- •Лінгвістичні казки
- •Лiнгвiстична казка
- •К азка “м’який Знак і Шиплячі”
- •Букви і звуки
- •Як виник алфавіт
- •Казка про дзвінкі та глухі приголосні
- •Фея Фонетика
- •Як маленька буква стала дорослою
- •Шумні приголосні
- •Казка про Орфоепію
- •Казка про Графіку
- •Фея Мовознайка розчакловує перші цеглинки
- •Казочка про Підмет і Присудок
- •Головні члени речення
- •Лінгвістична казка про однорідні члени речення
- •Лінгвістична казка «Звертання»
- •«Бережіть розділові знаки»
- •Просте речення
«Бережіть розділові знаки»
Один
чоловік загубив кому
та крапку
з комою
і почав боятися складних речень, шукав
фрази, щоб були простіші. За нескладними
фразами прийшли й нескладні думки.
Потім він
загубив знак
оклику
і почав говорити тихо, з однією інтонацією.
Його ніщо не хвилювало, не радувало, до
всього ставився байдуже. Згодом чоловік
загубив знак
питання
і перестав запитувати. Жодні події не
викликали у нього цікавості. Через
деякий час він загубив двокрапку:та
тире-,
тому перестав пояснювати людям свої
вчинки, щось заперечувати. Нарешті у
нього залишилися одні «лапки».
Він не міг висловити жодної власної
думки, ідеї, завжди когось цитував.
Бережіть розділові знаки! Це – важливий засіб висловлювання думок.
Просте речення
З
а
широкими долами, за синіми ріками
знаходилися володіння князя, який під
всіма своїми паперами підписувався як
князь Простий, граф Розповідний і
Питальний, володар Спонукальний. Але
рідні кликали його просто князь просте
речення. Дуже любили того князя всі
його піддані, бо вмів завжди домовитися
з людьми, поговорити, розпитати. Якщо
ж йому було щось потрібно, умів ввічливо
попросити: «Часточко «Ні», принеси-но
перо та чорнило». І що головне – знав
мову всіх народів, якими він правив.
Приїде у своє царство розповідне –
повідомить жителям про те, що відбувається
в країні в цей час. Завітає в Питальне
– розпитає у мешканців про життя-буття
і обов’язково
вислухає відповіді. Любив князь
відвідувати свої землі в Спонукальному
володінні, бо завжди гостинно приймали
його там. Це були його улюбленці, бо що
б князь не попросив, порадив, наказав
– усе миттю виконувалося. На цій землі
він на все давав дозвіл і згоду.
Усі володіння князя об’єднувало одне: піддані поважали і любили його, тому, коли він приїжджав до них, ставали окличними. Такі зустрічі завжди були емоційними.
