Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни

„Корабельні енергетичні установки”

За темою: ВЗАЄМОДІЯ ГРЕБНОГО ГВІНТА І КОРПУСУ КОРАБЛЯ

1. Номінальний попутний потік.

2. Швидкість попутного потоку.

3. Коефіцієнт попутного потоку.

4. Коефіцієнт розрахункового попутного потоку.

5. Коефіцієнт зустрічного потоку.

6. Значення коефіцієнту попутного потоку для кораблів.

7. Додатковий опір руху корабля.

8. Величина упору, що створюється гребним гвинтом.

9. Повний упор гвинта.

10. Корисна тяга гвинта.

11. Коефіцієнт засмоктування.

12. Формула Е.Е. Папмеля.

13. Коефіцієнт тяги гвинта.

14. Співвідношення коефіцієнтів упору й тяги гвинта.

15. Значення коефіцієнту засмоктування для кораблів.

16. Міра ефективності використання потужності.

17. Буксирувальна потужність.

18. Потужність, що підводиться до гвинта.

19. Коефіцієнт корисної дії ізольованого рушія.

20. Коефіцієнт впливу корпуса.

СЕМІНАР № 2

Тема: АНАЛІЗ ГОЛОВНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК КОРАБЛІВ

1. Навчальні питання

1.1. Загальна характеристика кораблів та їх енергетичних установок:

1. проекту 1135.1;

2. проекту 1124;

1.1.3. проекту 1241.1;

1.1.4. проекту 1232.2

1.1.5. проекту 206М;

1.1.6. проекту 266М;

1.1.7. проекту 775;

1.1.8. проекту 641;

1.2. Режими використання ГЕУ на режимах економічних і повних бойових швидкостей.

1.3. Аналіз режимів використання ГЕУ та їх економічні показники.

2. РЕФЕРАТИ (ДОПОВІДІ, ПОВІДОМЛЕННЯ)

2.1. Основні положення «Інструкція з використання засобів руху».

2.2. Забезпечення режимів руху ПЧ у надводному, підводному положенні і РДП.

3. ЛІТЕРАТУРА

3.1. Обов’язкова

1) В.П.Кузин, В.И.Никольский „Корабли ВМФ СССР. 1945 – 1991”. С-Петербург.-1996.

2) Заболоцький В.П., Костриченко В.В. Кораблі та судна Військово-морських сил України. (Довідник). Донецьк: Український культурологічний центр, 1998. – 40 с.

3.2. Додаткова

1) Методичні вказівки щодо самостійної підготовки та самоконтролю курсантів по засвоєнню навчального матеріалу з дисципліни «Корабельні газотурбінні, дизель-газотурбінні і дизельні енергетичні установки».- С.: СВМІ, 2007р.

4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття

Семінар має метою поглибити та закріпити знання, отримані на лекціях та в процесі самостійної підготовки над навчальною та науковою літературою, а також виробити уміння пошуку, узагальнення та викладання навчального матеріалу. Для проведення семінару використається метод розгорнутого обговорення питань плану семінару, який заздалегідь доводиться (не пізніше, ніж за 15 днів до проведення семінару) до всіх курсантів. При видачі плану викладач допомагає курсантам уяснити тему та мету семінару, надає рекомендації щодо вивчення літератури та методики підготовки, звертає увагу на головне питання семінару. Теми доповідей (рефератів), що виносяться на семінар, оголошуються на початку вивчення розділу дисципліни. Закріплення їх за курсантами здійснюється за їх бажанням або рішенням викладача.

Виступаючим з доповідями (рефератами) викладач надає допомогу та спрямує (без нав’язування власної думки) їх роботу щодо підбору літератури, складання плану та змісту доповіді, виявлення вузлових питань. Підготовлена доповідь (реферат) повинна бути результатом самостійної роботи тих, хто навчається. Роль викладача у роботі з доповідачем зводиться до розвитку його самостійності, виховання почуття особистої відповідальності за якість та своєчасність виконання дорученого завдання та контролю за роботою. Перед винесенням доповіді (реферату) на семінар за тиждень курсант надає доповідь (реферат) викладачу, який ознайомившись з його змістом не допускає до обговорення матеріал, який не має практичного значення для навчальної групи. Якість підготовки курсантів до семінарського заняття і знання розділу дисципліни перевіряється в ході тестування.