Р яд Безкишкові турбелярії (Acoelida)

П

Рис. 135. Ряд Acoelida (Convoluta convoluta) — поздовжній розріз (а), загальний вигляд (б):

/ — паренхіма; 2 — рот; 3 — травна паренхіма; 4 — статеві отвори; 5 — чоловічий копулятивний орган; б — очі; 7 — статоцист

редставники ряду—винятково морські тварини міліметрових розмірів, які звичайно населяють літораль і сублітораль (рис. 135). Вони характеризуються такими рисами: відсутністю кишечника, роль якого виконує травна паренхіма, та протонефридіїв, поверхневим розташуванням нервового плексуса, примітивною будовою статевої системи. Безкишкові турбелярії мають статоцист. Багато видів живиться діатомовими водоростями, інші є хижаками. До хижаків належить широковідомий вид Convoluta convoluta, що мешкає у водоростях на північноатлантичному узбережжі Європи. Конволюти живуть великими скупченнями, виділяючи слизові нитки, що утворюють складну мережу. До неї прилипають різні дрібні тварини, які стають жертвами конволют. Для цього та інших видів роду Convoluta характерна наявність симбіотичних одноклітин­них водоростей, які використовують продукти обміну червів (вуглекислий,газ і сполуки азоту), віддаючи їм продукти фотосинтезу — кисень і органічні речовини. Деякі види зовсім не живляться, а все необхідне для життєдіяльності одержують від симбіотичних водоростей. Молоді особини, що позбавлені симбіонтів, заковтують їх як їжу. У інших видів симбіонти проникають із материнського організму в цитоплазму яйця й у такий спосіб передаються потомству.

Р яд Макростоміди (Macrostomida)

Представники ряду поширені в морях та прісних водоймах. Кишечник у них мішкоподібний, ротовий отвір міститься на передньому кінці тіла, статева система примітивна— немає відокремлених жовтівників (рис. 136).

В

Рис. 136. Ряд Macrostomida — Macro-stomum appendiculatum (a), Microstomum etneare, ланцюжок з кількох особин (б):

1 — мозок; 2 — глотка; 3 — кишка; 4 —сім яиик; 5 — яєчник; 6 — копулятивнийорган; 7 — прикріпна лопать

идам роду Microstomum властиве нестатеве розмноження шляхом поперечного поділу. Так, у прісних водоймах Європи часто трапляються Microstomum ceneare, в яких у теплі місяці року в результаті незавершеного поперечного поділу утворюються ланцюжки з 8—16 особин. Восени мікростомуми переходять до ста­тевого розмноження.

Р яд Багатогіллястокишкові (Polyciadida)

За винятком одного прісноводного виду з острова Борнео всі полікладіди є морськими видами, часто яскраво забарвленими, досить великими за розміром (до кількох сантиметрів).

В

Рис. 137. Ряд Polycladida (Thysanozoon brochii)

они мають листовидну форму тіла. Деякі полікладіди містять присосок, розташований позаду жіночого статевого отвору. Серед полікладід з черевним присоском дуже ці­кавим видом є Thysanozoon brochii (рис. 137). На спинній стороні цієї турбелярії містяться численні шкірні сосочкоподібні вирости, в них заходять і розгалуження кишечника; на головному кінці тіла є два схожі на вуха вирости. У багатьох видів на передньому кінці тіла міститься пара невеликих щупалець.

Кишечник тварин сильно розгалужений (див. рис. 129). У будові статевої системи є деякі примітивні риси — статеві залози численні, немає відокремле-

них жовтівників, а в деяких полікладід —і статевих протоків.

На відміну від інших турбелярій розвиток багатьох полікладід відбувається з метаморфозом.