
- •Корабельні енергетичні установки
- •5. Інформаційнно-методичне забезпечення
- •ЛекціЯ № 1
- •Дисципліна «Корабельні енергетичні установки» і її значення в підготовці корабельних інженерів-механіків
- •Енергетична установка корабля і її основні елементи
- •Пропульсивний комплекс корабля
- •Класифікація корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 2
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок.
- •5. В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.1 Вимоги до корабельних енергетичних установок.
- •1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 3
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996. Вступ
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сполучні муфти валопроводу
- •4. Сальники
- •5. Підшипники
- •Лекція № 4
- •1. Загальні поняття і визначення.
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його основні складові.
- •3. Методи визначення опору і буксирувальної потужності корпусу корабля.
- •Ф.М. Кацман, д.В. Дорогостайский Теория судна и движители. –л.: Судостроение, 1979. -280 с. §§ 10 ÷ 16.
- •1. Загальні поняття і визначення
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його складові
- •3. Методи визначення опору й буксировальної потужності корабля
- •3.1. Розрахункові методи визначення опору корабля.
- •3.2. Експериментальний метод визначення опору.
- •3.3. Метод наближеного розрахунку опору й буксирувальної потужності.
- •Лекція № 5
- •1. Загальні відомості про гребний гвинт
- •2. Геометричні характеристики гребних гвинтів
- •3. Кінематичні характеристики гребних гвинтів
- •4. Гідродинамічні характеристики гребних гвинтів
- •Лекція № 6
- •1. Криві дії гребного гвинта.
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу.
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі.
- •1. Криві дії гребного гвинта
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі
- •Лекція № 7
- •1. Явище попутного потоку
- •2. Явище засмоктування
- •3. Пропульсивний коефіцієнт
- •Лекція № 8
- •Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
- •Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
- •Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
- •1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
- •Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
- •3. Потужність кгтеу на режимах пбш та ебш
- •Визначення розрахункової (номінальної) потужності гтд у складі газотурбінного агрегату
- •4. Загальна будова корабельної гту
- •Конструкція gт25000 і його основних елементів
- •Практичне заняття № 1
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сальники
- •4. Підшипники
- •Практичне заняття № 2
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Фланцеве з'єднання та конічні фланцеві напівмуфти
- •3. Шинно-пневматична муфта
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Головна енергетична установка
- •2. Електроенергетична система
- •3. Автоматизовані системи управління технічними засобами
- •4. Допоміжна енергетична установка
- •1. Навчальні питання
- •2. Реферати (доповіді, повідомлення)
- •3. Література
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 2 з навчальної дисципліни
2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
Основними типами корабельних енергетичних установок є КТУ, ДУ, ГТУ, АУ й комбіновані енергетичні установки, а також установки з електрорухом. Деякі характеристики сучасних корабельних енергоустановок представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
Основні характеристики корабельних енергетичних установок
Тип установки |
Питома маса, кГ/кВт |
Питома витрата палива, г/ кВт.*год |
Агре-гатна потуж-ність тис. кВт |
Переваги |
Недоліки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
КТУ |
12-14 |
400-480 |
37 |
Велика агрегатна потужність |
Недостатня економічність. Тривале готування до дії |
|
ГТУ |
3-7 |
250-260 |
10-30 |
Гарні масо-габаритні показники Перспектива збільшення агрегатної потужності. Швидке готування до дії Легко автоматизується |
Невелика агрегатна потужність. Різке зниження економічності при зменшенні навантаження. Недостатній ресурс. Підвищені вимоги до якості палива |
|
ДУ |
7-15 |
220 |
7,4 |
Висока економічність. Швидке готування до дії. Легко автоматизується
|
Мала агрегатна потужність. Висока чутливість до перевантажень, обмеження по обертах нижче 1/3-1/4 від повних. Підвищена гучність і вібрація Висока вартість дизельного палива. Відносно висока питома витрата масла на двигун, особливо у швидкохідних форсованих дизелях; Менша довговічність (ресурс) корабельних ДЕУ в порівнянні зі ПТУ
|
|
Середньо-оборотні двигуни |
||||||
Високо-оборотні двигуни |
4-6 |
240 |
7,4 |
|||
АЭУ
|
з ВВР |
30-40 |
|
50 |
Величезна концентрація ядерної енергії в речовині в порівнянні з концентрацією хімічної енергії в органічному паливі "Необмежена" тривалість роботи
|
Більша питома маса. Складний процес утилізації
|
з ЖМР |
20-25 |
13 |
КТУ - різновид паросилової енергоустановки, у якій головним двигуном є парові турбіни, а робоче тіло (пар) генерується в парових котлах. Сучасні корабельні котлотурбінні установки мають питому витрату палива 300-350 г/к.с.*год, питому масу 9-10 кг/к.с., потужність турбін досягає 50-70 000 к.с.
У ДУ у якості головного двигуна використовуються дизелі. Сьогодні дизель є самою економічною по витраті палива тепловою машиною. В порівнянні з іншими тепловими двигунами дизель має найвищі ефективні показники (е = 0,36 0,42), корабельні ДЕУ є найбільш економічними по витраті палива.
Перевага ДЕУ обумовлена не тільки найнижчою питомою ефективною витратою палива gе на режимі повної потужності дизеля NДП (табл. 2), але і порівняно малою зміною gе в широкому діапазоні експлуатаційних навантажень від мінімальної до повної.
Таблиця 2
Порівняльна характеристика паливної економічності корабельних теплових двигунів різних типів (по питомої ефективної витраті палива gе).
Тип двигуна |
gе кГ/кВт·год |
gе кГ/к.с.·год |
||
NД = NДП |
NД = 0,25NДП |
NД = NДП |
NД = 0,25NДП |
|
ДВЗ |
0,22 ÷ 0,23 |
0,23 ÷ 0,26 |
0,16 ÷ 0,17 |
0,17 ÷ 0,19 |
ГТУ |
0,30 ÷ 0,35 |
0,45 ÷ 0,68 |
0,22 ÷ 0,26 |
0,34 ÷ 0,50 |
ПТУ |
0,41 ÷ 0,49 |
0,81 ÷ 0,92 |
0,30 ÷ 0,36 |
0,60 ÷ 0,63 |
Ця обставина грає досить важливу роль, тому що експлуатація сучасних кораблів відрізняється багаторежимністю, пов'язаної зі зміною швидкостей ходу і відповідної їм навантажень ГД у широкому діапазоні. За статистичним даними, більшу частину (80 ÷ 90%) експлуатаційного часу кораблі мають швидкості ходу, не перевищуючі (0,5 ÷ 0,6) VSП, що відповідає навантаженням ГЕУ в межах 10 ÷ 30% від повної.
Потрібно мати на увазі, що агрегатна потужність дизеля практично не відбивається на величині питомої витрати палива gе, що може бути однаковим у двигунів будь-якої номінальної потужності. У той же час створення двигунів малої потужності інших типів (ГТД, ПТ) з високими ефективними показниками (по е, gе), сполучено з більшими труднощами, а в ряді випадків і неможливо. Зі зменшенням агрегатної потужності економічність ГТД, і особливо ПТ, істотно знижується. Наприклад ПТ турбогенератора потужністю 1000 кВт має gе в 5 ÷ 6 разів більше, ніж дизель. Оскільки ДЕУ мають найкращі показники паливної економічності, вони є одними із самих кращих для кораблів, які по характері їхнього використання повинні мати більшу дальність плавання.
Розмаїтість конструкцій і типів дизелів, широкий діапазон їхніх агрегатних потужностей і експлуатаційних показників створюють можливості для оптимального вибору головних двигунів при проектуванні ЕУ кораблів і суден.
Поряд із розробкою мер по підвищенню агрегатної потужності дизелів широко практикується і такий шлях збільшення сумарної потужності ДЕУ, як об'єднання (агрегатування) декількох двигунів за допомогою підсумовуючої редукторної передачі для роботи на один гребний вал. Такі дизельні багатомашинні агрегати (БМА) у складі багатовальної установки дозволяють одержати сумарну потужність до 50 ÷ 60 тис. к. с., забезпечуючи високу економічність на всіх (особливо часткових) режимах роботи, надійність і уніфікацію устаткування.
Завдяки цілому ряду позитивних якостей ДЕУ одержали широке поширення на кораблях різних класів, а серед ЕУ транспортних суден займають провідне положення.
Питома витрата палива сучасних корабельних високооборотних дизелів на повній (номінальної) потужності становить 160-170 г/к.с.*ч. Цей показник вище в 1,8-2 рази у КТУ й в 1,2-1,5 рази у ГТЕУ На кораблях застосовуються середньооборотні, підвищеної оборотності й високооборотні дизелі.
Корабельні ДЕУ мають наступні основні особливості:
1. Перетворення хімічної енергії палива в механічну роботу безпосередньо усередині робочих циліндрів дизелів забезпечує високу економічність корабельних ДЕУ, що перевищує економічність установок всіх інших типів.
2. Більш висока економічність ДЕУ забезпечується не тільки на номінальної, але і на часткових навантаженнях.
3. Економічність ДЕУ практично не залежить від агрегатної потужності двигунів.
4. Можливість створення потужністних рядів дизелів у широкому діапазоні (на базі стандартних типорозмірів циліндрів) дозволяє застосовувати ДЕУ на багатьох класах кораблів і суден.
5. Відносна простота будови ДЕУ та комплектувального устаткування забезпечує гарну пристосовність до автоматизації, агрегатуванню та уніфікації її елементів.
6. Високі маневрені якості установок і відносна простота реверсивних пристроїв.
7. Гарні масогабаритні показники ДЕУ, особливо з легкими високооборотними дизелями.
Порівняльні характеристики деяких середньооборотних дизелів для ПЧ наведені у таблиці 3.
Таблиця 3
Порівняльні характеристики дизелів для ПЧ
Марка двигуна |
Країна-виробник. Фірма. |
Рік випуску |
Характеристики |
Питомі маси |
|
кГ/к.с. |
кГ/кВт |
||||
МВ16V652 |
ФРН МТU |
1990 |
16 циліндрів, V- образний, 1610 к.с. |
5 |
6,8 |
2Д42 |
СРСР Коломенський ДБЗ |
1960 |
6 циліндрів, однорядний, 1900 к.с. |
7,5 |
10,2 |
У ГТУ як головний двигун використовуються газотурбінні двигуни (ГТД), що представляють собою сукупності газових турбін, компресорів і камер згоряння, конструктивно об'єднаних у єдине ціле. У сучасних ГТУ питома витрата палива становить 180-190 Г/к.с.*ч. Питома маса приготовленої до дії ГТУ 2-5 кг/к.с.
Найбільш економічний у 80-х рр. ХХ сторіччя ГТД американського виробництва потужністю 32,5 тис. к.с. мав питому витрату палива 0,178 кГ/к.с.·г. Розрахунки доводять, що витрата палива КЕУ по схемі COGAS ( ГТУ з ТУК та паровою турбіною) на номінальному режимі може бути зниженим до 0,145 кГ/к.с.·г. Для ЕМ водотоннажністю 7 тис. т, КЕУ с ГТУ (4 ГТД LM 2500) потужністю 20 тис. к.с. по схемі COGAG перехід на COGAS дозволить заощадити 300 т водотоннажності за рахунок зниження витрати палива.
В АЕУ як головний двигун використовується парова турбіна, робоче тіло генерується в ядерної паровиробляючої установці. Перша атомна енергоустановка для ПЛ створена в США в 1955 р., а в СРСР в 1958 р. АЭУ використовуються на ПЛ, великих БНК і суднах. Питома маса таких установок становить 24-28 кг/к.с.
У комбінованих установках використовуються маршові двигуни, що забезпечують економічні швидкості ходу корабля й прискорювачі (форсажні) двигуни, що забезпечують одержання підвищених і повних швидкостей ходу. Маршові й двигуни, що прискорюють, можуть бути різнотипними чи одного типу з різними властивостями (потужність, економічність, компактність). Залежно від конструктивної схеми установки вони можуть працювати роздільно або спільно на свої власні або загальні рушії.
На надводних кораблях і катерах найчастіше застосовуються комбіновані дизель-газотурбінні енергетичні установки (ДГТУ) У них найбільше вдало сполучаються достоїнства дизелів як маршових двигунів й ГТД у якості двигунів, що прискорюють.
Крім ДГТУ на кораблі застосовуються й інші комбіновані енергоустановки: газогазотурбінна (ГГТУ), дизель-дизельна (ДДУ), з яких частіше застосовується ГГТУ. У цій установці як маршовий двигун застосовуються ГТД невеликої потужності з підвищеним ресурсом і по можливості із кращою паливною економічністю, а в якості прискорювачих двигунів - звичайні ГТД великої потужності
В установках з електрорухом як головний двигун застосовуються гребні електродвигуни (ЕД) постійного або змінного струму, а як джерела електроенергії – дизельгенератори (ДГ). турбогенератори (ТГ) або газотурбогенератори (ГТГ) Найпоширенішої є дизель - електрична енергетична установка (ДЕУ), у якій роль джерел струму виконують ДГ. Турбоелектрична енергоустановка (ТЕУ) застосовується на великих суднах і атомних криголамах. Електрорух застосовується на підводних човнах і суднах, буксирах, плавкранах, підводних апаратах, криголамах.
Важливу роль у виборі типу ГЕУ відіграють масогабаритні показники. Деякі питомі маси ГД наведені у таблиці 4.
Таблиця 4
Питомі маси ГЕУ
Тип двигуна |
Питомі маси |
|
кГ/к.с. |
кГ/кВт |
|
ГТД* |
1÷1,5 |
1,4÷2,0 |
ДВЗ* |
6÷7 |
18÷20 |
ПТУ* |
13÷15 |
9,6÷11 |
ЯЕУ:** |
|
|
- АВ т. «Nimitz» CVN 71 |
28÷30 |
38÷41 |
- АВ т. «Enterprise» CVN 66 |
37 |
50 |
- АПЧ |
44÷48 |
60÷65 |
* без урахування маси органічного палива для ЕУ.
** з урахуванням маси біологічного захисту.
Слід відзначити, що з урахуванням 7800 т органічного палива на АВ «Forrestal» СV 59 питома маса його ПТУ зростає до 43÷45 кГ/к.с. (59÷61 кГ/кВт) або у 1,5 рази більше, ніж у АВ «Nimitz» CVN 71.
Висновки:
1. Дизельні енергетичні установки є найбільш економічними.
2. Паротурбінні установки найбільш довговічні.
3. Газотурбінні установки мають більші потужності при відносно малих масі і габаритах.