4. Словотвір як розділ науки про мову. Основні одиниці словотворчої системи

Словотвір – це розділ мовознавства, який вивчає словотворчі засоби (слова, словосполучення, афікси) і процеси словотворення, у яких ці засоби використовуються. Основими одиницями словотворчої системи мови є словотворчий тип, словотворче гніздо, словотворчі засоби (твірне та похідне слова) і способи словотворення.

Словотворчий тип – група різнокореневих слів однієї частини мови, пов’язаних між собою спільним значенням і спільними суфіксами та префіксами (ки-ян-и, львів’-ян-и, сумч-ан-и – словотворчий тип, назви осіб за місцем проживання). Словотворчий тип, який може поповнюватися новоутвореннями, називається продуктивним. Якщо словотворчий тип не поповнюється новими словами, він називається непродуктивним.

Словотворче гніздо (словотворчий ланцюжок) – це сукупність однокореневих слів, розташованих у такій послідовності, у якій вони утворювалися. Початком словотворчого гнізда є непохідне слово:

в ода водянистий ...

Слово і основа, на базі яких утворилося інше слово, називаються твірними. Поняття "твірне слово" і "твірна основа" не слід ототожнювати. Твірне слово включає до свого складу всі морфеми разом із закінченням, а до твірної основи не входять ні закінчення, ні ті афікси (префікси, суфікси, постфікси), які не беруть участі у творенні похідного слова.

Похідним називається нове слово, що утворилося на базі твірного слова, яке вже існувало в мові. Ознакою похідного слова здебільшого виступають суфікси та префікси, а непохідні (твірні) слова найчастіше їх не мають. (У мові також є такі похідні слова, що не мають суфіксів та префіксів. При утворенні цих слів змінюється лише значення, а морфемна будова залишається незмінною – ці слова утворюються шляхом переосмислення). До складу похідного слова входить твірна основа та словотворчі афікси (ліс + н = ліс-н-ий). Лексичне значення похідного слова мотивується лексичним значенням твірної основи: білий біліти – "ставати білим"; лікар лікарювати – "бути лікарем".

5. Способи словотворення в сучасній українській мові

Словниковий склад мови поповнюється за рахунок запозичення іншомовних слів, а також за рахунок словотвору, який є основним джерелом збагачення мови). Під поняттям способів словотвору розуміються різні шляхи і прийоми творення нових слів в результаті використання наявних у даній мові словотворчих ресурсів.

Способи словотворення – це система використання різних словотворчих засобів і способів творення похідних слів. Залежно від характеру словотворчих ресурсів та способів їх використання в процесі творення нових слів розрізняють один морфологічний і три неморфологічні способи словотворення, а саме:

морфологічний;

неморфологічні:

морфолого-синтаксичний;

лексико-синтаксичний;

лексико-семантичний.

Способи словотворення Морфологічні

Префіксальний	носити — приносити; співати — заспівати.
Суфіксальний	сніг — сніжок; дощ — дощик.
Префіксально – суфіксальний	берег — прибережний; ліс — перелісок.
Постфіксальний	пекти — пектися; мити — митися.
Безафіксний	перехід — переходити; перевід — переводити.
Основоскладання (словоскладання)	дитячий садок — дитсад; ліс і смуга — лісосмуга.