Розділ 1. Методичні вказівки по організації контролю знань студентів.

Вивчення «Фінансового права», згідно з умовами Болонського процесу та учбового плану студентів IV курсу спеціальностей «Фінанси» ОКР 6.050104, «Банківська справа» ОКР 6.050105, «Облік і аудит» ОКР 6.050106, передбачає впровадження кредитно-модульної системи, реалізація якої пов’язана з викладанням матеріалу на лекціях, проведенням індивідуальної роботи зі студентами та організацією самостійної роботи студентів, як невід’ємних складових системного підходу до підготовки фахівців.

Як було зазначено, особлива увага при організації самостійної підготовки студента по вивченню курсу «Фінансове право» повинна приділятися сфері контролю, як елементу зворотного зв’язку засвоєння студентами основних положень курсу, набуття навичок та умінь у використанні знань для підготовки рефератів, наукових доповідей, виконання контрольних робіт, опрацюванні матеріалу, тестування тощо.

Контроль знань студентів здійснюється протягом семестру на основі: - «вхідного контролю», який проводиться на початку вивчення курсу з метою визначення рівня знань студентів та їх готовності до засвоєння положень курсу «Фінансове право». Перевірці підлягають знання, набуті студентами при вивченні дисципліни «Фінанси», «Гроші та кредит», «Податкові системи» та інших дисциплін, що вивчались раніше згідно з учбовим планом спеціальності. Вхідний контроль може проводитись у тестовій формі, у формі економічного диктанту або контрольної роботи; - «поточного модульного контролю», здійснюваного протягом семестру. Його мета – перевірка ступеню засвоєння студентами навчального матеріалу, вміння оперувати набутими знаннями при вирішенні господарських ситуацій, формуванні логіко-структурних схем, виконанні творчих завдань, пов’язаних зі знанням нормативно-правової бази держави, фінансового законодавства та їх використання для регулювання відносин між суб’єктами економічної діяльності, які пов’язані з формуванням, розподілом та використанням публічних фінансів.

Поточний модульний контроль підпорядковано учбовому плану. Він може охоплювати від однієї до трьох тем курсу. До першого модуля включені теми з першої по шосту, які дають уяву про курс фінансового права як навчальної дисципліни і формують «Загальну частину» (теми №1-4), а також дві основні теми інституту «Бюджетного права» (теми №5, №6). До другого модуля віднесені теми №7-13 які разом з темами №5 і №6, включених до першого модуля, формують «Особливу частину» фінансового права і дають уяву про загальну характеристику окремих фінансово-правових інститутів.

Організація поточного модульного контролю знань студентів з зазначеної дисципліни передбачає виконання студентами завдань, по кожній з вивчаючих тем, у формі: - завдань з нормативно-правової бази ( НП Б); - підготовки глосарію (ПГ); - логіко-структурних схем (ЛСХ); - творчо-аналітичних завдань (ТАЗ); - господарських ситуацій (ГС); - тестів; - рефератів; - контрольного опитування тощо.

- «підсумкового модульного контролю», як форми семестрового модульного контролю, що дає змогу оцінити ступінь засвоєння студентами навчального матеріалу з дисципліни. Він передбачає комп’ютерне тестування в рамках матеріалу віднесеного до модуля 1 і модуля 2. До цього студенту необхідно виконати усі види запланованої роботи згідно з індивідуальним планом, сформованим студентом разом з викладачем. План формується впродовж 10 днів з початку семестру по формі (табл. 3.5.) у двох примірниках. Один екземпляр слугує для організації самоконтролю студента. А другий знаходиться у викладача. На його основі викладач веде відомість обліку виконання завдань модульного контролю ( табл. 3.6.).

Студент повинен, згідно з робочою навчальною програмою дисципліни, отримати позитивні підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен модуль.

Викладач має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, експрес-контроль, співбесіду тощо, перед тим як підвести остаточні результати підсумкового контролю (Модуль №1 + Модуль №2) з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за національною (традиційною) шкалою та шкалою ECTS (табл. 3.4).

Самостійна робота студента включає:

- завдання з нормативно-правової бази, направлені на підготовку студентів до орієнтування у великому масиві нормативно-правових актів, які постійно змінюються, оволодіння нормами, які регулюють суспільні відносини, що виникають в процесі фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, розуміння специфіки цих відносин і норм, що їх регламентують;

- складання глосарію ( термінологічного словнику) передбачене кожною темою курсу. Робота виконується студентами у зошиті для самостійної роботи з обов’язковим посиланням на джерело інформації (нормативно-правові акти, підручники, монографії, словники, енциклопедії);

- логіко-структурні схеми (ЛСС) виконуються студентом у вигляді домашнього завдання на окремих листах формату А-4. Це дозволяє закріпити теоретичні положення вивчаємих тем, встановити зв’язок між головними елементами фінансових правовідносин; - творчо-аналітичні завдання (ТАЗ) направлені на використання завдань, які передбачають засвоєння положень чинного нормативного законодавства та їх використання на практиці. Вони супроводжуються необхідними коментаріями, обґрунтованими висновками з обов’язковим посиланням на норми (статті) чинного законодавства; - виконання тестових завдань в аудиторії, або поза аудиторією має на увазі проведення контролю за систематичним оволодінням основних категорій, понять, або елементів фінансово-правових відносин, їх формалізованого закріплення у нормативно-правових актах різної юридичної сили. Якщо тести виконуються поза аудиторією, то студент фіксує їх зміст і відповідь у зошиті для самостійної роботи;

- написання рефератів направлено на формування у студентів наукового підходу до осмислення фінансово-правового регулювання грошових відносин, що виникають у процесі фінансової діяльності між органами держави і органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності і організаційно-правових видів діяльності, громадянами.

Як було зазначено вище, студент виконує завдання згідно з індивідуальним планом, чітко додержуючись графіка виконання тих чи інших видів завдань. Якщо своєчасне виконання передбачених завдань було порушено з об’єктивної причини, то студент має право, на підставі дозволу декана, здати їх до тижня семестру на якому виставляються результати. Час і порядок здачі визначається викладачем.

Види завдань поточного модульного контролю, їх кількість, форма виконання та оцінка визначається викладачем, що у формалізованому вигляді представлено в таблиці 3.1. Запропонована методика оцінки виконання завдань поточного контролю передбачає виконання студентом усіх видів завдань і при послідовному систематичному вивченні тем курсу «Фінансове право» дає змогу накопичити достатню кількість балів. Сформульовані в таблиці 3.2. «Критерії оцінки знань студентів за формами знань модульного контролю», дозволяють диференційовано підійти до оцінки якості виконання завдань. Набрана сума балів може бути скоригована згідно з додатковими показниками організації поточного модульного контролю (табл. 3.3). Їх дія направлена на підвищення якості в організації самоконтролю знань студентів, формування відповідальності і самоповаги.

Загальні результати поточного модульного контролю виставляються згідно розкладу на тому тижні семестру, на якому він передбачений, відповідно до календарного графіка навчального процесу. Викладач виставляє в індивідуальний учбовий план студента ту кількість балів, яку він набрав згідно виконання графіка особистого індивідуального плану навчальної роботи з дисципліни «Фінансове право». Максимальна кількість балів – 100.

Таким чином, якщо під час модульного контролю студент отримав позитивну рейтингову оцінку (табл. 3.4), модуль йому зараховується.

Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

Розділ 2.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА