Тема: українська термінологія у професійному спілкуванні
Наука чужою мовою не пускає в людині гливого коріння.
1. Огієнко
МЕТА: освоєння термінознавчого комплексу, необхідного у майбутній фаховій діяльності.
Студенти повинні знати:
етапи формування української термінологічної лексики, історію становлення і розвитку української наукової термінології;
особливості термінологічного словотворчого процесу.
Студенти повинні вміти:
орієнтуватися у термінологічному комплексі, що стосується обраного майбутнього фаху;
аналізувати специфіку термінів;
дотримуватися національних стандартів щодо системи термінів.
Ключові поняття: термін, термінологія, загальнонаукові терміни, міжгалузеві терміни, вузькоспеціальні терміни, номенклатура, кодифікація термінів.
ПЛАН
1. Термін та його ознаки. Термінологія як система.
2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
3. Способи творення термінів.
4. Проблеми сучасного термінознавства.
ЛІТЕРАТУРА
Даниленко В. П., Скворцов Л. І. Теоретичні та практичні аспекти нормалізації наукової термінології // Мовознавство. - 1980.-№6.-С. 16-21.
Дяков А. С, Кияк Т. Р, Куделько 3. Б. Основи термінотворення : Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. - К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2000. - 218 с.
Зарицький М. С. Актуальні проблеми українського термінознавства : Підручник для студентів вищих навч.закл. / Національний технічний ун-т України «Київський політехнічний ін.-т».- К.: Політехніка; TOB «Фірма „Періодика"», 2004
Культура фахового мовлення : Навчальний посібник / Н.Д. Бабич.- Чернівці: Книги - XXI, 2005. - C.519 – 561.
Мацюк 3., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування : Навчальний посібник.- К. : Каравела, 2008. – С.131-143.
Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія і сьогодення. - Львів: Кальварія, 1999. - 110 с.
Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічна термінологія (функціонально-стилістичний аспект).-К., 1997.
Склад і структура термінологічної лексики української ми ви / Відп. ред. A.B. Крижанівська. - К., 1984.
Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. ГТ. Українське термінознавство : Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей. - Львів: Світ, 1994. -216 с.
Проблеми української термінології// Вісник. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2004.- № 503.
Українська термінологія і сучасність : 36. наук, праць / Відп. ред. Л. О. Симоненко.-К., 1998; 2001; 2005.
Українсько-російський словник наукової термінології / За заг. ред. Л. О. Симоненко. - Київ-Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. -416с.
http://lp.edu.ua/tc.terminology/ - Словникарство. Термінографічна серія СловоСвіт.
1. Термін та його ознаки. Термінологія як система.
Термін (від латин. terminus - межа, кінець) – це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини.
Виокремлюють такі основні групи термінологічної лексики:
математичну (ділене, дільник, косинус, логарифм, частка),
фізичну (молекула, коливання, статика, індукція),
мовознавчу (фонема, афікс, парадигма, синтаксис, метатеза),
літературознавчу (лейтмотив, верлібр, хорей, сюжет, фабула, анапест),
філософську (діалектика, гносеологія, абсолют, апріорі, інтениія),
фінансову (банк, кредит, баланс),
хімічну (кисень, іонізація, оксиди, хімічна реакція),
біологічну (рецептор, клітина, гомеостаз, мезодерма),
музичну (октава, квінтет, акорд, гармоніка),
спортивну (ферзевий гамбіт, гросмейстер, аут, тайм, сет, раунд) тощо.
Серед системи термінів кожної галузі вирізняють два складники: термінологію і терміносистему.
Термінологія - 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство); 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говориш про англійську, польську, російську, українську та інші термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.
Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей), називають терміносистемами, або термінологічними системами.
Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають сукупності термінів системного характеру:
логічними (якщо між поняттями певної галузі науки існують системні логічні зв’язки – а вони є в кожній науці, - то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов’язаними);
мовними (хоча терміни позначають наукові поняття, вони лишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв'язки, які характерні для загальновживаних слів - синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні, родо-видові тощо).
Термінологія - це не хаотична сукупність слів, а організована на логічному й мовному рівні система спеціальних назв.
Науку, що вивчає термінологію, називають термінознавством.
Біля витоків творення української термінології стояли науковці Т.Верхратський, B.Левицький, О. Курило, О. Огоновський, І. Пулюй та інші. Вони доклали багато зусиль до вироблення фахової термінології з різних наукових і технічних ділянок, прагнули до того, щоб термінологія була «всеукраїнська і поєднувала елементи власне національного і міжнародного» (Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство).