6.4. Причини існування та прояву монополістичного поводження в українській перехідній економіці

Дж. Стигліц найважливішими факторами сучасної економічної дійсності називає недосконалість інформації й недосконалість конкурен­ції. Обидва види недосконалості зв’язанізагальними економічними законами, що відображаються в поводженні учасників економічного обміну в умовах ринкової системи. Ці закони припускають дослідження впливу монополізму на поводження господарюючих суб’єктів, механізми економічних процесів, інтереси учасників, кінцеві результати їх взаємодії.

Існує декілька причин існування та прояву монополістичного поводження в українській перехідній економіці.

По-перше, інститути радянської економіки створювали й підтриму­вали штучний монополізм і централізацію потужностей, ресурсів й управлінських рішень. По-друге, економічна система відтворювала централізацію для так званого планомірного розвитку. Централізація вимагала патерналізму й лояльності, а господарська самостійність й ініціатива розцінювалися як небезпечні, надлишкові й навіть шкідливі елементи поводження. По-третє, крупно концентрованевиробництво легше контролювати з єдиного центру.

У перехідний період багато інститутів, орієнтовані на мниму «необхідність» державного фінансування підприємств, на підміну держави системою державних виробництв, збереглися в ідеології й менталітеті українського суспільства.

З радянських часів укоренилася помилкова думка про те, що будь-які явища й об’єкти, до яких могла бути так чи інакше причетна держава, автоматично вважаються державною власністю. По-четверте, українська державу самоусунулася з економічної сфери. Наслідки самоусунення державних органів зі сфери економічного регулювання занадто важкі. У результаті лібералізації цін відбулося їх неконтрольоване й необґрунтоване підвищення. У процесі приватизації підприємств багато кваліфікованих працівників втратили робочі місця, а сховане безробіття довело їх до дискваліфікації.

Українськадержава й суспільство в цілому ще не запропонували населенню зрозумілу та справедливу систему норм і законів державного регулювання замість системи державно-тотального керування. Система регулюючого, а не керуючого впливу держави усе ще має потребу в осмисленні й науковомуобґрунтуванні. У сфері економіки держава як суспільний регулятор не повинна втручатися в комерційне функціону­вання підприємств і суб’єктів господарювання. За допомогою інститутів законодавства й підтримки правового порядку вона зобов’язана створити умови для функціонування ринкового механізму.

Багато авторів вважають, що причиною монополізму є концентрація засобівв одного виробника на ринку даного товару. Діюча в Україні Методика визначення домінуючого, або монопольного, положення бере за основу розрахунок для підприємства частки ринку, що перевищує 35%. Такий крайній випадок, як наявність єдиного виробника, прийнятовважати очевидним монопольним положенням. Однак ряд ознак вказує, що цього явно недостатньо для визначення сутності монополізму й рівня його соціальної значимості.

По-перше, причиною конкуренції є прагнення до повної госпо­дарськоїволі, а причиною монополізму – сама можливість контролювати весь обсяг ринкової пропозиції товару. Єдиний виробник може існувати на новому ринку нового товару черезтимчасові обставини і при потенційній погрозі конкурентів. Тобто є присутньою потенційна конкуренція за рахунок можливості входу до ринку інших товаровиробників.

По-друге, суб’єктивним залишається визначення меж самого ринку, якщо враховувати товари-замінники.

По-третє, концентрація виробництвав одного виробника є зовсім не причиною, а наслідком монопольного поводження. Причиною виникнення монопольного положенняє сама можливість нав’язати споживачам свою залежність між ціною й обсягом випуску, тобто можливість контролювати весь ринковий попит даного товару. Різні сполучення елементів конкуренції й монополізму характеризують поводження агентів ринкової пропозиції.

Крім обсягів сукупного випуску, пропозиція товару описується повними маржинальними витратами домінуючого виробника. На їхньому рівні складається співвідношення попиту та пропозиції. Витрати лідера відіграють найважливішу роль у формуванні цін, кон’юнктури й ринкової рівноваги. Якщо конкуренція припускає можливість вибору, що може існувати на стороні виробників і споживачів, то монополізм за своєю економічною сутністю означає заперечення можливості вибору в однієї зі сторінугоди із закріпленням відносин залежності й підпорядкованості.

Запитання для контролю

1. Які умови притаманні монопольному підприємству?

2. Які основні бар’єри входження на ринок монополії?

3. Які ринкові структури у найбільшою мірою присутні в сучасній економіці? Чи є перевага тієї чи іншої структури характерною лише для якихось окремих галузей економіки чи це закономірне явище сучасної економіки в цілому?

4. На ринках яких товарів існує монополістична конкуренція? Чому?

5. Чи є монополія «злом» або «благом» для суспільства? Хто ви­грає і хто програє в результаті встановлення монополії?

6. Чому монополіст не може призначити будь-яку ціну і пропонувати будь-яку кількість товару, яку захоче?

7. Охарактеризуйте причини монополістичного поводження в украї­нській перехідній економіці.

Тести

1.На відміну від конкурентного підприємства монополіст:

а)може встановлювати ціну на свій продукт;

б)має економічний прибуток у довгостроковому періоді;

в) має нескінченно еластичну криву попиту;

г) може виготовляти будь-який обсяг продукції.

2.Монополіст, що максимізує прибуток, має знижувати ціну на свою продукцію, якщо:

а)знижуються середні витрати;

б)зростають витрати на рекламу;

в)гранична виручка (дохід) буде перевищувати граничні витрати;

г)знизиться попит на його продукцію.

3.Які з перелічених нижче умов притаманні монопольному підприємству:

а)підприємство виготовляє товар, що не має замінників;

б)підприємство встановлює ціну на товар самостійно;

в)у галузі відсутня свобода входу та виходу підприємств;

г) усі відповіді правильні.

4. Умовою максимізації прибутку підприємством-монополістом є випуск такої кількості товару, за якого:

а)ціна більша, ніж середні загальні витрати;

б)гранична виручка (дохід) дорівнює граничним витратам;

в)монопольна ціна дорівнює граничним витратам;

г)ціна є вищою, ніж гранична виручка (дохід).

5.Оцінка ступеня сили монопольної влади підприємства здій­снюється на основі:

а)індексаЛернера;

б)індексаГерфіндаля–Гіршмана;

в)еластичності попиту на товар;

г)виду монополії.

6.Які заходи з боку держави можна використовувати як проти­дію монополізму:

а)пряма заборона злиття підприємств;

б) регулювання цін на продукцію монополіста;

в)встановлення податку на монопольний прибуток;

г)усі відповіді правильні?

7. Яке з цих положень не має відношення до визначення предмета мікроекономіки:

а) ефективне використання ресурсів;

б) безмежні виробничі ресурси;

в) рідкість блага;

г) матеріальні та духовні потреби?

8. Взаємозв'язок між усіма можливими варіантами сполучень факторів виробництва й обсягом продукції, що випускається, виражається за допомогою:

а) кривої виробничих можливостей;

б) кривої загального обсягу випуску продукту;

в) виробничої функції;

г) еластичності пропозиції;

д) кривої загальних витрат.

9. В умовах досконалої конкуренції ціна дорівнює мінімальним се­реднім витратам:

а) у короткотривалому;

б) у довготривалому періоді;

в) завжди;

г) ніколи.

10. Що з переліченого є умовою лише досконалої конкуренції:

а) фірма не має ринкову владу;

б) фірма максимізує прибуток;

в) фірма отримує економічний прибуток в довгостроковій перспективі;

г) лінія?