Відносні величини. Графічні зображення статистичних даних

Мета заняття:

• ознайомитися з видами та можливостями застосування відносних величин і графічних зображень статистичних даних;

• засвоїти методику обчислення відносних величин та графічного зображення статистичних даних.

Обґрунтування мети. Статистичне зведення матеріалу дослідження закінчується отриманням абсолютних величин, що відображають масштаби вивченого явища на певний період. Часто ці відомості важливі самі по собі (чисельність населення на території за даними перепису, кількість ліжок, лікарів тощо).

Але абсолютні величини здебільшого мало придатні для порівняння, виявлення закономірностей явищ, тому що абсолютний масштаб явища в цих випадках слід порівняти з масштабом сукупності, в якій воно виникло. Для цього визначають відносні величини, які дають змогу порівнювати явища.

Відносні величини широко використовують у практиці охорони здоров'я, особливо під час аналізу роботи закладів, для характеристики здоров'я населення. Тому лікарі повинні знати види та можливості застосування відносних величин, графічних зображень статистичних даних, уміти обчислювати і аналізувати відносні величини.

Навчально-цільові завдання

• Студенти повинні:

1) знати:

основні види відносних величин і можливості їх застосування;

види графічних зображень статистичних даних і особливості їх використання;

2) вміти:

обчислювати показники: інтенсивні, екстенсивні, співвідношення і наочності;

вибрати вид графічного зображення для певного статистичного показника та побудувати відповідну діаграму.

Запитання для підготовки до заняття

1. Значення абсолютних величин і можливості їх використання в практичній діяльності лікаря.

2. Основні види відносних величин, сутність, методика визначення та аналізу, приклади.

3. Які відносні величини доцільно використовувати для порівняння явищ, що вивчаються в динаміці, по регіонах, у певних групах, у розрізі окремих класів захворювань і діагнозів?

4. Типові помилки в обчисленні та аналізі відносних величин.

5. Види графічних зображень статистичних даних.

6. Правила побудови різних видів графічних зображень.

7. Можливості застосування окремих видів графічних зображень.

Завдання для підготовки до заняття

До яких видів відносних величин належать такі показники:

а) зниження захворюваності в 2—3 рази;

б)

в)

2. До яких видів відносних величин належать такі показники:

а) зниження летальності на 15 %;

б)

в)

3. Які показники можна визначити за даними про чисельність населення, загальну кількість померлих, в т. ч. від пневмонії? Наведіть методику їх обчислення.

4. Які показники можна визначити за даними про чисельність населення району, кількість лікарів усього і за фахом? Наведіть методику їх обчислення.

5. Які з наведених показників можна порівнювати в динаміці та з аналогічними показниками на інших територіях: рівень смертності; структура смертності; забезпеченість населення належною кількістю лікарів?

6. Є дані про захворюваність дітей на інфекційні хвороби в двох різних районах:

Показник	Район № 1	Район № 2
Рівень захворюваності дитячого населення, ‰ Питома вага серед усіх захворювань, %	27 2,2	31 1,7

Наведіть методику обчислення цих показників та дайте їм оцінку.

7. Які показники можна розрахувати, якщо відомо, що в районі народилося 1060 дітей, серед них з масою тіла від 1000 до 1499 г — 3 дітей, 1500—2499 г — 47 дітей, 2500—3499 г — 578 дітей та 3500 г і більше — 432 дитини? Наведіть методику їх обчислення.

8. Які дані потрібні для визначення частки випадків дифтерії серед усіх інфекційних захворювань у дітей до 7 років та віком 7—14 років?

9. Які дані потрібні для відповіді на запитання: в котрому з чотирьох районів вища захворюваність на кір дітей до 4 років? Як обчислити відповідні показники?

10. Було оглянуто 1500 школярів віком 10 років, у 150 з них виявлено сколіоз І стадії. Три роки тому серед такого ж контингенту частота випадків сколіозу становила 80 %. Які показники можна визначити за цими даними? Наведіть методику їх обчислення.

11. Із 800 новонароджених 220 мали довжину тіла 45— 48 см, 400 дітей — 48—52 см, 180 дітей — 53 см та більше. Які показники можна визначити за цими даними? Наведіть методику їх обчислення.

12. Які показники потрібно використовувати в процесі аналізу захворюваності на грип за останні 5 років? Наведіть методику їх обчислення.

13. Які показники можна визначити, якщо відомо: чисельність усього дитячого населення, в т. ч. до 1 року життя; загальну кількість хворих дітей, у т. ч. до 1 року; загальну кількість хворих на пневмонію та з них дітей віком до 1 року життя. Наведіть методику їх обчислення.

14. Які показники можна визначити за даними про загальну кількість прооперованих хворих та з приводу виразкової хвороби шлунка, а також про кількість ускладнень після операції з приводу виразкової хвороби шлунка? Наведіть методику їх обчислення.

15. До яких видів належать показники:

а) частота ускладнень при опіках;

б) показник летальності (кількість померлих на 100 хворих);

в) рівень смертності населення району.

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1

За даними, наведеними в табл. 1—5, обчислити по одній із областей відповідні відносні величини, оцінити отримані показники та зобразити їх графічно.

Таблиця 1. Поділ оглянутих школярів за віком і кількістю виявлених у них порушень постави (абсолютні дані)

Область	Кількість оглянутих	Вік, роки			Кількість порушень постави	Вік, роки
		7	10	14		7	10	14
1	1800	400	800	600	265	40	120	105
2	2100	500	900	700	300	50	130	120
3	1500	300	700	500	240	30	110	100
4	1700	350	450	900	275	32	68	175

Таблиця 2. Поділ новонароджених з масою тіла 1000 г і більше за станом здоров'я та окремими захворюваннями (абсолютні дані)

Область	Народилися живими	Народилися хворими та захворіли	У тому числі
			природжені аномалії	пологові травми	внутрішньоматкова гіпоксія та асфіксія в пологах	інші
5	701	80	18	3	40	19
6	678	180	42	9	66	63
7	1031 -	230	46	10	84	90

таблиця 3. поділ дітей за віком та кількістю викликів до них швидкої медичної допомоги

(абсолютні дані)

Область	Кількість дітей	Вік, роки				Кількість викликів	Вік, роки
		до 1	1—3	4—6	7 і більше		до 1	1—3	4—6	7 і більше
8	12 402	654	1487	2861	7400	1492	236	432	376	448
9	10 199	663	1084	2304	6143	1468	256	416	388	408
10	11 200	650	990	2360	7200	1295	245	297	320	433

таблиця 4. поділ оглянутих у дитячих дошкільних закладах і школах дітей за віком та кількістю виявлених у них випадків зниження гостроти зору (абсолютні дані)

Область	Кількість оглянутих	У тому числі				Зниження гостроти зору мали	У тому числі
		відвідували ЛАЗ	почали навчання		діти віком 14 років		відвідували ЛАЗ	почали навчання		діти віком 14 років
			в 6 років	в 7 років				в 6 років	в 7 років
11	42500	10200	7000	10500	14800	3810	115	210	525	2960
12	46300	10300	12800	7100	16100	3770	125	400	350	2895
13	36300	6350	8200	10100	11650	3460	130	285	505	2540

таблиця 5. поділ хворих з опіками та померлих залежно від терміну госпіталізації з моменту дістання опіку в хірургічному відділенні лікарні в області 14 і в спеціалізованому опіковому відділенні в області 15 (абсолютні дані)

Область	Кількість хворих з опіками	Термін госпіталізації			Кількість померлих	Термін госпіталізації
		до ЗО хв	30 хв — 1 год	Пізніше за 1 год		до ЗО хв	30 хв — 1 год	пізніше за 1 год
14	929	150	318	461	98	10	29	59
15	1238	185	420	633	102	8	27	67

Завдання 2

Провести експертну оцінку щодо правильності оформлення, назви окремих таблиць (1—6) і вибору відповідного графіка для зображення статистичних даних (мал. 1—6).

Таблиця 1. Структура та рівень причин смерті дітей періоду новонародження (на 1000 народжених)

Причина	0—6 діб
	Абсолютні	Питома	Показник
	дані	вага
Перинатальна смертність	136	70,8	6,9
Природжені аномалії розвитку	56	29,2	2,8
Усі причини	192	100,0	9,7

Таблиця 2. Рівень смертності дітей віком від 1 до 2 років по районах області H. за рік

Район	Абсолютне число	Рівень
1	3	1,2
2	2	1,4
3	2	0,9
. . . По області	24	1,1

Таблиця 3. Показники перинатально! смертності по областях за 3 роки

Область	Рік
	1998	1999	2000
1	16,2	16,8	9,7
2	10,4	16,0	12,6
3	17,5	15,5	13,4
По Україні	14,0	12,8	12,3

Таблиця 4. Структура причин інвалідності по класах захворювань в області Н.

	Показник на 1000 дітей	Питома вага
Хвороби нервової системи та органів чуття	6,34	44,0
Хвороби органів дихання	0,89	6,2
Природжені аномалії	1,93	13,4
Усі причини	14,4	100,0

Таблиця 5. Планова та фактична потужність дитячих поліклінік області Н.

Поліклініка	Планова потужність		Фактична	потужність
	Рік
	1999	2000	1999	2000
1	15,2	22,2	16,2	18,1
2	17,2	18,4	15,5	17,3
3	23,3	23,7	12,8	13,7
По області	23,1	24,0	17,9	18,5

Таблиця 6. Динаміка показників травматизму в дітей за видом травми (на 10 тис дитячого населення)

Вид травми	Рік
	1998	1999	2000
Загальний рівень травматизму	352,1	340,0	309,4
Побутова	180,4	178,7	170,0
Шкільна	36,9	30,0	23,3
Спортивна	4,5	4,3	3,2

Мал. 1. рівень перинатально! смертності за 1994—2000 pp., ‰

Мал. 2. структура перинатально! смертності за 1994—2000 pp., ‰

Мал. 3. рівень смертності дітей за віком за 1994—2000 pp., ‰

Мал. 4. структура поширеності захворювань за класами хвороб, %

Мал. 5. Структура причин смерті дітей віком 0—27 діб за 1999—2000 pp.

Мал. 6. Структура дитячої смертності до 1 року життя за 1999—2000 pp.