- •Методичні вказівки
- •1. Загальні методичні вказівки до проекту насосної станції.
- •1.1. Мета методичних вказівок
- •1.2. Обсяг та оформлення роботи
- •«Насосна станція водопостачання»
- •1.3. Склад самостійної роботи
- •2. Вказівки до виконання окремих розділів самостійної роботи
- •2.1. Вибір місця розташування будівлі насосної станції
- •2.2. Основні вимоги до проектування насосної станції
- •3. Проектування і розрахунок насосних станцій водопостачання
- •3.1. Загальне устаткування насосних станцій
- •3.2. Основне устаткування насосних станцій
- •3.3. Визначення розрахункових параметрів q і н, гідравлічний розрахунок, вибір основних насосів
- •3.3.1. Розрахунки насосних станцій і-го підйому
- •3.3.2. Розрахунки насосних станцій іі-го підйому
- •3.3.3. Побудова характеристики сумісної роботи насосів і трубопровідної мережі
- •4. Компонування насосної станції
- •5. Всмоктуючі, внутрішньостанційні і напірні трубопроводи
- •5.1. Труби і фасонні частини внутрішньостанційних комунікацій
- •5.2. Всмоктуючі трубопроводи
- •5.3. Напірні трубопроводи
- •6. Механічне устаткування насосних станцій
- •6.1. Сміттєзатримуючі пристрої
- •6.2. Щитові затвори, засувки, зворотні клапани
- •6.3 Підйомно-транспортні механізми
- •7. Допоміжне устаткування насосних станцій
- •7.1. Системи заливання насосів перед пуском (вакуум-системи)
- •7.2. Системи технічного водопостачання ( ств )
- •7.3. Дренажно-осушувальні системи (дос)
- •7.4. Системи видалення осаду
- •7.5. Контрольно-вимірювальні прилади
- •7.6. Системи пневматичного господарства (спг)
- •8. Конструктивний опис будівлі насосної станції
- •9. Правила виконання креслень насосної станції
- •10. Техніко-економічні показники роботи насосної станції
- •10.1. Визначення ккд насосної станції
- •10.2. Визначення теоретичної і фактичної норми витрати енергії
- •10.3. Визначення коефіцієнта використання робочої потужності
- •Література
- •Приклад оформлення титульного листа для пояснювальної записки студентів денної форми навчання
5.2. Всмоктуючі трубопроводи
При проектуванні всмоктуючих трубопроводів необхідно дотримуватись наступних умов:
1. Всмоктуючі трубопроводи виконують тільки зі сталевих труб. Поза будівлею труби сполучають тільки зваркою, а в межах будівель - зваркою та за допомогою фланців. На всмоктуючих трубопроводах можуть бути встановлені лише компенсатори, які зберігають герметичність в умовах розрахункового вакууму.
2. Всмоктуючі трубопроводи, щоб уникнути утворення повітряних мішків, прокладають без будь-яких переломів у вертикальній площині з безперервним підйомом до насоса з ухилом не менше 0,005. У разі зменшення діаметру всмоктуючого трубопроводу перехід для приєднання до всмоктуючого патрубка насоса роблять у вигляді одностороннього конуса з горизонтальною верхньою твірною (Рис. 9.). Довжину конуса (конфузора) приймають:
lк= (3,5…4 )· (Dвс – dвс ) ,
де: Dвс, dвс - діаметри всмоктуючого трубопроводу і патрубка насоса, відповідно,м
3. Всмоктуючі трубопроводи повинні бути, по можливості, короткими (до 50 м), з мінімальним числом з’єднань, особливо фланцевих, і поворотів. Перед насосом передбачають прямолінійну ділянку завдовжки не менше 2Dв.
4. Діаметри всмоктуючих трубопроводів завдовжки до 50 м приймають відповідно до швидкостей руху води в них:
- Vв = 0,7.. .1 м/с для Dв ≤ 250 мм ;
- Vв = 1.. .1,5 м/с для 250< Dв < 800 мм ;
- Vв =1,5... 1,8 м/с для Dв > 800 мм .
У будь-якому випадку діаметр всмоктуючого трубопроводу Dв не повинен бути менше діаметру вхідного патрубка насоса dв.
Щоб уникнути потрапляння повітря у всмоктуючий трубопровід через вільну поверхню води у водоприймальній споруді вхідний отвір трубопроводу заглиблюють на 0,5-1,5 м нижче за найнижчий рівень. Якщо не можна забезпечити необхідне заглиблення, слід встановити на кінцях всмоктуючих труб екрани, що запобігають утворенню воронок навколо труб і попаданню в них повітря.
Діаметри всмоктуючих труб, фасонних частин і арматури визначають розрахунком. Для попереднього вибору можна керуватися допустимими швидкостями, м/с:
- при діаметрі всмоктуючих труб до 250 мм V = 0.7 - 1 ;
- при діаметрі всмоктуючих труб до 300-800 мм V = 1 - 1.5;
- при діаметрі всмоктуючих труб понад 800 мм V = 1.5 - 2.
Для зменшення місцевих втрат при вході потоку у всмоктуючу трубу діаметр вхідного перетину приймаємо Dвх=(1,25 -1,5) dтр ; довжину конусної частини lк= (3,5...7 )·(Dвх – dтр ). За наявності у водоприймальній камері двох і більше всмоктуючих труб відстань між ними повинна бути не менше (1,5 -2)·Dвх
Число всмоктуючих труб на насосних станціях I-го підйому, суміщених з водозабірною спорудою, зазвичай приймають рівним числу встановлених насосів. При великій довжині всмоктуючих ліній на НС - І роздільного типу, а також для НС - II, обладнаних великим числом робочих і резервних агрегатів, допускається число всмоктуючих труб менше, ніж число насосів. Число всмоктуючих ліній при цьому на насосних станціях першого і другого класу надійності дії незалежно від числа груп насосів, включаючи пожежні, повинно бути не менше двох.
При числі всмоктуючих трубопроводів, меншому числа встановлених насосів, для забезпечення забору води будь-яким насосом трубопроводи об'єднують колектором з перемикаючими засувками (Рис.11.) .
Рис. 11.: а - схема підведення води двома всмоктуючими трубами до чотирьох насосів; б - схема колекторного перемикання трьох всмоктуючих трубопроводів шести насосів
