Підклас Cліпоканальні (Typhlocoela)

Підклас об'єднує реброплавів, що не мають анастомо-зів (з'єднань) між каналами гастроваскулярної системи біля орального кінця тіла.

Ряд Цідипіди (Cydippida)

Вважається, що цідипіди — це найдавніший ряд реброплавів. За рівнем організації цідипіди схожі на початкову стадію розвитку всіх інших реброплавів. Типовий представник ряду Pleurobraehia pileus трапляється в усіх морях Світового океану, часто масово (рис. 126, а).

Ряд Повзаючі реброплави (Platyctenida)

Деякі види зберегли здатність плавати, наприклад реброплави роду Ctenoplana, проте більшість втратила в до­рослому стані гребні пластинки й перейшла до повзаючо­го (рід Coeloplana) або навіть сидячого (рід Tialfiella)

способу життя. Представники ряду, що повзають, перетворю­ються на пласкі істоти, сплю­щені в орально-аборальному напрямку. Вони можуть силь­но вивертати глотку, яка стає повзаючою поверхнею тіла. Часто повзаючі реброплави трапляються на коралах, де поїдають їх м'які тканини (рис. 126,6, в).

Підклас Петлеканальяі (Cyclocoela)

Для представників цього підкласу характерна наявність системи перемичок—анастомозів — між гастраль-ними каналами поблизу орального полюса.

Ряд Морські огірки (Beroida)

У представників ряду на відміну від інших реброплавів немає щупалець на всіх стадіях життєвого циклу. Більшу частину тіла займає велика дзвоноподібна глотка, до неї веде величезний ротовий отвір, на внутрішньому краВ якого розташовані війкові утвори — макроцилії, які утримують здобич, зокрема великих сальп, медуз, інших реброплавів (рис. 126, г).

Н

Рис. 126. Реброплави: а — Pleurobrachia rhodopis (Cydippida); б — Coeloplana; в — Tialfiella (Platyctenida); г — Beroe cucumis (Beroida); д — Cestus veneris (Cestida)

айбільші розміри мають арктичні та антарктичні ви­ди. Морські огірки є кормом для промислових риб, наприклад пікші та тріски.

Ряд Стрічкоподібні реброплави (Cestida)

Щупальця в представників ряду є, проте в дорослому стані вони містяться всередині щупальцевих кишень. Тіло їх сплющене, але не по орально-аборальній осі, як у повзаючих реброплавів, а з боків. Плавають ці реброплави завдяки синусоїдальним рухам стрічкоподібного тіла, що зумовлені почерговим скороченням мускульних стрічок, які тягнуться вздовж боків тіла. Робота гребних пласти-нок спрямована лише на підтримку горизонтального положення головної осі тіла. Найбільший за розмірами представник ряду — венерин пояс (Cestus veneris). Живляться стрічкоподібні реброплави планктонними рачками (рис. 126, д).

Ряд Лопатеносні реброплави (Lobiferida)

Назва ряду пов'язана з наявністю навколо ротового отвору або по всьому тілу лопатей різної форми та розміру, які беруть участь у вловлюванні здобичі — планктонних мешканців. Вони мають ніжну консистенцію, проте є ненажерливими хижаками. Наприклад, мускулястий Ocyropsis crystalline швидко плаває в товщі води, рухаючи, ротовими лопатями як крилами; він здатний наздоганяти та заковтувати навіть невеликих риб.