1.3. Напрямки незалежної професійної діяльності

Серед напрямків незалежної професійної діяльності доцільно виділити дві групи. До першої відносяться ті види незалежної професійної діяльності, які є єдиними правовими формами її ведення (зокрема, це адвокатська діяльність та нотаріальна діяльність). До речі, законодавче регулювання незалежної професійної діяльності такого виду набуло втілення у вигляді окремих профільних законів, в яких чітко закріплено правовий режим роботи адвокатів та нотаріусів саме як суб’єктів незалежної професійної діяльності. У ПК України нотаріальна та адвокатська діяльність ідентифікована як така, що оподатковується по спеціальних правилах, розрахованих саме на незалежну професійну діяльність.

До другої групи відносяться ті напрямки професійної діяльності, які можуть реалізовуватися і як незалежна професійна діяльність фізичної особи, і у інших правових формах, зокрема, через роботу фізичної особи – фахівця у якості найманого працівника у спеціалізованій організації чи через діяльність фізичної особи у статусі фізичної особи - підприємця. Законодавче регулювання цих напрямків суспільно-корисної діяльності або матеріалізоване у спеціальних господарсько-правових законах та підкріплене відповідними положеннями ПК України (наприклад, аудиторська та оціночна діяльність), або ж не набуло завершеного спеціального регулювання у господарському законодавстві, а правовий режим таких видів незалежної професійної діяльності заданий лише положеннями податкового законодавства, зокрема, ПК України (мова йде про літературну, артистичну, художню діяльність, місіонерську діяльністю тощо).

Р ис. 22.1

Професійна діяльність

Незалежна професійна діяльність

Наймана професійна діяльність (на умовах трудового договору)

Є єдиною правовою формою ведення певного виду господарської діяльності

Є однією із можливих правових форм ведення певного виду господарської діяльності

Рис. 22.1. Класифікація видів професійної діяльності

Підсумовуючи викладене вище, вкажемо, що незалежна професійна діяльність є соціально необхідною формою господарювання, це правова оболонка індивідуальної суспільно-необхідної економічної діяльності фахівця. Тому вона має свій особливий матеріальний, тобто господарсько-правовий матеріальний зміст. Суспільна корисність та важливість незалежної професійної діяльності часто набуває особливих зовнішніх атрибутів, якими є присяга фахівця та обов’язковий для нього у роботі кодекс професійної етики.

У фінансово-правовому (податковому) розумінні незалежна професійна діяльність є специфічним режимом оподаткування, обліку та звітності, який кореспондується із об’єктивною та реальною специфікою такої діяльності, однак може набувати і автономного існування. В останньому випадку закон адресує особливий фіскальний режим незалежної професійної діяльності в цілому традиційним видам господарювання, виконавці яких досягають по кваліфікації рівня експертів, однак загальне та галузеве господарське законодавство часто не підтримує такої тенденції фінансового законодавства.