
- •6.2 Проходження військової служби офіцерами, які призвані із запасу або прийняті за контрактом.
- •6.3 Особливості проходження військової служби та виконання військового обов’язку в запасі в особливий період.
- •6.4 Прийняття справ і посади командиром підрозділу.
- •Підготовка офіцера до прийняття справ і посади.
- •Відрекомендування командиру частини і іншим начальникам.
- •Перевірка та прийняття особового складу, озброєння та військової техніки, матеріальних засобів і майна.
Харківський університет Повітряних Сил
Методична розробка
для проведення занять з навчальної дисципліни
„Управління повсякденною діяльністю підрозділів в мирний час”
зі студентами факультету підготовки офіцерів запасу
Тема Z: „ОСНОВИ КАДРОВОЇ РОБОТИ З ОФІЦЕРСЬКИМ СКЛАДОМ”.
Основи кадрової роботи з офіцерським складом
Виконання військового обов’язку офіцерським складом запасу.
1. Служба в запасі.
Служба офіцерського складу в запасі в мирний час полягає в тому, що офіцер повинен своєчасно ставитись на військовий облік та зніматись з нього, а також постійно підтримувати та вдосконалювати свої знання, навички і уміння, які необхідні йому для виконання обов’язків військової служби у воєнний час, шляхом проходження навчальних військових зборів.
В залежності від наявності або відсутності військово-облікової спеціальності (ВОС) військовозобов’язані розподіляються на 1 або 2 категорії запасу.
Відповідно до статті 11 Закону України „Про загальний військовий обов’язок та військову службу ”, військова підготовка студентів за програмою офіцерів запасу зараховується як строкова служба і вони отримують відповідну ВОС. Студентам, які пройшли військову підготовку і атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання, Міністром оборони України присвоюється військове звання „молодший лейтенант” і вони зараховуються до запасу першої категорії.
За віком офіцери запасу розподіляються на два розряди, при тому граничний вік перебування в запасі другого розряду є взагалі граничним віком в запасі.
Розряди запасу в залежності від віку офіцерського складу.
Розряд
Категорія 1 розряд 2 розряд
Молодші офіцери 40 45
Старші офіцери 45 50
Полковники 55 60
Офіцери - жінки _ 45
Військовий облік офіцерів запасу відбувається за місцем мешкання та розподіляється на загальний або спеціальний, персонально – якісний або персонально – первинний.
На загальному обліку знаходяться особи, які не заброньовані за підприємствами та установами на період мобілізації та воєнного часу, а на спеціальному – навпаки ті, що бронюються.
Персонально – якісний облік ведеться в районному (місцевому) військоматі, а в сільській місцевості, селищах і містах, де вони відсутні, ведеться персонально – первинний облік, який накладається на органи місцевого самоврядування.
В разі зміни місця мешкання на строк більш як півтори місяця, а також вибуття у службові відрядження, відпустки, на навчання або лікування терміном більш як три місяці, офіцер запасу повинен знятись з військового обліку і після прибуття на нове постійне або тимчасове місце мешкання – стати у 3х денний термін на військовий облік.
Особи, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово – лікарськими комісіями (ВЛК) непридатними до військової служби, знімаються з військового обліку та переводяться у відставку. Крім того знімаються з військового обліку особи, які померли або вибули на постійне місце мешкання за межі України.
Офіцерам, які перебувають в запасі, може бути присвоєне чергове військове звання до полковника включно, а термін вислуги у присвоєному званні обчислюється від дня видання наказу про його присвоєння.
Строки перебування у військових званнях для офіцерів запасу перевищують на 1 рік строки, встановленні для осіб офіцерського складу, які перебувають на військовій службі (крім осіб льотного складу авіації та плавскладу підводних човнів), а саме:
Категорія
Військове звання Запас Військова служба
Армія і флот Льотний і
плавсклад
молодший лейтенант 3 2 1
лейтенант 2
старший лейтенант, капітан (капітан-лейтенант) 4 3
майор
(капітан 3 рангу) 5 4 3
підполковник
(капітан 2 рангу) 6 5 4
Чергові звання до старшого лейтенанта включно присвоюються після закінчення строків перебування у попередньому військовому званні за умови позитивної атестації, а від капітана (капітана-лейтенанта) до полковника (капітана 1 рангу) включно – ще й за умови успішного проходження навчальних зборів за посадою, що відповідає черговому званню, та складання іспитів або заліків.
Збори, на які залучаються офіцери запасу, можуть бути навчальними, перевірочними або спеціальними.
Термін і час проведення навчальних зборів визначається Міністром оборони України. Між навчальними зборами офіцери запасу можуть залучаться до перевірочних зборів строком до 10 днів, як без відриву від виробництва так і з відривом. За постановою Кабінету міністрів України, офіцери запасу можуть бути призваними на спеціальні збори для участі в попередженні надзвичайних ситуацій або ліквідації їх наслідків терміном не більш як два місяці.
Загальний термін зборів за час перебування в запасі не може перевищувати 10 місяців.
Якщо офіцери запасу не пройшли зборів у період перебування у військовому званні, або якщо вони перебувають на спеціальному військовому обліку, то чергові військові звання від капітана (капітана - лейтенанта) і вище можуть бути присвоєні за наявності у них необхідного досвіду роботи за спорідненими з їх ВОС або досвіду служби на посадах офіцерського складу з урахуванням посад, на які вони можуть бути призначені у воєнний час.
Чергові військові звання офіцерам запасу присвоюються послідовно, між тим окремим особам з високим рівнем професійної підготовки і великим досвідом роботи за спеціальністю, яка застосовується на військовій службі, Міністром оборони, як виняток, може бути присвоєне військове звання на один – два ступеня вище за звання, яке він має, але не вище за звання, передбачене посадою, на яку його призначають у воєнний час.
Офіцери запасу можуть бути позбавлені військових звань за вироком суду у зв’язку із засудженням за вчинені злочини з присвоєнням їм військовим комісаром, під час прийняття на військовий облік, звання рядового (матроса) запасу. Вони можуть бути поновлені в колишньому військовому званні в разі скасування або зміни вироку суду, а також у разі звільнення від покарання на підставі закону про амністію чи акту про помилування.
6.2 Проходження військової служби офіцерами, які призвані із запасу або прийняті за контрактом.
В мирний час офіцери запасу віком до 30 років, за наказом Міністра оборони України, можуть бути призвані на військову службу. Крім того особи, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, в разі власного бажання можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
Під час проходження служби вони виконують обов’язки і користуються правами, пільгами і видами забезпечення, передбаченими для кадрових офіцерів. При цьому, до строку вислуги у військовому званні зараховується і час перебування у військовому званні у запасі.
Проходження військової служби розпочинається з дня прибуття офіцерів запасу, які призвані на військову службу, до військового комісаріату для відправлення у військову частину, а для осіб, які прийняті на військову службу за контрактом – з дня зарахування до списків особового складу військової частини.
Для офіцерів, які призвані із запасу строк служби, в календарному обчислюванні, встановлюється 2 роки, а після його закінчення, при позитивному атестуванні та за наявності потреби в офіцерах відповідної ВОС, за їх бажанням служба може бути продовжена з укладенням контракту на строк не менше як 5 років. Строк дії контракту обчислюється з дня набуття їм чинності.
Для офіцерів запасу, які приймаються на військову службу за контрактом, перший контракт укладається на строк від 5 до 10 років і набуває чинності з дати його підписання кожною стороною, але не раніше дня зарахування особи до списків особового складу військової частини.
Після закінчення строку дії контракту, військову службу може бути продовжено за новим контрактом на строк від 3 до 5 років щоразу до досягнення граничного віку перебування на цій службі. Строк дії контракту обчислюється повними роками.
Новий контракт укладається не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку чинного контракту і набуває чинності після дня закінчення дії попереднього контракту.
Тривалість дії останнього контракту визначається строком, який залишився до досягнення офіцером граничного віку перебування на військовій службі.
Особи офіцерського складу, з дозволу командира з’єднання і вище, можуть навчатись у вищих навчальних закладах ВНЗ без відриву від служби.
Кожний офіцер має право на відпустки чергові і додаткові за сімейними обставинами або у зв’язку з навчанням у ВНЗ без відриву від служби.
Тривалість щорічних чергових відпусток залежить від вислуги у календарному обчисленні і складає:
30 днів – до 10 років
35 днів – від 10 до 20 років
40 днів – від 20 до 25 років
45 днів – понад 25 років
Щорічна чергова відпустка надається без урахування часу, необхідного для переїзду до місця її проведення та назад і протягом календарного року. При тому, якщо тривалість її 40 днів і більше, то, на прохання офіцера, вона може бути надана у два прийоми за умови, що основна частина становитиме не менше 30 днів.
Щорічно додаткові відпустки надаються за особливий характер служби та за роботу зі шкідливими і важкими умовами служби.
Додаткові відпустки за сімейними обставинами та за інших поважних причин можуть бути надані тривалістю до 10 календарних днів без урахування часу на проїзд до міcця її проведення і назад.
З військової служби особи офіцерського складу, які із запасу були призвані або прийняті за контрактом, звільняються в запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування військовозобов’язаних у запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби в мирний і воєнний час, а також – у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані ВЛК непридатними до військової служби за станом здоров’я з виключенням з військового обліку.
Офіцер, який прийнятий на військову службу за контрактом, може за власної ініціативи припинити його дію у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі, за станом здоров’я, через сімейні обставини та якщо командування систематично порушує виконання умов контракту. В свою чергу командування військової частини може достроково розірвати контракт і звільнити офіцера з військової служби за віком, станом здоров’я, службовою невідповідністю або у зв’язку зі скороченням штатів, систематичним невиконанням їм умов контракту, з обвинувальним вироком суду.
Сторона, яка вирішила достроково розірвати контракт, повинна повідомити про це протилежну сторону не пізніш як за місяць.
Офіцер, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту та звільнення з військової служби в порядку, встановленому законодавством.
Днем звільнення осіб офіцерського складу в запас або у відставку вважається день, з якого їх виключено зі списків особового складу наказом по стройовій частині.
Офіцери, які прослужили у пільговому обчисленні 20 років і більше, після звільнення мають право на пенсію за вислугу років із розрахунку 50% грошового забезпечення за вислугу 20 років і за кожний повний наступний рік – 3%. Право на пенсію також мають особи офіцерського складу, які звільняються за віком, у зв’язку із хворобою, обмеженим станом здоров’я або зі скороченням штатів і досягли 45 річного віку та мають загальний трудовий стаж 25 років з яких 12,5 календарних років складає військова служба.
Крім того, особам, які мають вислугу 25 років і більше, надається статус Ветерана Збройних Сил України з відповідними пільгами.