
- •Методичні вказівки
- •1. Загальні методичні вказівки до проекту насосної станції.
- •1.1. Мета методичних вказівок
- •1.2. Обсяг та оформлення роботи
- •«Насосна станція водопостачання»
- •1.3. Склад самостійної роботи
- •2. Вказівки до виконання окремих розділів самостійної роботи
- •2.1. Вибір місця розташування будівлі насосної станції
- •2.2. Основні вимоги до проектування насосної станції
- •3. Проектування і розрахунок насосних станцій водопостачання
- •3.1. Загальне устаткування насосних станцій
- •3.2. Основне устаткування насосних станцій
- •3.3. Визначення розрахункових параметрів q і н, гідравлічний розрахунок, вибір основних насосів
- •3.3.1. Розрахунки насосних станцій і-го підйому
- •3.3.2. Розрахунки насосних станцій іі-го підйому
- •3.3.3. Побудова характеристики сумісної роботи насосів і трубопровідної мережі
- •4. Компонування насосної станції
- •5. Всмоктуючі, внутрішньостанційні і напірні трубопроводи
- •5.1. Труби і фасонні частини внутрішньостанційних комунікацій
- •5.2. Всмоктуючі трубопроводи
- •5.3. Напірні трубопроводи
- •6. Механічне устаткування насосних станцій
- •6.1. Сміттєзатримуючі пристрої
- •6.2. Щитові затвори, засувки, зворотні клапани
- •6.3 Підйомно-транспортні механізми
- •7. Допоміжне устаткування насосних станцій
- •7.1. Системи заливання насосів перед пуском (вакуум-системи)
- •7.2. Системи технічного водопостачання ( ств )
- •7.3. Дренажно-осушувальні системи (дос)
- •7.4. Системи видалення осаду
- •7.5. Контрольно-вимірювальні прилади
- •7.6. Системи пневматичного господарства (спг)
- •8. Конструктивний опис будівлі насосної станції
- •9. Правила виконання креслень насосної станції
- •10. Техніко-економічні показники роботи насосної станції
- •10.1. Визначення ккд насосної станції
- •10.2. Визначення теоретичної і фактичної норми витрати енергії
- •10.3. Визначення коефіцієнта використання робочої потужності
- •Література
- •Приклад оформлення титульного листа для пояснювальної записки студентів денної форми навчання
5. Всмоктуючі, внутрішньостанційні і напірні трубопроводи
5.1. Труби і фасонні частини внутрішньостанційних комунікацій
Труби. В межах будівлі насосної станції комунікації всмоктуючих і напірних трубопроводів в основному виконуються зі сталевих труб. Сортамент сталевих труб, що випускаються промисловістю, охоплює діапазон зовнішніх діаметрів від 50 до 1420 мм. Товщина стінок труб змінюється в широких межах, що дає можливість вибрати труби стосовно різних умов роботи. Окремі ланки внутрішньостанційних комунікацій з'єднуються, як правило, на зварці із застосуванням фланців для приєднання до арматури і насосів. Для ущільнення фланців використовують м'які прокладки - гумові, картонні, азбестові або паронітові. Трубопроводи усередині насосної станції укладають так, щоб вони були доступні для огляду і ремонту, а в місцях з'єднань з арматурою і насосами була забезпечена можливість вільного збирання і розбирання. Всмоктуючі і напірні трубопроводи в межах будівель насосних станцій, як правило, розташовують над поверхнею підлоги з пристроєм над ними містків, які можуть бути також використані для установки допоміжного електротехнічного устаткування і підвіски кабелів. Допускається укладати труби і нижче за рівень підлоги - в каналах, що перекриваються знімними плитами. Розміри каналів повинні забезпечувати можливість монтажу і демонтажу окремих ділянок трубопроводів; у місцях установки фланцевої арматури для цієї мети передбачені необхідні розширення. У незаглиблених насосних станціях при великому числі агрегатів труби діаметром більше 500 мм укладають в спеціально влаштованих підвальних приміщеннях заввишки не менше 1,8 м. Розташування труб вгорі, над агрегатами, допускається як виняток. Труби в цьому випадку повинні бути укладені на стійках уздовж стін на висоті не менше 2 м від підлоги до низу труби.
При будь-якому варіанті всі ділянки трубопроводів повинні мати опори, що виключають передачу будь-яких зусиль на арматуру і насоси. Для оберігання сталевих і чавунних трубопроводів, що проходять через бетонні, залізобетонні і кам'яні стіни всіх типів водопровідно-каналізаційних споруд, від пошкоджень при осіданні будівель, а також для запобігання можливому просочуванню води уздовж трубопроводу застосовують сальники двох типів: з натискним пристроєм і набивні (Рис. 8). Сальники з натискними пристроями складніші у виготовленні, але мають більшу еластичність, надійність і меншу водопроникність. Сальники цього типу застосовують в найбільш важких умовах - при укладанні труб вище за межу сезонного промерзання ґрунту, в районах гірничих виробіток і розповсюдження макропористих просідаючих ґрунтів, в місцях можливої інтенсивної вібрації ґрунту (наприклад , під час проведення вибухових робіт в гірничовидобувних кар’єрах) і при перепаді напору на сальнику до 20 м.
Рис. 8. Типи сальникового ущільнення:
а - сальник з натискним пристроєм; б - сальник набивний.
Фасонні частини. Для влаштування на трубопроводах поворотів, відгалужень, переходів від одного діаметру до іншого, а також для установки на трубопроводах арматури застосовують фасонні частини (Рис.9). Сталеві гнуті і штампозварні фасонні частини для сталевих труб діаметром до 500 мм серійно випускаються промисловими підприємствами. Фасонні частини, такі, що сполучаються лише на зварці (зварні із сталевих труб), промисловістю не випускаються, а, як правило, виготовляються монтажниками на місці будівництва.
При монтажі фасонні частини з’єднуються з трубами, арматурою і устаткуванням за допомогою приварних фланців.
Рис. 9. Фасонні частини зварні із сталевих труб з приварними фланцями
Для полегшення монтажу і демонтажу окремих ділянок труб, арматури і устаткування на внутрішньостанційних комунікаціях встановлюють спеціальні монтажні вставки (Рис.10.), довжина яких визначається по місцю.
Рис. 10. Монтажні вставки:
а – типу сальникового компенсатора: 1 – внутрішній патрубок;
3 – зовнішній патрубок; 2 – фланець; 4 – сальникова набивка;
б – зварна конструкція із сталевих патрубків: 1 - зовнішній патрубок;
2 – фланець; 3 – ущільнення; 4 – внутрішня труба
Таблиця 2.
Середнє значення довжини і маса сальникових компенсаторів для різних діаметрів умовного проходу
Середнє значення довжини та маси |
Ду , мм |
||||||||||||||
125 |
150 |
200 |
250 |
300 |
350 |
400 |
450 |
500 |
600 |
700 |
800 |
900 |
1000 |
1200 |
|
L, мм |
550 |
550 |
550 |
550 |
550 |
550 |
550 |
600 |
600 |
600 |
600 |
650 |
650 |
650 |
650 |
Маса, кг, при: Ру = 0.6 Па Ру = 1 Па |
40 44 |
40 53 |
74 76 |
97 103 |
114 120 |
136 148 |
159 179 |
202 222 |
223 245 |
274 312 |
334 388 |
423 496 |
479 552 |
528 649 |
626 897 |