Алгоритми до теми №5: “Лікування переломів. Вивихи”

№ п/п

Завдання

Вказівки

Примітки

1

Визначення кісткової крепітації.

Виконують у наступній послідовності:

1. Хворому надається зручне положення.

2. Фіксують кістку однією рукою вище, а іншою – нижче перелому.

3. Обережними рухами зміщують один відламок відносно іншого.

4. При переломі відчувається шум від тертя уламків –крепітація.

Можлива додаткова травматизація (пошкодження судин, нервів гострими кінцями відламків).

2

Налагодження системи скелетного витяжіння.

Виконувати у наступній послідовності:

1. Хворому надається лежаче положення на спині.

2. 1-2% розчином новокаїну роблять анестезію в зоні метафізу великогомілкової (при переломах стегнової кістки) і п’яткової кістки (при переломі гомілкових кісток).

3. Вичікують 10-15 хв.

4. З допомогою дрелі стерильну металеву спицю вводять у проксимальний відламок кістки в зоні метафізу.

5. Спицю фіксують спеціальною дугою ЦУТО за допомогою замка і гвинтового ключа.

6. Через дугу пропускають шнур до кінця, якого прикріплюють вантаж.

7. Кінцівка розташовується на шині Белера.

Не можна проводити спицю через діафіз кістки. При проведенні спиці можливе ушкодження суглобу.

3

Вправлення вивиху плеча за Кохером.

Виконувати у наступній послідовності:

1. Хворому надається сидяче або стояче положення.

2. Проводиться тракція за довжиною і приведення плеча до грудної клітки.

3. Ротація плеча на зовні при зігнутому в лікті на 90⁰ передпліччі.

4. Згинання ротованого плеча завдяки зміщенню передпліччя догори і вперед при фіксованому ліктьовому суглобі.

5. Закидання вправленого плеча в бік здорового надпліччя.

Надлишкове застосування сили при вправленні вивиху може призвести до пошкодження магістральних судин і нервів.

№

п/п

Завдання

Вказівки

Примітки

1.

Надати першу допомогу при опіках.

Виконують у такій послідовності:

1) ввести в/м промедол 2% - 1 мл.

2) всім потерпілим вводять 0,5 мл правцевого анатоксину.

3) вводять анальгетики, нейролептики, седативні засоби для профілактики больового шоку.

4) при першій можливості розпочинають протишокове лікування (інгаляції киснем, інгаляційна анестезія, в/в введення плазмозамінних або електролітних розчинів, лужно-солевих розчинів).

5) для профілактики ДВЗ-синдрому вводять 3000-5000 ОД гепарину ч/з 4-6 год.

6) для профілактики вторинної інфекції вводять антибіотики.

Протягом першої доби після опіку необхідно ввести 3-6 л рідини.

2.

Обробити раневу поверхню після отримання опіку.

Туалет раневої поверхні проводять наступним чином:

1) шкіру навколо ділянки опіку обробляють розчином антисептика;

2) видаляють відшарований епідерміс;

3) видаляють сторонні тіла;

4) забруднені ділянки обробляють 3% розчином перекису водню;

5) великі пухирі підрізають біля основи і спорожнюють, при цьому відшарований епідерміс не вирізають;

6) при опіках І ст. на ушкоджену поверхню накладають мазеву пов’язку;

7) пов’язку замінюють ч/з 2-3 дні.

Процедуру слід проводити під наркозом або після в/в введення наркотичних анальгетиків.

3.

Визначити площу опіків.

З цією метою застосовують такі методи:

1) Метод Уолмса (правило «9»).

- площі поверхонь основних частин тіла становлять: голова – 9%, верхні кінцівки – по 9% кожна, передня поверхня тіла і задня поверхня тіла – по 18%, нижні кінцівки – по 18%, промежина – 1%.

2) Метод Глубова (правило «долоні»):

- площу опіку порівнюють із площею долоні потерпілого, яку приймають за 1% від всією поверхні тіла.

3) Метод Постнікова:

– на ушкоджену ділянку накладають прозору плівку. Обводять на плівці межі ділянки (спиртовим розчином метиленового синього). Потім плівку накладають на сантиметрову сітку і визначають площу опіку.

4) Метод Вілявіна.

- за допомогою спеціальних штампів силуетів тіл людини роблять відбитки на міліметровому папері. Висота силуету – 17 см. Кількість міліметрових квадратів на поверхні силуету дорівнює такій самій кількості квадратних сантиметрів на шкірі людини зростом 170 см.

Процедуру проводять після введення хворому морфіну гідрохлориду.