
- •1. Поняття і загальна характеристика сімейного права та сімейних правовідносин. Сім’я за сімейним законодавством.
- •2. Загальна характеристика Сімейного кодексу України
- •3. Шлюб за сімейним законодавством. Поняття шлюбу
- •Умови вступу до шлюбу.
- •Перешкоди для укладання шлюбу.
- •Порядок укладання шлюбу.
- •Припинення шлюбу
- •Шлюбний договір: поняття та порядок укладання.
- •4. Права та обов’язки подружжя. Особисті немайнові права подружжя.
- •Майнові права та обов’язки подружжя.
- •1. Права та обов’язки матері, батька і дитини. Особисті майнові та особисті немайнові права та обов'язки батьків і дітей
- •2. Влаштування дітей позбавлених батьківського піклування.
- •Усиновлення та удочеріння
Порядок укладання шлюбу.
Особи, які мають намір укласти шлюб повинні подати заяву до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їх вибором. Така заява подається за один місяць до безпосередньої реєстрації до державного органу РАЦСу жінкою та чоловіком особисто. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини подати заяву про реєстрацію актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представників мають бути нотаріально засвідченими. За згодою сторін визначається час і форма укладання шлюбу (реєстрація шлюбу у святковій і несвятковій обстановці, вибір здійснюється тільки нареченим та нареченою). При поданні заяви подається пакет документів (паспорт, посвідчення особи офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців понадстрокової служби, військовий квиток військовослужбовців строкової служби і військових будівельників). Після прийняття заяви органом РАЦСу особам, що мають намір вступити до шлюбу роз’ясняють всі права і обов’язки як майбутньому подружжю і батькам, ознайомлюють з порядком і умовами вступу до шлюбу. При отриманні документів органом РАЦСу перевіряє документи, що посвідчують особу заявника, повноту і правильність документів, що додаються до заяви, ця перевірка проходить у термін відведений до укладання шлюбу. Відповідно до ст. 30 Особи які подали заяву про реєстрацію шлюбу повинні повідомити одна одну про стан свого здоров’я. Приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для другого з подружжя, їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним. Зарученими вважаються особи які подали заяву до органів РАЦСу.
Час реєстрації шлюбу призначається таким чином, щоб не співпав з часом реєстрації інших шлюбів, тим більше з часом реєстрації смерті особи, що може докорінно зіпсувати свято особам, що укладають шлюб. Шлюб може бути укладений як публічно (з присутністю родичів подружжя, свідків), так і таємно (без наявності таких). Згідно зі ст.32 СК шлюб повинен бути укладений в місячний строк з дня подачі заяви до органів РАЦСу. В деяких випадках строк до укладання шлюбу може бути перенесений тільки за ініціативою подружжя. Такі умови мають бути поважними. За наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також загроза життю нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви. Шлюб реєструється у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану. За заявою наречених реєстрація шлюбу може бути проведена в іншому місці.
У документах, що посвідчують особу тих, що одружилися виставляється штамп, який посвідчує факт реєстрації даного шлюбу із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові і року народження другого з подружжя, місця і часу реєстрації шлюбу.
Припинення шлюбу
Факт припинення шлюбу розуміють як припинення правовідносин між подружжям, що тягне за собою припинення певних прав та обов’язків. Порядок припинення шлюбу регулюється Гл. 11 СК .
Під припиненням шлюбу розуміється припинення правовідносин між подружжям, що викликані настанням певних юридичних фактів.
Шлюб припиняється з різних підстав.
Шлюб може припинятися внаслідок смерті або оголошення в судовому порядку померлим одного із подружжя. Громадянин може бути оголошений померлим у судовому порядку у випадку, якщо в місці його постійного проживання немає відомостей про нього протягом трьох років, а якщо він пропав безвісти - за обставин, що загрожували смертю (наприклад, обвал) чи які дають підстави передбачити його загибель від нещасного випадку (пожежа) протягом шести місяців. В особливу групу закон виділяє осіб, які пропали безвісти у зв'язку з воєнними діями. Такі особи можуть бути оголошені померлими не раніше, ніж після закінчення двох років з дня закінчення воєнних дій. Тобто, у даному випадку, питання про розірвання шлюбу не порушується, бо у випадку смерті одного з подружжя або оголошення його померлим правовідносини між подружжям припиняються.
Якщо особа, яка була оголошена померлою, з'явилася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з іншою особою поновлюється за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.
Крім цієї підстави, шлюб може розриватися в судовому порядку або через органи РАЦСу.
За спільною згодою подружжя, які не мають неповнолітніх дітей, незалежно від наявності між ними майнового спору, розірвання шлюбу проводиться в органах РАЦСу.
За заявою одного з подружжя в органах РАЦСу шлюб може бути розірваний у тих випадках, коли другий з подружжя:
1) визнаний судом безвісти відсутнім (якщо протягом одного року за місцем постійного проживання громадянина немає відомостей про нього, він може бути в судовому порядку визнаний безвісти відсутнім, і на підставі рішення суду органи РАЦСу реєструють розірвання шлюбу);
2) визнаний судом недієздатним;
3) засуджений за скоєний злочин до позбавлення волі на строк не менше трьох років.
У зазначених випадках шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору та дітей віком до 18 років.
За заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, яке здійснювалося за спільною заявою обох з встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.
Основним способом розірвання шлюбу є судовий. У судовому порядку шлюб розривається у таких випадках: коли один з подружжя не погоджується на розлучення; коли виникає майновий спір між подружжям; коли в подружжя є неповнолітні діти.
При розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен встановити дійсні мотиви розлучення, з'ясувати фактичні стосунки подружжя і вжити заходів до їх примирення.
Шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими.
Згідно з ч. 2 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений під час вагітності дружини і протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину щодо другого з подружжя або дитини. Але чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. Крім цього, чоловік, дружина мають право пред'явити такий позов до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
Законодавець надає право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу опікуну дитини чи того з подружжя, хто визнаний недієздатним, якщо цього вимагають інтереси останніх. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.