7. Охоронні документи в патентному праві.

Одним із найважливіших принципів патентної системи є те, що обов’язковою умовою правової охорони тієї чи іншої розробки є її офіційне визнання. Тобто винахід, промисловий зразок, корисна модель за умови відповідності їх критерїям патентоспроможності повинні бути офіційно визнані і підтверджені видачею охоронного документа.

Система патентування сприяє технологічному розвитку такими основними шляхами: стимулює створення нових технологій, забезпечує умови для успішного промислового застосування нових технологій, сприяє передачі технологій, слугує інструментом технологічного планування і реалізації відповідної стратегії, забезпечує заохочення надходжень іноземних інвестицій.

Основною правовою формою охорони є патент.

Патент – це техніко-юридичний документ, що засвідчує пріоритет авторства, право власності на об’єкти патентного права, засвідчує виключні права і обов’язки для патентовласника.

Різновиди патенту:

патент на винахід – охоронний документ, що видається на підставі результату кваліфікаційної експертизи заявки, діє протягом 20 років; цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу;

патент на корисну модель – видається за результатами формальної експертизи, діє протягом 10 років (п. 4 ст. 465 ЦКУ);

патент на секретні винаходи – різновид патенту, який видається на винахід, що відноситься до державної таємниці, діє протягом терміна закритої інформації, але не більш 20 років;

патент на секретну корисну модель видається на корисну модель, що відноситься до державної таємниці, діє не більш 10 років;

патент на промисловий зразок – видається на промисловий зразок, діє протягом 15 років (п. 5 ст. 465 ЦКУ).

Охоронні документи (патенту), що підтверджують майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель і промисловий зразок, починають діяти після їх державної реєстрації.

Патент — документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. Патент видається державним патентним відомством винахіднику або його правонаступнику. Дія патенту розповсюджується тільки на територію держави, в якій його видано. Строк дії патенту встановлюється національним законодавством (як правило, 15-20 років). Патент може бути визнано недійсним у судовому порядку на законодавчій основі. З поняттям патенту тісно пов'язаний юридичний термін «патентна чистота», який означає, що машину, прилад, технологічний процес, матеріал, продукт тощо можна використовувати (виготовити, ввезти для продажу) в даній державі без порушення прав патентовласника.

У широкому розумінні «патент» є комплексом виключних прав на використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка, які держава гарантує патентовласнику, тобто винахіднику або особі, якій винахідник передав виключні майнові права. Надання виключних прав державою здійснюється на заздалегідь визначений період часу в обмін на контрольоване та публічне розкриття патентовласником суттєвих ознак винаходу.

У вузькому розумінні «патент» є охоронним документом, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід [1].

Термін «патент» походить від латинського слова «patere», що означає «класти на огляд» (тобто — робити доступним для широкого загалу), а також від словосполучення «letters patent», що у середньовіччі означало документ, виданий монархом або урядом на засвідчення того, що певна особа чи підприємство мають виключні права або монополію на певний вид діяльності.