- •Корабельні енергетичні установки
- •5. Інформаційнно-методичне забезпечення
- •ЛекціЯ № 1
- •Дисципліна «Корабельні енергетичні установки» і її значення в підготовці корабельних інженерів-механіків
- •Енергетична установка корабля і її основні елементи
- •Пропульсивний комплекс корабля
- •Класифікація корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 2
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок.
- •5. В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.1 Вимоги до корабельних енергетичних установок.
- •1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 3
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996. Вступ
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сполучні муфти валопроводу
- •4. Сальники
- •5. Підшипники
- •Лекція № 4
- •1. Загальні поняття і визначення.
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його основні складові.
- •3. Методи визначення опору і буксирувальної потужності корпусу корабля.
- •Ф.М. Кацман, д.В. Дорогостайский Теория судна и движители. –л.: Судостроение, 1979. -280 с. §§ 10 ÷ 16.
- •1. Загальні поняття і визначення
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його складові
- •3. Методи визначення опору й буксировальної потужності корабля
- •3.1. Розрахункові методи визначення опору корабля.
- •3.2. Експериментальний метод визначення опору.
- •3.3. Метод наближеного розрахунку опору й буксирувальної потужності.
- •Лекція № 5
- •1. Загальні відомості про гребний гвинт
- •2. Геометричні характеристики гребних гвинтів
- •3. Кінематичні характеристики гребних гвинтів
- •4. Гідродинамічні характеристики гребних гвинтів
- •Лекція № 6
- •1. Криві дії гребного гвинта.
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу.
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі.
- •1. Криві дії гребного гвинта
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі
- •Лекція № 7
- •1. Явище попутного потоку
- •2. Явище засмоктування
- •3. Пропульсивний коефіцієнт
- •Лекція № 8
- •Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
- •Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
- •Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
- •1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
- •Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
- •3. Потужність кгтеу на режимах пбш та ебш
- •Визначення розрахункової (номінальної) потужності гтд у складі газотурбінного агрегату
- •4. Загальна будова корабельної гту
- •Конструкція gт25000 і його основних елементів
- •Практичне заняття № 1
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сальники
- •4. Підшипники
- •Практичне заняття № 2
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Фланцеве з'єднання та конічні фланцеві напівмуфти
- •3. Шинно-пневматична муфта
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Головна енергетична установка
- •2. Електроенергетична система
- •3. Автоматизовані системи управління технічними засобами
- •4. Допоміжна енергетична установка
- •1. Навчальні питання
- •2. Реферати (доповіді, повідомлення)
- •3. Література
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 2 з навчальної дисципліни
1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
1.2.1. Показники потужності. Потужність є основною характеристикою КЕУ. Повна потужність ПУ NПУ являє собою сумарну повну (номінальну) потужність головних двигунів:
NПУ =NГД, кВт.
Сумарна потужність NПУ, необхідна для привода рушіїв, що забезпечують кораблю задану повну швидкість ходу VSП, в основному визначає тип ЕУ та кількість (склад) ГД, які можуть бути використані в ЕУ корабля конкретного класу та призначення.
Найбільш загальним відносним показником потужності, що характеризує енергетичні можливості та особливості кораблів різних класів, служить показник енергооснащеності корабля КЕ:
де D (т)– водотоннажність корабля, якому відповідає специфікаційна швидкість повного ходу VSП.
Кожному класу корабля і типу ЕУ властиві певні діапазони значень КЕ, при яких забезпечуються необхідні ТТЕ і характеристики корабля. Найбільш високі показники енергооснащеності досягаються при використанні ГТУ, ДГТУ і ДЕУ з легкими високооборотними дизелями. Для цих типів ЕУ залежно від класу та водотоннажності корабля КЕ = 10 ÷ 60 кВт/т. Як правило, зі зменшенням водотоннажності корабля того самого класу КЕ збільшується.
1.2.2. Масогабаритні показники. При виборі типу ЕУ масогабаритні показники ГД із енергетичними запасами відіграють особливу роль. В умовах обмеженої водотоннажності і, як правило, високих вимог до величини VSП і дальності плавання, зменшення повної маси корабельної енергетичної установки із запасами GКЕУ дозволяє збільшити насиченість корабля зброєю, засобами захисту, життєзабезпечення екіпажу та ін. Крім того, за тих самих умов за рахунок зменшення GКЕУ можливо збільшити запас палива і, відповідно дальність плавання L.
Повна маса корабельної енергетичної установки GКЕУ визначається сумою
GКЕУ = GЕУ + GЕЗ,
де |
GЕУ маса ЕУ, приготовленої до дії (у робочому стані), т; |
|
GЕЗ маса енергетичних запасів (палива, масла та ін.), обумовлена заданої дальністю плавання корабля, т. |
Практикою проектування НК установлені наступні орієнтовні співвідношення:
GЕУ = (0,1 0,2) · D GКЕУ = (0,25 ÷ 0,35) · D
Одним з основних габаритних показників служить сумарна довжина корабельних приміщень (машинних відділень), зайнятих під розміщення основних елементів ЕУ LМО, м
LМО = (0,3 ÷ 0,35) · LК
де |
LК – довжина корабля, м. |
Найважливішим відносним масогабаритним показником є питома маса КЕУ, приготовленої до дії gN, кГ/кВт
;
кГ/кВт
Орієнтовні значення gN для КЕУ різних типів лежать у межах:
ГТУ 4 ÷ 8 кГ/кВт; ДГТУ 5 ÷ 11 кГ/кВт; ДЕУ 4 ÷ 16 кГ/кВт; ПТУ 12 ÷ 21 кГ/кВт.
З урахуванням вищевказаних виражень легко встановити взаємозв'язок показника енергооснащеності корабля КЕ та питомої маси gN
1.2.3. Показники економічності. Економічність роботи ЕУ, що характеризується витратою палива, багато в чому визначає можливість створення корабля із заданими ТТЕ: водотоннажністю, повною швидкістю ходу та дальністю плавання.
Ефективність роботи теплового двигуна оцінюється його ефективним ККД е, що у свою чергу визначається головним показником економічності роботи двигуна питомою ефективною витратою палива gе кГ/кВт·г:
де |
gг година витрата палива на двигун, кГ/г; |
|
НУ розрахункова теплота згоряння (теплотворна здатність палива) кДж/кГ (1 кДж/кг = 1/3600 кВт/кГ) |
|
|
При незмінній теплоті згоряння (НУ = const)
Економічність роботи КЕУ визначається, в основному економічністю ПУ, що забезпечує рух корабля. Ефективність роботи ПУ можна приблизно оцінити через її ККД ПУ
ПУ = е ·П ·В ·,
де |
е ефективний ККД ГД; для сучасних дизелів е =0,360,42; |
|
П = 0,97 0,99 ККД механічних (редукторних) передач потужності; |
|
В = 0,98 0,99 ККД валопроводу; |
|
= 0,55 0,65 пропульсивний коефіцієнт, що характеризує ефективність роботи рушія (гребного гвинта) з урахуванням впливу корпуса корабля. |
Легко переконатися, що тільки 20 ÷ 25 % енергії, уведеної в ГД із паливом, корисно реалізуються в роботі сили упору рушіїв, що переборює опір руху корабля.
Оцінюючи ефективність ПУ різних типів, приблизно можна вважати
П и В и = idem;
тоді
,
т.е. за інших рівних умов економічність роботи ПУ в цілому визначається в остаточному підсумку питомою ефективною витратою палива на головні двигуни.
Важливим показником економічності роботи КЕУ служить питома шляхова витрата палива (на одиницю пройденого кораблем шляху) gS, кГ/миля:
;
кГ/миля
де |
|
Один з найважливіших ТТХ корабля дальність плавання L безпосереднє визначається запасом палива GП і величиною gS:
1.2.4. Маневрені показники. Маневреність корабля обумовлена в значній мірі маневреними якостями його ПУ. Вони характеризуються:
а) готовністю до дії часом, необхідним для готування установки до дії, пуску та прогріву ГД до такого стану, при якому вони можуть прийняти необхідне навантаження;
б) робочим діапазоном частот обертання та навантажень двигунів;
в) прийомістостю найменшим часом, протягом якого допускається підвищення частоти обертання ГД від мінімальної до повної і досягається повна (номінальна) потужність при роботі з характеристики ГФК. У такий же спосіб характеризується прийомістість ПУ із ГРК, у яких повна потужність двигунів може бути розвинена і на проміжних швидкостях;
г) тривалість реверса головних двигунів;
д) потужністю та тривалістю заднього ходу;
е) здатністю до короткочасних перевантажень, можливим при розгоні, реверсі, циркуляції корабля, а так само під час руху корабля при сильному хвилюванні.
1.2.5. Надійність і живучість КЕУ. Під надійністю ЕУ розуміється її здатність безвідмовно працювати на всіх експлуатаційних режимах протягом певного часу, забезпечуючи задані техніко-економічні показники.
Надійність КЕУ визначається її безвідмовністю, ремонтопридатністю та довговічністю.
Безвідмовність ця властивість КЕУ зберігати працездатність без змушених перерв протягом заданого часу експлуатації; при цьому під відмовою розуміють подія, що полягає в порушенні працездатності будь-якого елемента установки.
Ремонтопридатність ця властивість КЕУ, що характеризує її пристосованість до попередження, виявленню та усуненню відмов шляхом проведення технічного обслуговування (ППО і ППР, регламентних робіт) і ремонтів.
Довговічність - це властивість КЕУ, що характеризує здатність КЕУ або окремих її елементів зберігати працездатністю до граничного стану з необхідними перервами для технічного обслуговування і ремонтів. Кількісно довговічність визначається терміном служби й ресурсом.
З надійністю КЕУ тісно зв'язана і її живучість. Живучість КЕУ - це здатність установки зберігати експлуатаційні показники при бойовому впливі супротивника і надзвичайних обставин: аваріях її елементів, пожежах, вибухах, затоплення відсіку та ін. Таким чином, надійність від живучості якісно відрізняється тими властивостями, якими повинна володіти установка в умовах нормальної експлуатації та при аварійних ситуаціях.
