сукупному фінансовому показнику. При цьому, визначаючи вплив кількісного чинника, різницю по відповідному проміжному показнику множать на базисне значення якісного показника. Для визначення впливу якісного чинника різницю по відповідному проміжному показнику множать на фактичне значення кількісного показника.

При ланцюгових підстановках використовують дані, що мають невеликі відхилення по чинниках (у межах до 10%). В іншому випадку доцільно застосувати інтегральний метод, що дає більшу точність розрахунків. Цей метод дозволяє запобігти недоліків, притаманних прийомові ланцюгової підстановки, і не потребує застосування прийомів по розподілу залишку, що не розкладається, так як у ньому діє логарифмічний закон перерозподілу чинникових навантажень.

Логарифмічний прийом. Переваги цього способу в тому, що він дозволяє визначити вплив не тільки двох, але й більше чинників на результативний показник без встановлення черговості підстановок. Прийом можна застосовувати до кратних і мультиплікативних моделей. Він заснований на логарифмуванні відхилень звітного і базисного значень результативної ознаки, яка дорівнює відношенню відповідних добутків чинників, так як зміна показників може бути оцінена за допомогою як абсолютних, так і відносних показників.

Прийом зведення і групування полягає в об'єднанні інформаційних матеріалів в аналітичні таблиці, що дає можливість зробити необхідні зіставлення і висновки. Аналітичні групування дозволяють виявити взаємозв'язок різних економічних явищ і показників, визначити вплив найбільш істотних чинників і виявити ті або інші закономірності і тенденції в розвитку господарських і фінансових процесів.

Графічний метод забезпечує наочність і простоту сприйняття і засвоєння отриманої інформації. У процесі магістерського дослідження можуть складатися стовпчикові, кругові, лінійні, координатні й інші графіки.

З допомогою індексного методу досліджують зміни економічних величин, параметрів економічних і соціальних процесів за певний період часу і визначають відношення кінцевої величини до вихідної. Індекс обчислюється стосовно базового рівня, базового розміру, що відповідає певному періоду, прийнятому в якості точки відліку.

Економіко-математичні методи є одним з напрямків вдосконалення аналізу господарської діяльності та прогнозних розрахунків з впровадженням електронно-обчислювальних машин. Їх застосування підвищує ефективність аналізу за рахунок розширення досліджуваних чинників, обґрунтування прийнятих управлінських рішень, вибору оптимального варіанта використання виробничих ресурсів, розкриття резервів ефективності виробництва.

Орієнтовний обсяг РОЗДІЛУ 3: 25-30 сторінок.

РОЗДІЛ 4. АУДИТ ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

4.1. Організація та методика аудиту предмету дослідження

4.2. Оцінка системи внутрішнього контролю на підприємстві (при необхідності)

4.3. Аудит предмету дослідження

4.4. Заключні аудиторські процедури

У четвертому розділі ДР розглядаються організація та методика аудиторської перевірки та проводиться аудит предмету дослідження.

На підставі вивчення організації і методики бухгалтерського обліку предмету дослідження викладається методика аудиторської перевірки (дод. М). Далі необхідно скласти програму проведення аудиту, яка включає графік роботи, виконавців, джерела інформації та перелік методів, прийомів, процедур, необхідних для реалізації запланованих робіт ( дод. Н).

При проведенні аудиту необхідно:

• дати оцінку стану бухгалтерського обліку, звітності і системи внутрішнього контролю на базовому підприємстві, охарактеризувати ідентичність аналітичного і синтетичного обліків та їх взаємозв'язок, а також відповідність даних первинного обліку даним балансу;

• дати характеристику здійсненим господарським операціям з точки зору законності, правильності ведення синтетичного обліку і оформлення документів (повноти відображень реквізитів, ідентичності підписів і т.д.);

• охарактеризувати взаємозв'язок первинного, поточного і зведеного обліків.

Особливу увагу слід приділити недолікам, порушенням і зловживанням, а також охарактеризувати вплив виявлених недоліків на результати фінансово-господарської діяльності підприємства. При дослідженні документації необхідно перевірити операції по складанню звітності. Після цього дослідити записи в книгах, картках і табуляграмах аналітичного обліку, первинних документах. Вся зібрана інформація повинна знайти відображення в робочих документах, які подаються по тексту ДР або виносяться у додатки (дод. П).

При узагальненні результатів перевірки наводиться перелік помилок, порушень, неточностей, що виявлені під час аудиту, а також аргументи, які вплинули на формування незалежної думки аудитора. Якщо проводився аудит повного пакету фінансової звітності для складання звіту студенту слід керуватися вимогами МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності» або МСА 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора», та МСА 706 «Пояснювальні параграфи та параграфи з інших питань у звіті незалежного аудитора», якщо думка відрізняється від безумовно-позитивної.

Якщо проводиться аудит окремих фінансових звітів та певних елементів, рахунків або статей фінансового звіту слід керуватися при складанні звіту МСА 805 «Особливі міркування – аудити окремих фінансових звітів та певних елементів, рахунків або статей фінансового звіту» (дод. Р).

Орієнтовний обсяг РОЗДІЛУ 4: 25-30 сторінок.

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Правові питання з охорони праці на підприємстві

5.2. Аналіз вимог з охорони праці на підприємстві

5.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях

Згідно наказу МОНМС України № 969/922/216 від 21.10.2010 р. (п. 4.3, 4.6) та Розпорядження № 5-18 від 14.02.2011 р. пояснювальна записка ДР повинна мати розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях». Завдання по розділу видає консультант кафедри рудникової аерології та охорони праці (РАОП), в залежності від теми ДР студента та зібраних даних при проходженні переддипломної практики.

Пояснення по виконанню розділу наведено у «Методичних вказівках до виконання розділу дипломної роботи «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» для спеціалістів та магістрів інженерно-економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання» та «Рекомендаціях по виконанню розділу дипломної роботи «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» для спеціалістів та магістрів інженерно-економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання», автори Янова Л.О., Пищикова О.В., Несторенко О.В.

Орієнтовний обсяг РОЗДІЛУ 5: 10-15 сторінок.

ВИСНОВКИ

Це форма послідовного викладення основних результатів проведених досліджень. Ознайомлення з текстом висновків повинне сформувати у фахівця уявлення про кваліфікаційний рівень спеціаліста, щодо завдань, які поставлено і вирішено у роботі.

Орієнтовний обсяг: 2-3 сторінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині пояснювальної записки, наводять наприкінці ДР, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання. Наприклад: [17].

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті, або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної справи (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»). Бібліографічні описи виконують мовою джерела інформації, допускається робити переклад бібліографічного опису і записувати його мовою пояснювальної записки.

ДОДАТКИ

У додатках розміщують матеріал, який:

• є необхідний для повноти пояснювальної записки, але включення його до основної частини пояснювальної записки може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

• не може бути послідовно розміщений в тексті ДР через великий обсяг або способи відтворення.

У додатки включаються:

• додаткові ілюстрації і таблиці,

• первинні документи і облікові реєстри,

• форми бухгалтерської, податкової і статистичної звітності підприємства, на базі якого виконано дослідження,

• формули, розрахунки, методики, інструкції, машинограми та ін.

Вони оформлюються як продовження роботи, розташовуються за порядком їх появи в тексті ДР.