Питання 1. Соціально-економічні передумови виникнення споживчої кооперації в Наддніпрянській Україні

У другій половині XIX ст. виникли передумови зародження кооператив­ного руху. В 1861 р. розпочалися реформи, які руйнували підвалини традицій­ного суспільства і сприяли розгортанню процесів модернізації.

Чинники, що гальмували поширення кооперативів

1. Повільні темпи індустріалізації, урбанізації та розгортання ринкових відносин зменшували соціальну базу української кооперації.

2. Малоземелля, лихварство, низька купівельна спроможність більшості українського населення перешкоджали зростанню кооперативних капіталів.

3. Російський абсолютизм і свавілля чиновників не давали змоги забезпечи­ти українським кооперативам сприятливі політико-правові умови для діяльності.

4. Низький рівень освіти та національної свідомості, поширення пияцтва і зловживань гальмували зростання кооперативної свідомості та зменшували можливість впливу кооперативної ідеології.

Питання 2. Перші споживчі товариства, характеристика їх ді­яльності. Споживча кооперація Наддніпрянської України в середині 70 - 90-х роках XIX ст., причини занепаду кооперативного руху

Харківське споживче товариство (м. Харків 1866 - 1872 рр.) - перше споживче товариство на Україні. Ініціаторами створення кооперативу були дія­чі харківської "Громади".

Членами товариства були студенти і викладачі Харківського університе­ту, чиновники і молоді вчителі.

Ідейними лідерами кооперативу вважають Миколу Балліна (1829 -1904 рр.) та Віктора Козлова (1842 - 1920 рр.). Вони доклали чималих зусиль для популяризації серед населення ідей і здобутків кооператорів Західної Європи і перші проінформували громадськість про зародження української кооперації.

• Статут затверджено 6 жовтня 1866 року;

• торговельна діяльність - відкрито два магази­ни;

• постачання членів товариства дровами, вугіл­лям, одягом;

• виробництво хліба - відкрито пекарню;

• відкрито їдальню і кофейню;

• відкрито фабрику фруктових вод

Діяльність Харків­ського споживчого товариства

Товарообіг товариства

1869 р.-259 192 руб.

Нормальний статут відповідав інтересам кооператорів:

• визнано самодіяльність і рівність членів товариства;

• закріплено за загальними зборами статус найвищого органу управлін­ня кооперативами;

• складено з урахуванням рочдельських принципів;

• обумовлено порядок формування коштів товариства.

Питання 4. Московська спілка споживчих товариств, її роль в акти­вації кооперативного руху в Україні в 1891 -1904рр.

• недосконалість розроблених статутів;

• повільні темпи переходу до індустріального суспільства;

• нерозвиненість товарно-грошових відносин;

• перевага сільського населення;

• захоплення інтелігенції успіхами західноєвропейської кооперації;

• високі паї, продаж товарів зі знижкою в кредит

перший кооперативний центр спожив­чих товариств у Російській імперії

Значення діяльності Московської спілки споживчих товариств для споживчих кооперативів України

• допомога в організаційній роботі;

• допомога в налагодженні обліку і звітності;

• поширення серед кооператорів та громадськості відомостей з теорії та історії кооперативів, досвіду праці споживчих кооперативів російської імперії;

• популяризація рочдельських принципів і рекомендація всім своїм членам їх дотримуватися;

• налагодження господарських та інших зв'язків між окремими спо­живчими кооперативами, організація їх взаємопідтримки.

1891 - 1904 роки - зростання чисельності кооперативів та кооператорів Укра- їни

Московська спілка спо­живчих товариств (1898 р.)

1897 р. - затвердження урядом Нормального статуту споживчих товариств

Комітет при Петербурзькому відділенні "Постійна комісія у справах спо­живчих товариств" (1904 р. - перший в Росії громадський ідейно-організацій­ний центр споживчої кооперації).

Нормальний статут

юридична сфера для діяльності споживчих кооперативів

Чинники, які вплинули на розбудову споживчої кооперації

1866 р. - заснування споживчого товариства в с. Бакумівка (на Київщині) початок нарощування сільської споживчої кооперації

• економічний чинник і різке зростання цін на продукти та інші споживчі товари;

• ліквідація майнової та громадської безправності селян;

• індустріалізація і урбанізація країни;

• пролетаризація міського населення;

• симпатії до існуючої кооперації революційних соціалістів