Модальні слова

1. Поняття про модальні слова

Модальними називається розряд слів, за допомогою яких той, хто говорить, оцінює своє висловлення або окремі частини його з точки зору відношення до об’єктивної дійсності. Наприклад: Всяк, певно, запам’ятав на все життя свій перший заробіток (Збанацький); Було мені тоді, мабуть, років із вісім (Васильченко). У першому реченні модальне слово певно виражає припущення, що висловлення мовця реальне. У другому реченні модальне слово мабуть виражає невпевненість мовця в реальності висловленого ним. У реченні З-під обніжка, певне, перелякавшись його голосу, зірвався нічний ширококрилий птах і полетів низько над землею, скорбно стогнучи (Скляренко) модальне слово певне виражає ставлення мовця не до всього висловлення, а лише до частини його (певне, перелякавшись його голосу).

Пор. з реченням Разом з першою зміною, а може, ще навіть раніше, до школи прийшли восьми- та семикласники (Збанацький), у якому модальне слово може відноситься до слів ще навіть раніше.

2. Співвідносність модальних слів з іншими частинами мови

Модальні слова співвідносні з різними частинами мови, а саме:

а) з іменниками: правда, факт, словом та ін.;

б) з прислівниками прикметникового походження: очевидно, безумовно, безперечно, дійсно, звичайно, ймовірно, певно, безспірно;

в) з безособово-предикативними словами (словами категорії стану): видно, чутно;

г) з різними дієслівними формами: здається, кажуть, може, знати, розуміється, може бути.

3. Розряди модальних слів за значенням

За своїм значенням модальні слова поділяються на дві групи:

а) модальні слова, що виражають модально-логічну оцінку висловлювання з погляду його реальності, ймовірності, прямого ствердження: безумовно, безперечно, дійсно, зрозуміло, звичайно, справді, правда, розуміється, факт та ін. Наприклад: Чехова я змалечку дуже любив. Та вибрала саме ці ролі, звичайно, не моя любов (Смолич);

б) модальні слова, що виражають значення можливості, впевненості, невпевненості, припущення, ймовірності, достовірності: можливо, видно, здається, ймовірно, може, мабуть, певно, напевно та інші. Наприклад: Кожний, видно, по-своєму розуміє, що таке щастя (Збанацький); Я, мабуть, слухав опівночі не раз пісні її дівочі (Нагнибіда).

4. Лексико-граматична своєрідність модальних слів

Модальні слова відрізняються від повнозначних, з якими вони пов’язані своїм походженням, тим, що не мають номінативної функції. Вони не є назвами предметів, ознак, дій, станів.

Модальні слова не мають граматичного зв’язку з іншими словами в реченні, не виступають у ролі членів речення і не пояснюють інших членів речення. Ізоляція модальних слів у реченні призводить до того, що вони перетворюються на незмінювані, морфологічно неподільні мовні одиниці.

Проте модальні слова виконують різні синтаксичні функції, а саме:

а) вживаються (переважно в діалогічній мові) в значенні слова-речення, наприклад:

– А ви знаєте, що таке справжні ласощі?

– Звичайно (Загребельний);

б) у ролі вставних слів, які підкреслюють модальність речення, до складу якого вони входять: Кузьма, мабуть, пішов сам, і Василькові залишилося тільки повернутися назад у полк (П.Панч);

в) надають відтінку модальності присудкові: В дорозі він, Пронька Сокіл, безумовно, буде дуже корисний Павликові (Донченко).

У багатьох випадках буває важко відмежувати модальні слова від прислівників і часток. До модальних слів не належать:

а) вставні слова, що виражають емоційне ставлення до фактів і явищ дійсності: на жаль, на щастя: На жаль, цей день такий уже видався: в ньому збилося подій на добрий місяць (Ю. Яновський);

б) слова і словосполучення, які вказують на послідовність викладу думок, їх зв’язок, слова і словосполучення із значенням обмеження, уточнення, пояснення: по-перше, по-друге, по-третє, крім того, зокрема, таким чином: Ось, нарешті, й зарості осоки, сіролисту, куги, що розрослася на мілині, під берегом (Копиленко);

в) слова, які виражають модальність лексично, але своєю синтаксичною функцією не відрізняються від тих частин мови, до яких вони належать: можна, повинен, потрібно, треба, необхідно: І ти пішов, чи мимоволі повинен був до виру йти (Грабовський).

У групу модальних слів входять лише ті слова, які в зв’язку з своєю новою функцією відмежувалися від інших співвідносних частин мови і перейшли в особливий клас слів.

У праці «Сучасна українська літературна мова. Морфологія» модальні слова розглядаються в розділі «Прислівник» (Див.: підрозділ «Модальні прислівники», с. 443—444).