
- •Авторський колектив:
- •Організація статистичного дослідження, його етапи
- •Логічна структура теми організація статистичного дослідження
- •Відносні величини. Графічні зображення статистичних даних
- •Логічна структура теми
- •Середні величини
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •1) Знати:
- •1) Знати:
- •Тема: Методика вивчення демографічних процесів
- •Запитання для підготовки до заняття
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема: Методика вивчення захворюваності населення
- •Запитання для підготовки до заняття
- •Показники захворюваності та методика їхнього визначення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Логічна структура теми
- •Тема: Організація та зміст роботи поліклініки для дорослого населення, облік і аналіз її діяльності
- •Завдання для самостійної роботи
- •1. Статистичні талони для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів (ф. № 025-2/о):
- •Завдання 6
- •Організація та зміст роботи стаціонару, облік і аналіз його діяльності
- •Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню
- •Тема: Організація, зміст роботи жіночої консультації та пологового будинку, облік і аналіз їхньої діяльності
- •Організація та зміст роботи дитячої лікарні, облік і аналіз її діяльності
- •1) Знати:
- •Логічна структура теми
- •Оцінка якості медичної допомоги в сучасних економічних умовах
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання з
- •Методика визначення інтегрального коефіцієнта ефективності (Кі)
- •Типовий приклад
- •В певного лікаря
- •Тема: Медична експертиза працездатності
- •1) Знати:
- •Запитання для підготовки до заняття
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання з
- •Для стоматологічного факультету
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Тема: Організація санітарно-епідеміологічної служби, взаємодія її закладів із лікувально-профілактичними закладами
- •1) Знати:
- •Запитання для підготовки до заняття
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання 2
- •Завдання з
- •1) Знати:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Показники діяльності стоматологічної поліклініки (відділення, кабінету)
- •Завдання з
- •Завдання 4
- •Тема: Методи та засоби медико-гігієнічного навчання та виховання населення*
- •Навчально-цільові завдання
- •1) Знати:
- •Запитання для підготовки до заняття
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання з
- •Перелік тем лекцій:
- •Логічна структура теми
Організація та зміст роботи дитячої лікарні, облік і аналіз її діяльності
Мета заняття:
• вивчити основи організації амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги дітям, зміст роботи й структуру дитячої лікарні. Засвоїти методику аналізу діяльності дитячої лікарні.
Обґрунтування мети. В медичному забезпеченні дітей провідне місце посідає дитяча поліклініка, яка здійснює багатопланові лікувальні та профілактичні заходи.
Важливе значення має надання дитячому населенню стаціонарної допомоги, оскільки лише в умовах стаціонару є можливість застосувати сучасні методи обстеження, провести комплексне лікування і надати кваліфіковану допомогу в разі тяжких захворювань.
Ефективність роботи стаціонарів і використання ліжкового фонду залежать від багатьох чинників, у тому числі від спадкоємності в роботі між стаціонаром, поліклінікою й іншими лікувально-профілактичними закладами, від організації лікувально-діагностичного процесу тощо.
Знання основ організації амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги дітям, їхніх особливостей, уміння обчислити та оцінити показники роботи дитячої лікарні дає змогу розробляти заходи, спрямовані на поліпшення її діяльності.
Навчально-цільові завдання
• Студенти повинні:
1) Знати:
завдання, структуру, зміст і організацію роботи поліклініки та стаціонару в цілому, а також головних їхніх підрозділів;
правила заповнення основної облікової та звітної документації;
2) вміти:
заповнювати основні облікові документи; проводити експертну оцінку повноти диспансерного спостереження за здоров'ям дітей першого року життя;
обчислювати та аналізувати показники діяльності поліклініки та стаціонару;
розробляти заходи щодо поліпшення роботи поліклініки та стаціонару.
Запитання для підготовки до заняття
1. Завдання поліклініки, її значення в медичному забезпеченні дітей.
2. Розділи роботи дитячої поліклініки, їхній зміст.
3. Структурні підрозділи поліклініки, формування штатів медичного персоналу.
4. Зміст роботи кабінету (відділення) здорової дитини, кабінету щеплень.
5. Завдання, зміст і організація роботи дільничного педіатра.
6. Організація диспансерного спостереження дітей різних вікових груп.
7. Заходи, які здійснює медичний персонал щодо підготовки дітей до вступу в дошкільні заклади і школи.
8. Зміст роботи лікарів-педіатрів у дошкільних закладах і школах.
9. Завдання денного стаціонару та показання для лікування дітей у цьому підрозділі.
10. Завдання стаціонару, його значення в медичному забезпеченні дітей.
11. Структурні підрозділи стаціонару дитячої багатопро-фільної лікарні.
12. Зміст роботи приймального відділення, його структура.
13. Зміст роботи завідувача відділення та лікаря-ордина-тора.
14. Основні показники діяльності поліклініки та стаціонару, методика їхнього обчислення.
Завдання для самостійної роботи
Під час проведення занять на базі дитячих поліклінік ознайомитися зі змістом і організацією роботи цих закладів, а також з основною обліковою документацією.
Під час проведення занять на кафедрі виконати наведені нижче завдання.
Завдання 1
Ознайомитися зі змістом, призначенням і порядком заповнення таких основних обліково-звітних документів (додатки 31—34):
• обмінна картка відомості пологового будинку, пологового відділення лікарні про новонародженого, ф. № 11 З/о;
• історія розвитку дитини, ф. № 112/о;
• довідка для дільничного педіатра або сімейного лікаря, ф. № 057/о;
• картка профілактичних щеплень, ф. № ОбЗ/о.
Ці документи відображують специфіку роботи дитячої поліклініки, їх заповнюють додатково до облікових документів, перелічених у темах "Організація та зміст роботи поліклініки для дорослого населення, облік і аналіз її діяльності" та "Організація та зміст роботи стаціонару, облік і аналіз його діяльності".
Завдання 2
Провести експертну оцінку організації лікувально-профілактичної допомоги дітям першого року життя за даними ситуаційних задач (пп. 1—15). Підчас виконання завдання використати матеріали, що характеризують вимоги до надання медичної допомоги дітям першого року життя.
Головні організаційні елементи надання медичної допомоги дітям першого року життя
1. Антенатальний патронаж проводять у другій половині вагітності.
2. Лікар-педіатр повинен відвідати дитину вдома в перші три дні після виписування із пологового будинку та на 20-й день життя.
3. Частота і строки оглядів здорової дитини:
педіатром — двічі на першому місяці життя та ще один раз на місяць у подальшому (12—13 разів за рік); хірургом-ортопе-дом — один раз у перші три місяці; офтальмологом, неврологом, отоларингологом — один раз протягом року; іншими спеціалістами — за показаннями.
4. Відвідування кабінету здорової дитини перший раз — до З міс (або під час першого звертання).
5. Антропометрія — 1 раз на місяць; аналіз крові, сечі — 1 раз протягом року.
6. Вакцинацію дитини проводять згідно з календарем щеплень. Відміна конкретного щеплення має бути дозволена комісією з урахуванням абсолютних чи відносних протипоказань. У разі відносних протипоказань треба вказати термін.
7. Введення прикорму має призначати лікар.
8. Етапні епікризи в історії розвитку дитини повинні бути записані в 1; 3; 6; 9; 12 міс.
9. Комплексну оцінку стану здоров'я слід проводити щоквартально з визначенням групи здоров'я.
1. Дитина А. народилася недоношеною, допологового патронажу не проводили. Після виписування з пологового будинку рекомендовано спостереження невролога. Лікар-педіатр відвідав дитину на третій день після виписування та в 28 днів життя. За рік було 10 відвідувань педіатра. Хірург-ортопед і офтальмолог оглянули в б міс, невролог — у 5 міс. Етапні епікризи є в 3 та 12 міс. Клінічний аналіз крові було зроблено один раз у 6 міс. Щеплення відмінено педіатром у зв'язку з частими захворюваннями дитини. Антропометричні вимірювання проводили один раз у 2 міс. Мати самостійно ввела прикорм у 2 міс, масаж і гімнастику почали проводити в 5 місяців після першого відвідування кабінету здорової дитини.
2. Дитина Д. народилася з масою тіла 4200 г. У довідці з пологового будинку вказано на наявність кефалгематоми, рекомендовано спостереження невролога та ендокринолога. До-пологовий патронаж проведено на 38-му тижні вагітності. Лікар-педіатр відвідав дитину на п'ятий день після виписування та на 30-й день життя. За рік було 16 відвідувань педіатра. Хірург-ортопед і офтальмолог оглянули в 10 міс, невролог — у б і 8 міс (встановлено парез лицевого нерва, призначене лікування). Аналіз крові було зроблено один раз на 12 міс. Антропометричні вимірювання проводились у 1, 3, 4, 6 і 12 міс. Вакцинацію АКДП педіатр відмінив через ексудативний діатез. Етапні епікризи є в 6 і 12 міс.
3. Дитина В. народилася недоношеною. З пологового будинку виписана на 20-й день. Допологового патронажу не проводили. Лікар-педіатр відвідав дитину на другий день після виписування з пологового будинку та ще раз протягом 1-го місяця життя. Хірург-ортопед, офтальмолог і отоларинголог оглянули дитину в 4 міс, невролог — у 6 міс. Встановлено діагноз "Дисплазія кульшових суглобів". Призначено лікування, рекомендації виконували. Аналіз крові зроблено в 10 міс. Масаж і гімнастику проводили з 5 міс після відвідування кабінету здорової дитини. Від вакцинації мати відмовилася через недостатню масу тіла дитини. Етапні епікризи є в 1, 3 та 12 міс. За рік було 14 відвідувань педіатра.
4. Дитина Д. народилася доношеною від перших пологів у жінки 35 років. Пологи затяжні, з подвійним обвиттям пуповини. Із пологового будинку виписана на 14-ту добу, рекомендовано спостереження невролога. Допологовий патронаж проведено на 36-му тижні вагітності. Лікар-педіатр відвідав дитину на другий день після виписування, медична сестра — в перший день і в 1,5 міс життя. За рік було 12 відвідувань педіатра. Мати самостійно ввела прикорм, після чого в дитини з'явився ексудативний діатез, який часто загострювався. Хірург-ортопед оглянув дитину в 5 міс, коли було виявлено дисплазію кульшових суглобів, рекомендував лікування. Офтальмолог і отоларинголог оглянули дитину в 9 міс, невролог — у 6 міс. Аналіз крові зроблено вії міс. Кабінет здорової дитини відвідали в 3 міс. Масаж і гімнастику почали проводити з 6 міс. Щеплення АКДП відмінив педіатр у зв'язку з ексудативним діатезом. Етапні епікризи є в 1, 7 та 11 міс. Антропометричні вимірювання проводили у 1, 3, 7 і 11 міс.
5. Дитина С. народилась недоношеною. В довідці з пологового будинку вказано на наявність кривошиї. Рекомендовано спостереження хірурга-ортопеда. Допологовий патронаж не проводили (мати приїхала з іншого міста). Медична сестра відвідала дитину на 3-й, а педіатр — на 4-й день після виписування з пологового будинку. За рік було лише 8 відвідувань педіатра, перерва в спостереженні — протягом 2,5 міс. Хірург-ортопед оглянув дитину в 3,5 міс, призначив лікування, його рекомендації виконували. Невролог оглянув дитину у 7 міс. Аналізу крові не зроблено. Антропометричні вимірювання проводили в 1, 3, 7 і 12 міс. Масаж і гімнастику почали проводити з 3,5 міс після відвідування кабінету здорової дитини. Вакцинацію АКДП проведено своєчасно. Етапні епікризи є в 1, З та 12 міс.
6. Дитина М. народилася з масою тіла 5100 г. У довідці з пологового будинку вказано на параліч лицевого нерва, пологові травми. Рекомендовано спостереження хірурга та невролога. Допологового патронажу не проводили. Лікар-педіатр і медична сестра відвідали дитину на 4-й день після виписування та на 20-й день життя. За рік було 18 відвідувань педіатра. Масаж і гімнастику почали проводити з 6 міс після першого відвідування кабінету здорової дитини. Від аналізу крові та вакцинації мати відмовилась. Хірург і невролог оглянули дитину в 2 міс, офтальмолог і отоларинголог — в 10 міс. Етапні епікризи та антропометричні вимірювання є в 3, 6 і 12 міс.
7. Дитина Д. народилася доношеною, в пологовому будинку захворіла на пневмонію, виписана на 30-й день після пологів. Педіатр відвідав дитину в 1-й день після виписування. Інші спеціалісти дитину не оглядали. Допологовий патронаж проводили на 32-му тижні вагітності. Мати рекомендації лікарів поліклініки та пологового будинку не виконувала, до кабінету здорової дитини не зверталася. Протягом року було 15 відвідувань лікаря. Мати в 3 міс самостійно ввела прикорм. Антропометричні вимірювання є в 3, 6 і 12 міс. Масаж і гімнастику почали проводити з 7 міс. Аналізу крові не зроблено. Вакцинацію АКДП не проведено в зв'язку з відмовою батьків. Етапні епікризи є в 1, 6 і 12 міс.
8. Дитина Т. народилася з масою тіла 4900 г. Перенесла пологову травму. Виписана з пологового будинку на 15-й день. Педіатр відвідав дитину в 1-й день після виписування. В довідці з пологового будинку рекомендовано спостереження невролога та ендокринолога. Допологовий патронаж проводили на 38-му тижні вагітності. Протягом року було 12 відвідувань лікаря, перерва в спостереженні — протягом двох місяців (хворів дільничний педіатр). Хірург та офтальмолог оглянули дитину в 7 міс, невролог — у 4 та 10 міс. Кабінет здорової дитини відвідали в 4 міс; масаж і гімнастику почали проводити з 5 міс. Антропометричні вимірювання проводили у 3, 6 і 12 міс. Аналіз крові зроблено в 10 міс. Вакцинацію АКДП відмінено на підставі рішення комісії. Етапні епікризи є в 3, 6 і 12 міс.
9. Дитина Л. народилася недоношеною. Мати працює на заводі "Хімволокно", в анамнезі має спонтанні аборти. Допологовий патронаж проведено на 30-му тижні вагітності. Дитину переведено з пологового будинку до відділення для недоношених, а на 30-й день після пологів виписано в задовільному стані. Педіатр і медична сестра відвідали дитину в 1-й день після виписування; за рік було 18 відвідувань. Кабінет здорової дитини відвідали в 2 міс, після чого почали проводити масаж і гімнастику. Антропометричні вимірювання проводились щомісячно. Етапні епікризи є в 1, 3, 6, 9 і 12 міс. Хірург і невролог оглянули дитину в 2,5 міс, офтальмолог і отоларинголог — в 9 міс. У 8 міс зроблено аналіз крові.
10. Дитина Р. народилася доношеною, з подвійним обвит-тям пуповини. У довідці з пологового будинку рекомендовано спостереження невролога. Лікар-педіатр відвідав дитину на 3-й день після виписування та в 1,5 міс життя. За рік було 8 відвідувань педіатра. Антропометричні вимірювання проводили у 2, 6 і 12 міс. Етапні епікризи є в 2, 6 і 12 міс. Хірург, офтальмолог і отоларинголог оглянули дитину в 6 міс, виявлено дис-плазію кульшових суглобів. Невролог оглянув дитину в 4 міс, встановив діагноз "Парез лицевого нерва", спостерігав за дитиною систематично. Аналіз крові зроблено в 10 міс. Щеплення АКДП відмінено комісією. Мати самостійно ввела прикорм. Кабінет здорової дитини відвідали в 6 міс, масаж і гімнастику не проводили.
11. Дитина Н. народилася доношеною. Допологовий патронаж проведено на 30-му тижні вагітності. Педіатр відвідав дитину на 2-й і на 20-й день після виписування з пологового будинку; за рік було 14 відвідувань. Кабінет здорової дитини відвідали в 2,5 міс, масаж і гімнастику проводили з 6 міс. Антропометричні вимірювання здійснено в 3, 6, 12 міс. Етапні епікризи є в 6 і 12 міс. Аналіз крові зроблено в 11 міс. Перед щепленням АКДП педіатр оглянув дитину 03.10, а щеплення зроблено 05.10. Хірург і невролог оглянули дитину в 3 міс.
12. Дитина С. народилася недоношеною, з кривошиєю. Рекомендовано спостереження хірурга-ортопеда. Допологовий патронаж проведено на 31-му тижні вагітності. Педіатр відвідав дитину на 2-й день після виписування зі стаціонару та в 1,5 міс. За рік було лише 9 відвідувань. Хірург і невролог оглянули дитину в 4 міс. Аналізу крові протягом першого року життя не зроблено, щеплення АКДП проведено за календарем щеплень. Антропометричні вимірювання проводили в 1, 5, 6 і 12 міс. Етапні епікризи є в 6 і 12 міс. Мати самостійно ввела прикорм у 3 міс. Кабінет здорової дитини відвідали в 4 міс, після чого почали проводити масаж і гімнастику.
13. Дитина Р. народилася доношеною, з подвійним обвиттям пуповини. Рекомендовано спостереження невролога. Лікар-педіатр відвідав дитину на 5-й день після виписування з пологового будинку та на 20-й день життя. За рік було 15 відвідувань педіатра, невролог оглядав дитину в 2,5; 5 і 7 міс. Хірург, офтальмолог і отоларинголог оглянули дитину в 11 міс. Антропометричні вимірювання проводили в 1, 6 і 12 міс. Етапні епікризи є в 3, 9 і 12 міс. Від щеплення мати відмовилась. Аналізу крові не зроблено. Допологового патронажу не проводили.
14. Дитина Я. народилася недоношеною з масою тіла 2300 г. Лікар-педіатр відвідав дитину на 2-й день після виписування з пологового будинку та в 1 міс життя. За рік було 10 відвідувань. Хірург-ортопед оглянув дитину в 4 міс. Допологовий патронаж проведено на 28-му тижні вагітності. Аналіз крові зроблено в 5 міс. Щеплення АКДП відмінив педіатр у зв'язку з частими ГРВІ. Кабінет здорової дитини відвідали в 5 міс, масаж і гімнастику почали проводити в 6 міс. Антропометричні вимірювання проводились у 1, 3, 6, 9 і 12 міс. Етапні епікризи є в 1, 3, 6, 9 і 12 міс.
15. Дитина Т. народилася доношеною з масою тіла 4200 г. Рекомендовано спостереження ендокринолога. Допологовий патронаж проведено на 30-му тижні вагітності. Лікар-педіатр відвідав дитину на 3-й день після виписування з пологового будинку та в 1,5 міс життя. За рік було 9 відвідувань. Хірург-ортопед оглянув дитину в 3 місяці. Аналіз крові зроблено в 11 міс. Щеплення АКДП здійснено за календарем. Антропометричні вимірювання проведено у б і 12 міс. Етапні епікризи є в 6 і 12 міс. Кабінет здорової дитини відвідали в 5 міс, після чого почали проводити масаж і гімнастику.
Завдання З
Обчислити та оцінити показники діяльності дитячої поліклініки та стаціонару за даними звіту лікувально-профілактичних закладів ф. № 20 (методики наведено в таких темах: "Організація та зміст роботи поліклініки для дорослого населення, облік і аналіз її діяльності" та "Організація та зміст роботи стаціонару, облік і аналіз його діяльності").
Обчислити та оцінити зазначені нижче показники медичної допомоги дітям за даними звіту про медичну допомогу дітям (ф. № 31).
1. Захворюваність дітей першого року життя:
Кількість зареєстрованих захворювань
(разом та за окремими діагнозами) * 100
Кількість дітей, які досягли одного року
2. Частка дітей, яких вигодовували груддю (окремо до трьох і шести місяців):
Кількість дітей, яких вигодовували груддю *100
Кількість дітей, які досягли одного року
3. Частота патології, виявленої під час профілактичних оглядів (пониження гостроти слуху та зору, дефекти мови, сколіоз, порушення постави):
Кількість виявлених порушень х 1000.
Кількість оглянутих
Ці показники обчислюють для всіх дітей віком до 14 років включно, а також окремо для дітей дошкільного віку, у віці б і 7 років та школярів 2—8-го класів.