- •Корабельні енергетичні установки
- •5. Інформаційнно-методичне забезпечення
- •ЛекціЯ № 1
- •Дисципліна «Корабельні енергетичні установки» і її значення в підготовці корабельних інженерів-механіків
- •Енергетична установка корабля і її основні елементи
- •Пропульсивний комплекс корабля
- •Класифікація корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 2
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок.
- •5. В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.1 Вимоги до корабельних енергетичних установок.
- •1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 3
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996. Вступ
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сполучні муфти валопроводу
- •4. Сальники
- •5. Підшипники
- •Лекція № 4
- •1. Загальні поняття і визначення.
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його основні складові.
- •3. Методи визначення опору і буксирувальної потужності корпусу корабля.
- •Ф.М. Кацман, д.В. Дорогостайский Теория судна и движители. –л.: Судостроение, 1979. -280 с. §§ 10 ÷ 16.
- •1. Загальні поняття і визначення
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його складові
- •3. Методи визначення опору й буксировальної потужності корабля
- •3.1. Розрахункові методи визначення опору корабля.
- •3.2. Експериментальний метод визначення опору.
- •3.3. Метод наближеного розрахунку опору й буксирувальної потужності.
- •Лекція № 5
- •1. Загальні відомості про гребний гвинт
- •2. Геометричні характеристики гребних гвинтів
- •3. Кінематичні характеристики гребних гвинтів
- •4. Гідродинамічні характеристики гребних гвинтів
- •Лекція № 6
- •1. Криві дії гребного гвинта.
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу.
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі.
- •1. Криві дії гребного гвинта
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі
- •Лекція № 7
- •1. Явище попутного потоку
- •2. Явище засмоктування
- •3. Пропульсивний коефіцієнт
- •Лекція № 8
- •Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
- •Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
- •Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
- •1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
- •Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
- •3. Потужність кгтеу на режимах пбш та ебш
- •Визначення розрахункової (номінальної) потужності гтд у складі газотурбінного агрегату
- •4. Загальна будова корабельної гту
- •Конструкція gт25000 і його основних елементів
- •Практичне заняття № 1
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сальники
- •4. Підшипники
- •Практичне заняття № 2
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Фланцеве з'єднання та конічні фланцеві напівмуфти
- •3. Шинно-пневматична муфта
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Головна енергетична установка
- •2. Електроенергетична система
- •3. Автоматизовані системи управління технічними засобами
- •4. Допоміжна енергетична установка
- •1. Навчальні питання
- •2. Реферати (доповіді, повідомлення)
- •3. Література
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 2 з навчальної дисципліни
Організація та методика проведення семінару
Семінар є підсумковим семінаром з дисципліни «Корабельні енергетичні установки». На ньому розглядаються стрижньові питання розділу дисципліни, які є загальними, важливі у методологічному відношенні та ставляться великі проблеми, для вирішення яких необхідно залучити широкий матеріал дисципліни.
Семінар має метою поглибити та закріпити знання, отримані на лекціях та в процесі самостійної підготовки над навчальною та науковою літературою, а також виробити уміння пошуку, узагальнення та викладання навчального матеріалу. Для проведення семінару використається метод розгорнутого обговорення питань плану семінару, який заздалегідь доводиться до всіх курсантів.
Для проведення семінарського заняття складається план семінару, який видається заздалегідь, не пізніше, ніж за 15 днів до проведення семінару. При видачі плану викладач допомагає курсантам уяснити тему та мету семінару, надає рекомендації щодо вивчення літератури та методики підготовки, звертає увагу на головне питання семінару. Теми доповідей (рефератів), що виносяться на семінар, оголошуються на початку вивчення розділу дисципліни. Закріплення їх за курсантами здійснюється за їх бажанням або рішенням викладача.
Виступаючим з доповідями (рефератами) викладач надає допомогу та спрямує (без нав’язування власної думки) їх роботу щодо підбору літератури, складання плану та змісту доповіді, виявлення вузлових питань. Підготовлена доповідь (реферат) повинна бути результатом самостійної роботи тих, хто навчається. Роль викладача у роботі з доповідачем зводиться до розвитку його самостійності, виховання почуття особистої відповідальності за якість та своєчасність виконання дорученого завдання та контролю за роботою. Перед винесенням доповіді (реферату) на семінар за тиждень курсант надає доповідь (реферат) викладачу, який ознайомившись з його змістом не допускає до обговорення матеріал, який не має практичного значення для навчальної групи.
Для підвищення ефективності семінарського заняття у процесі його підготовки та проведення повинні виконуватися такі умови:
актуальність та обґрунтованість вибору тематики та цільових настанов заняття, які забезпечують обговорення проблемних питань, розкриття зв’язку теорії з практичною діяльністю військового фахівця;
обмірковане планування заняття: виділення вузлових питань теми, обґрунтування змісту, використання найновішої літератури;
висока організаційно-методична спрямованість семінару, яка забезпечує активність учасників, свободу дискусії, змістовність виступів, конструктивний аналіз проблем та ефективне використання навчального часу;
раціональна структура семінару, що містить вступ, заслуховування доповідей (рефератів), організацію дискусії, підбиття підсумків та вмілий стиль проведення семінару, який сприяє встановленню контактів керівника з учасниками, виключення байдужості у роботі;
об’єктивний та доброзичливий аналіз достоїнств та недоліків виступів, аргументовані висновки та оцінки доповідей (рефератів), виступів та семінару у цілому, які мобілізують курсантів на подальшу творчу роботу над навчальним матеріалом.
Головні проблеми, яки повинні бути розглянути по кожному навчальному питанню в ході проведення заняття:
- фактори, що впливають на величину коефіцієнту попутного потоку та засмоктування;
- підвищення пропульсивного коефіцієнту є одною з найважливіших завдань проблеми поліпшення ходових якостей кораблів.
Якість підготовки курсантів до семінарського заняття і знання дисципліни перевіряється у ході тестування.
