
- •Тип реброплави (ctenophora)
- •Підклас Cліпоканальні (Typhlocoela)
- •Ряд Повзаючі реброплави (Platyctenida)
- •Ряд Морські огірки (Beroida)
- •Ряд Стрічкоподібні реброплави (Cestida)
- •Ряд Лопатеносні реброплави (Lobiferida)
- •Ряд Морські ковпаки (Thalassocolycida)
- •Р яд Безкишкові турбелярії (Acoelida)
- •Р яд Макростоміди (Macrostomida)
- •Р яд Багатогіллястокишкові (Polyciadida)
- •Ряд Тригіллястокишкові, або планарії (Tricladida)
- •Ряд Прямокишкові (Rhabdocoelida)
- •Р яд Удонеліди (Udonellida)
- •Клас гнатостомуліди (gnathostomulida)
Ряд Тригіллястокишкові, або планарії (Tricladida)
Трикладіди — це переважно великі за розміром (до 50 см) тварини, що населяють моря, прісні водойми та грунт. їх тіло має листоподібну або стрічкоподібну форму, для статевої системи характерна наявність численних сім'яників, двох яєчників і багатьох жовтівників. Збільшення розмірів тіла зумовлює сильний розвиток м'язів, ускладнення мережі протонефридіальної системи, збільшення кількості екскреторних пор, а також розгалуження трьох основних гілок травної системи.
М
Рис.
138. Ряд Tricladida:
а —
Dendrocoelum
lacteum;
б
—
Poiycelis
nigra;
в
—
Dugesia
tigrina;
г
— Bai.
kaloplana
sp.
Більше поширені прісноводні трикладіди, щo вивчені значно краще за інших турбелярій. У різних водоймах Європи можна легко знайти молочно-білу планарію (Dendroсоеlит lacteum) та чорну багатоочку — Polycelis nigra (рис. 138).
Планарії живляться малощетинковими червами, дрібними молюсками та членистоногими. Розшукувати здобич їм допомагають хеморецептори, зокрема аурікулярні органи. У планарій виникають прості умовні рефлекси.
Поряд зі статевим розмноженням у прісноводних трикладід, особливо у мешканців водойм із сильною течією, відоме нестатеве розмноження шляхом поперечного поділу, що пов'язано з високою здатністю до регенерації. Так, нова особина Dugesia tigrina формується з 1/300 частини об'єму материнського тіла. Планарії можуть довго голодувати, в лабораторних умовах D. tigrina не живилися протягом року, внаслідок чого їх об'єм зменшувався в 300 разів, будова спрощувалася й частина органів дегенерувала. Після живлення в таких особин поновлювалися всі органи й вони знову починали розмножуватися.
Ендемічна група (понад 30 видів) трикладід мешкає лише в озері Байкал і має унікальні особливості будови. Для них характерні яскраве забарвлення, незвичайне для прісноводних видів, наявність органів прикріплення — присмоктувальних ямок і присосків, які допомагають тваринам прикріплюватися до субстрату, велика кількість очей, що досягає декількох десятків, особлива будова статевої системи. Саме серед них трапляються справжні гіганти, один із них — сорокасантиментрова Baikaloplana valida має декілька сотень присосків, що облямовують усе її тіло (див. рис. 138).
Крім морських і прісноводних трикладід, відома велика група наземних, що поширені переважно у вологих тропічних і субтропічних лісах.
Ряд Прямокишкові (Rhabdocoelida)
Більшість видів ряду — мешканці морів, серед яких вони становлять значну частину всіх турбелярій. У прісних водах кількість видів прямокишкових турбелярій незначна, проте окремі види утворюють великі скупчення. Рабдоце-ліди мають невеликі розміри (найчастіше 2—5 мм).
Т
іло
тварин сплющене, майже циліндричне, або
веретеноподібне, глотка масивна,
кишечник нерозгалужений. Над
глоткою міститься
мозковий ганглій, від якого відгалужуються
одна-три пари нервових стовбурів. Гонади
масивні, як правило, представлені парою
сім'яників і яєчників, є пара жовтів-ників.
Ц
Рис.
139. Ряд Rhabdocoelida
(Mesostoma
ehrenbergi):
а —
загальний вигляд, б
— черв, що
прикріпився до
поверхневої плівки
води і впіймав
планктонного рачка