6.3. Монопольна влада і її вплив на ціноутворення. Цінова дискримінація як принцип ціноутворення. Наслідки панування монополій

Існування на ринку монополії різноманітних вхідних бар’єрів є джерелом монопольної влади. Монопольна (ринкова) влада полягає у здатності фірми впливати на ціни. Тому фірма-монополіст є ціно утворювачем, тобто встановлює ціни на ринку. Однак це не означає, що монополіст може назначити будь-яку високу ціну, якщо його метою є максимізація прибутку.

Щоб максимізувати прибуток, монополіст повинен спочатку визначити як характеристики ринкового попиту, так і свої витрати. Оцінка попиту і витрат є вирішальною в процесі прийняття фірмою економічного рішення. Маючи такі відомості, монополіст повинен визначитися щодо обсягів виробництва і продажу. Ціна за одиницю продукції, що одержується монополістом, встановлюється в залежності від кривої ринкового попиту – це означає, що монополіст може встановити ціну і визначити обсяг виробництва у відповідності з характером ринкового попиту.

Лернер А. П. у 1934 р. запропонував наступний індекс монопольної влади:

, (6.1)

де –лернерівський індекс монопольної влади,

– монопольна ціна,

MC– граничні витрати,

Е– еластичність попиту на продукцію.

За умов досконалої конкуренції МС = Р. Тому = 0. Якщо є додат­ною величиною ( >0), то фірма має монопольну владу. Чим більше цей показник, тим більша монопольна влада.

Для характеристики монопольної влади використовується також показник ХерфіндаляХіршмана ( ).

, (6.2)

де – індекс ХерфіндаляХіршмана;

– питома вага найбільшої фірми;

– питома вага наступної за величиною фірми.

Якщо в галузі функціонує лише одна фірма, то = 100, а =10000.

Монополісти з метою збільшення свого прибутку використовують цінову дискримінацію  принцип ціноутворення, коли той самий товар або послуга продається різним категоріям покупців за різними цінами.

При цьому відмінності в цінах не відображують відмінності у витратах, необхідних для постачання товару або обслуговування споживачів. Тому не будь-яка різниця в цінах є дискримінаційною, а єдина ціна не завжди свідчить про відсутність цінової дискримінації.

Так, наприклад, ціни постачання, що повністю враховують відмінності у транспортних витратах серед споживачів, розташованих на різних відстанях від постачальника, не є дискримінаційними. Навпаки, коли постачання здійснюється самим постачальником, а ціна різна для всіх різновид продукції, що постачається віддаленим споживачам, вона (ціна) може розглядатися як дискримінаційна.

Для впровадження цінової дискримінації необхідне виконання двох умов:

1. існує формальна ознака, за якою можна розрізняти категорії споживачів;

2. благо не можна перепродавати.

В залежності від механізму формування і дії розрізняють три види цінової дискримінації.

Цінова дискримінація першого ступеня, або абсолютна цінова дискримінація існує тоді, коли кожному споживачеві встановлюють індивідуальну ціну на рівні його готовності платити за благо.

Цінова дискримінація другого ступеняполягає у встановленні рівня ціни залежно від обсягів продажу. Цей спосіб дискримінації, як і в попе­редньому випадку, використовує спадаючу криву ринкового попиту, що відбиває зменшення готовності покупця платити при збільшенні обсягу.

Цінова дискримінація третього ступеню (на сегментованих ринках) запроваджується монополістом тоді, коли можна виділити кілька окремих груп споживачів з різною еластичністю попиту, тобто визначити так звані елементи ринку.

Залежність від умов, що забезпечують можливість встановлення різних цін на одне й теж саме благо, виділяють різні види цінової дискримінації (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Характеристика видів цінової дискримінації

Вид	Критерій	Приклад
Просторова дискримінація	територіальна диференціація	міські і сільські ціни; поясові та зональні ціни
Часова дискримінація	час придбання товарів та послуг	ранкові та вечірні кіно-сеанси; сезонні знижки
Товарна дискримінація	1) мета придбання товарів та послуг; 2) обсяг придбання	тарифи на використання телефонної мережі фізичними та юридичними особами; оптові та роздрібні ціни; ціни мінімального обсягу
Персональна дискримінація	1) рівень доходів покупців; 2) соціальний статус покупця	послуги лікарні для людей з різним рівнем достатку; магазини для бідних і багатих покупців проїзні квитки для студентів і працюючих

Існування монополій має неоднозначні наслідки для економіки в цілому. По-перше, ефективність використання капіталу. Великі фірми можуть застосовувати у виробництві високопродуктивне, новітнє і дуже дороге обладнання, що не під силу більш дрібним підприємствам.

По-друге, монополія – це велике виробництво, кероване з єдиного центру, що дозволяє їй виконувати заплановану стратегію боротьби за споживача. У рамках такої стратегії монополії складають прогнози потреб, наукових досліджень, підготовки кадрів, джерел сировини, необхідних інвестицій. Монополії складають короткострокові, середньос­трокові і довгострокові плани виробництва. І, нарешті, ще до початку виробництва монополії укладають угоди зі споживачами на постачання конкретного товару.

По-третє, монополії можуть створювати новітню продукцію високої якості, здійснювати проведення наукових досліджень і концентрувати у себе винаходи і відкриття шляхом покупки патентів на винаходи у невеликих венчурних компаній. Крім того, монополії стримують скоро­чення виробництва і виникнення масового безробіття.

По-четверте, використання високоякісних супутніх товарів – напри­клад, застосування красивих і дорогих обгорткових матеріалів, спеціальних присадок, каталізаторів тощо. Усе це дозволяє збільшувати віддачу використаних ресурсів і знижувати витрати на одиницю товару, що випускається.

Проте монополія має і певні негативні наслідки. По-перше, монополія знищує конкуренцію, встановлюючи жорсткі бар’єри для проникнення суперників у монополізовану галузь. По-друге, монополії обмежують випуск продукції, встановлюють монопольно високі ціни на готову продукцію. По-третє, при монополії посилюється нерівність у доходах і знижується життєвий рівень усього населення, в середньому. По-четверте, монополії не завжди зацікавлені в застосуванні досягнень науково-технічного прогресу. По-п’яте, монополії нав’язують партнерам дискримінаційні умови договорів, можуть вилучати товари з обігу, обмежувати або припиняти виробництво товарів для створення штучного дефіциту. Монополії практикують попередню змову про штучне підви­щення, зниження або замороження цін та можуть нав’язувати покупцям примусовий асортимент в якості умови реалізації товару.