3. Категорія стану. Зворотні дієслова

Категорія стану  дієслівна категорія, яка виражає відношення дії або стану до суб'єкта (виконавця дії або носія стану) і об'єкта (предмета, на який спрямовується дія або стан у процесі їх реалізації). Ця категорія ґрунтується на протиставленні корелятивно взаємопов'язаних дієслівних форм активного і пасивного стану, що мають морфологічне вираження, але виявляють своє категоріальне призначення в синтаксичних конструкціях: трикомпонентних двоскладних реченнях (підмет  дієслівний присудок  додаток); двокомпонентних двоскладних реченнях (підмет  дієслівний присудок; підмет  присудок, виражений пасивним дієрикметником); дієприкметникових зворотах, що поширюють структуру простого речення; односкладних безособових реченнях. Категорія стану є основою формування і семантико-синтаксичного розмежування активних і пасивних конструкцій. Це означає, що вона має виразну синтаксичну орієнтацію.

Форма активного стану позначає дію, джерелом якої виступає суб'єкт (виконавець дії, носій стану), формально представлений у реченні як головний член  підмет. Виконувана дія безпосередньо спрямовується на предмет, що позначається в реченні як другорядний член  прямий додаток у формі безприйменникового знахідного відмінка (або у формі родового відмінка, якщо при дієслові вжито частку не чи дія поширюється на частину предмета) іменника або займенника, наприклад: Студент пише курсову роботу; Студент написав курсову роботу; Студент напише курсову роботу; Читач підбирає літературу. Я не написала листа. Батько нарубав дров.

Дієслова активного стану перехідні, вони завжди вживаються без постфікса ся.

Форма пасивного стану вказує на те, що дія спрямовується на об'єкт, формально виражений граматичним підметом. Реальний же суб'єкт дії або стану з формального погляду потрапляє у позицію додатка, вираженого формою орудного відмінка або ж не названого у відповідній синтаксичній конструкції, наприклад: Курсова робота пишеться студентом; Курсова робота написана студентом; Курсова робота буде написана студентом; Курсову роботу написано; Курсову роботу було написано; Курсову роботу буде написано.

В українській мові взаємодіють три предикативні форми пасивного стану: 1) пасивна форма дієслова, утворювана за допомогою постфікса -ся (-сь) від дієслів недоконаного виду дійсного способу (писати  писатися, будувати  будуватися, досліджувати  досліджуватися, згадувати  згадуватися); 2) пасивні дієприкметники, утворювані від дієслів дійсного способу доконаного і недоконаного виду (спорудити  споруджений, споруджувати  споруджуваний, накрити  накритий); 3) віддієприкметникові предикативні форми на -но, -то (споруджено, виконано, збудовано, накрито, убито, змито).

Категорія стану, як і категорія виду, належить до загальнодієслівних, тобто охоплює всі без винятку дієслівні форми. Однак співвідносні форми пасивного і активного стану, що утворюють корелятивні пари, властиві тільки перехідним дієсловам.

Перехідність  неперехідність.

До перехідних належать дієслова, що називають дію, безпосередньо спрямовану на об’єкт, і поєднуються з прямим додатком у формі знахідного відмінка без прийменника, наприклад: викопати картоплю; купити хліба; Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі,  змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі (Л. Костенко); Щоб збагнути феномен Сковороди, маємо ґрунтовно вивчити його життя, філософські погляди, тобто головні ідеї, які він розвивав і розробляв у своїх діалогах і трактатах, також його мистецьку діяльність (Вал. Шевчук).

Назва об’єкта при перехідних дієсловах виражається формою:

а) знахідного відмінка іменника без прийменника (їсти кашу);

б) родового відмінка без прийменника, якщо дія поширюється на частину предмета (з’їсти каші) чи при дієслові наявна частка не (не вивчити вірша).

Дієслова, що називають дію, яка не зовсім переходить на об’єкт або переходить на побічний об’єкт, і поєднуються з непрямими додатками, вираженими безприйменниковими і прийменниковими формами у формі будь-якого непрямого відмінка, називаються неперехідними: цвіте сад; пишу батькам.

Поняття перехідності ґрунтується на такій інтерпретації дії, згідно з якою вона переходить на об'єкт (предмет у широкому розумінні поняття), охоплює його або ж виступає безпосереднім джерелом .створення чи руйнування об'єкта, що характерно передусім для численних дієслів зі значенням конкретної фізичної дії, інтелектуальної діяльності, мовлення тощо.

Категорія перехідності  неперехідності ґрунтується на валентнісних і значеннєвих ознаках відповідних дієслів, у зв'язку з чим вона є не морфологічною, а лексико-синтаксичною.

З урахуванням поділу дієслів на перехідні і неперехідні необхідно констатувати: 1) перехідні дієслова мають корелятивні форми активного і пасивного стану; отже, у них ця морфологічна категорія має повний вияв; 2) неперехідні дієслова не мають корелятивних форм пасивного стану і функціонують як одностанові активні дієслова. Таким чином, усі дієслова поділяються на двостанові і одностанові.

Зворотні дієслова

Від форми пасивного стану, яка утворюється за допомогою постфікса -ся (-сь), потрібно відрізняти диференційований розряд зворотних дієслів. Зворотні дієслова, у складі яких постфікс -ся (-сь) виконує словотвірну функцію, належать до зворотно-середнього стану. Вони поділяються на такі семантичні групи: 1) власне-зворотні (позначають збіг суб'єкта і об'єкта дії): одягатися (одягати себе), умиватися, голитися; як різновид у цій групі виділяються так звані побічно-зворотні дієслова: братися, триматися, чіплятися (за руки, дерево), тертися, ударитися (об дерево); 2) непрямо-зворотні (позначають дію, виконувану суб'єктом у своїх інтересах: будуватися  «споруджувати будинок для себе», пакуватися  «складати речі»), наприклад: Пішли [троянці], щоб землю озирать, Де їм показано селитись, Жить, будуватися, женитись (І. Котляревський); 3) загально-зворотні (позначають безоб'єктний стан суб'єкта): веселитися, тривожитися, хвилюватися, сердитися, злитися; 4) взаємно-зворотні (називають взаємні дії кількох суб'єктів, які одночасно є і об'єктами цих дій): зустрічатися, миритися, обніматися, перемовлятися, сваритися, цілуватися, листуватися; 5) потенційно-активні (називають потенційну дію як характеристику суб'єкта): колотися, кусатися, дряпатися; 6) якісно-характеризуючі (позначають типові дії-ознаки, яким підлягають предмети, матеріали): рватися (нитки рвуться), битися (скло б’ється), плавитися (олово легко плавиться).

Дієслова зазначених семантичних груп утворюються від незворотних перехідних дієслів.

Існують також групи зворотних дієслів, утворених від неперехідних дієслів. Вони мають значення зменшеної інтенсивності вияву дії або стану (білітися, чорнітися), безособовості (сидітися, житися, спатися, думатися). Деякі дієслова без постфікса -ся (-сь) не вживаються (сміятися, старатися, сподіватися, сумніватися, вагатися).