3. Відносні прикметники. Категорії відносних прикметників

Виділення цього розряду ґрунтується на значеннєвих і граматичних показниках, цілком протилежних тим, якими характеризуються якісні прикметники. Відносні прикметники називають ознаки предметів не прямо, безпосередньо, а через їх зв'язки, різного характеру відношення з іншими предметами, явищами, діями, наприклад: молочна каша – каша з молоком, космічний експеримент — експеримент у космосі, космічний політ — політ у космос, екзамен при вступі – вступний екзамен, нічний сон – сон уночі, студентський хор — хор студентів, батьків приїзд — приїзд батька, паперові квіти – квіти з паперу, зрошувальний канал — канал, який зрошує, залізна руда — руда, з якої добувають залізо, залізний посуд — посуд із заліза (виготовлений із заліза).

На відміну від якісних відносні прикметники не мають ступенів порівняння, експресивно-оцінних відтінків. Вони змінюються за родами, числами і відмінками, але не мають ступенів порівняння. Від відносних прикметників не творяться похідні слова із суфіксами суб’єктивної оцінки, іменники абстрактного значення і прислівники на –о, -е. Іноді відносні прикметники починають вживатися у функції якісних, наприклад: драматичний театр — драматична розмова, нервове захворювання — нервова поведінка, кам'яний будинок — кам'яний характер, вишневий сад — вишневий костюм, медовий напίй — медова посмішка, театральний репертуар — театральний жест, материнський обов'язок — материнське піклування, сонячне затемнення — сонячне слово. За категоріальними ознаками тих лексичних одиниць, основи яких беруть безпосередню участь у відповідних словотвірних перетвореннях, відносні прикметники поділяються на відіменникові (вантаж — вантажний, ніч — нічний, пісня — пісенний, фізика — фізичний, село — сільський), віддієслівні (обчислювати — обчислювальний, читати — читальний, пересувати — пересувний, добувати — добувний), відприслівникові (сьогодні — сьогоднішній, учора — учорашній, щодня — щоденний, дома— домашній), відчислівникові (два — другий, п'ять — п'ятий, п'ятеро — п'ятірний), похідні, утворені від прийменниково-іменникових конструкцій (між містами — міжміський, при вокзалі — привокзальний, під землею — підземний, за кордоном — закордонний), похідні, утворені від дієслівно-іменникових словосполучень (міряти воду — водомірний, плавити мідь — мідеплавильний, переганяти нафту — нафтоперегінний).

За значенням відносні прикметники поділяються на тема­тичні групи, з-поміж яких найбільші кількісно такі:

1) назви ознак предметів за матеріалом: кам'яна статуя, глиняний посуд, дерев'яне ліжко, солом'яна стріха, ситцева сорочка, конопляне полотно, чавунне ядро;

2) назви ознак за відношеннями різних вимірів предметів; годинний відпочинок, кілометрова відстань, літрова пляшка, десятипроцентний розчин, повторне завдання, кількаразове нагадування, двокілограмова вага;

3) назви ознак предметів за призначенням та функціями: читальний зал, виховна година, спусковий механізм, копіювальний папір, сталепрокатний цех, звітна доповідь;

4) назви ознак предметів за належністю їх до установи, організації тощо: шкільне подвір'я, колективний сад, заводська площа, інститутський зал;

5) назви ознак предметів за просторовими відношеннями до інших предметів: приміська зона, польова бригада, зарічний лиман, навколоземний простір, прикордонний пост, північний край (у тому числі й відносні прикметники, утворювані від власних іменників-топонімів: Київ — київський, С ваш — сиваський, Запоріжжя — запорізький, Рига — ризький, Сміла — смілянський, Ялта — ялтинський.).

У значеннєвому поділі відносних прикметників першорядна роль належить типові твірних основ (іменникових, дієслівних, прислівникових тощо) і характерові того відношення між предметами, яке виступає джерелом формування ознаки. Розглянемо такі приклади: цементний завод — цементна підлога; річне відрядження — річний звіт. У першій парі словосполучень прикметник цементний (цемент-н-ий), утворений від іменника з матеріально-речовинним значенням, виражає ознаки за різними типами відношень між предметами: цементний завод — завод, на якому виготовляють цемент; цементна підлога — підлога, зроблена з цементу. Різнотипні відношення відображає і прикметник річний: річне відрядження — відрядження, яке триває протягом року; річний звіт — звіт про роботу, діяльність за рік.

Багатопланові зв'язки між предметами значною мірою ускладнюють виділення окремих значеннєвих груп відносних прикметників, зокрема відіменникових.

Найчисленнішу групу становлять прикметники зі значенням загальної відносності, утворені як від конкретних, так і абстрактних іменників. Вони виражають ознаку «такий, що має відношення до предмета, поняття або явища, названого мотивуючим іменником», наприклад: електричний струм, конкурсний іспит, обласна рада, колгоспне поле, граматичний аналіз, прозовий твір, смакове відчуття, відмінкова форма, армійський статут, гірничий інститут, слов'янська мова, юнацький розряд тощо.

Більш окреслену із семантичного погляду групу утворюють прикметники, які виражають ознаки за відношенням до матеріалу або речовини. Між відповідним значенням розряду іменників і згаданою групою відносних прикметників існують регулярні словотвірні зв'язки: залізо — залізний, дерево — дерев'яний, земля — земельний, земляний, вода — водний, водяний, графіт — графітовий, вуглець — вуглецевий, сірка — сірчаний, йод — йодний, йодовий, янтар — янтарний, янтаревий, сталь — сталевий, стальний тощо.

Віддієслівні відносні прикметники називають ознаки, що випливають з виконання предметом відповідної дії (будівельний загін — загін, який будує — загін будує), поширення відповідної дії на предмет (орна земля — земля, яку орють), виконання дії у певних обставинах (читальний зал — зал, у якому читають).

Ознаки за відношенням до місця і часу передаються відприслівниковими прикметниками: навколишнє середовище, домашнє завдання, завтрашній концерт, сьогоднішня газета, щоденні вісті, щомісячний журнал.

Окрему семантичну групу становлять відносні прикметники, що виражають ознаку за порядком розташування предметів у просторі, процесів і явищ у часі тощо, наприклад: Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні (Л. Костенко); — Перший! Другий! Третій! — голосно, рвучко стали вигукувати з правого флангу фронтовики. Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий... дванадцятий... сотий... двохсотий (О.Гончар). Порядкові прикметники пов'язані регулярними словотвірними відношеннями з числівниками і традиційно кваліфікуються як їх окремий функціональний розряд — порядкові числівники. Однак властиві їм морфологічні, синтаксичні і лексико-семантичні ознаки створюють абсолютно достатні підстави для ідентифікації відповідних слів як прикметників, що виражають ознаки за типом семантичної мотивації відношення.