1. Навчальні питання

1.1. Явище попутного потоку

1.2 Явище засмоктування.

1.3. Пропульсивний коефіцієнт.

2. Реферати (доповіді, повідомлення)

2.1. Проблеми підвищення пропульсивного коефіцієнту.

2.2. Фактори, що впливають на величину коефіцієнту попутного потоку та засмоктування;

3. Література

3.1. Обов’язкова

1) В.П. Шостак й ін. Проектування пропульсивної установки суден з прямою передачею потужності на гвинт: Навчальний посібник. – Миколаїв; УГМТУ, 2003.- 500 с., іл.

2) В.К.Ломоть й ін. Теория корабля. Л.: ЛВВМИУ, 1983.- 453 с.

3.2. Додаткова

1) Ф.М. Кацман, Д.В. Дорогостайский. Теория судна и движители. – Л.: Судостроение. 1979.- 279 с.

2) Методичні вказівки щодо самостійної підготовки та самоконтролю курсантів по засвоєнню навчального матеріалу з дисципліни «Корабельні газотурбінні, дизель-газотурбінні і дизельні енергетичні установки».- С.: СВМІ, 2007р.

4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття

Семінар має метою поглибити та закріпити знання, отримані на лекціях та в процесі самостійної підготовки над навчальною та науковою літературою, а також виробити уміння пошуку, узагальнення та викладання навчального матеріалу. Для проведення семінару використається метод розгорнутого обговорення питань плану семінару, який заздалегідь доводиться (не пізніше, ніж за 15 днів до проведення семінару) до всіх курсантів. При видачі плану викладач допомагає курсантам уяснити тему та мету семінару, надає рекомендації щодо вивчення літератури та методики підготовки, звертає увагу на головне питання семінару. Теми доповідей (рефератів), що виносяться на семінар, оголошуються на початку вивчення розділу дисципліни. Закріплення їх за курсантами здійснюється за їх бажанням або рішенням викладача.

Виступаючим з доповідями (рефератами) викладач надає допомогу та спрямує (без нав’язування власної думки) їх роботу щодо підбору літератури, складання плану та змісту доповіді, виявлення вузлових питань. Підготовлена доповідь (реферат) повинна бути результатом самостійної роботи тих, хто навчається. Роль викладача у роботі з доповідачем зводиться до розвитку його самостійності, виховання почуття особистої відповідальності за якість та своєчасність виконання дорученого завдання та контролю за роботою. Перед винесенням доповіді (реферату) на семінар за тиждень курсант надає доповідь (реферат) викладачу, який ознайомившись з його змістом не допускає до обговорення матеріал, який не має практичного значення для навчальної групи. Якість підготовки курсантів до семінарського заняття і знання розділу дисципліни перевіряється в ході тестування.

Організація та методика проведення семінару

Семінар є першим семінаром з дисципліни «Корабельні енергетичні установки». На ньому розглядаються стрижньові питання розділу дисципліни, які є загальними, важливі у методологічному відношенні та ставляться великі проблеми, для вирішення яких необхідно залучити широкий матеріал дисципліни.

Семінар має метою поглибити та закріпити знання, отримані на лекціях та в процесі самостійної підготовки над навчальною та науковою літературою, а також виробити уміння пошуку, узагальнення та викладання навчального матеріалу. Для проведення семінару використається метод розгорнутого обговорення питань плану семінару, який заздалегідь доводиться до всіх курсантів.

Для проведення семінарського заняття складається план семінару, який видається заздалегідь, не пізніше, ніж за 15 днів до проведення семінару. При видачі плану викладач допомагає курсантам уяснити тему та мету семінару, надає рекомендації щодо вивчення літератури та методики підготовки, звертає увагу на головне питання семінару. Теми доповідей (рефератів), що виносяться на семінар, оголошуються на початку вивчення розділу дисципліни. Закріплення їх за курсантами здійснюється за їх бажанням або рішенням викладача.

Виступаючим з доповідями (рефератами) викладач надає допомогу та спрямує (без нав’язування власної думки) їх роботу щодо підбору літератури, складання плану та змісту доповіді, виявлення вузлових питань. Підготовлена доповідь (реферат) повинна бути результатом самостійної роботи тих, хто навчається. Роль викладача у роботі з доповідачем зводиться до розвитку його самостійності, виховання почуття особистої відповідальності за якість та своєчасність виконання дорученого завдання та контролю за роботою. Перед винесенням доповіді (реферату) на семінар за тиждень курсант надає доповідь (реферат) викладачу, який ознайомившись з його змістом не допускає до обговорення матеріал, який не має практичного значення для навчальної групи.

Для підвищення ефективності семінарського заняття у процесі його підготовки та проведення повинні виконуватися такі умови:

• актуальність та обґрунтованість вибору тематики та цільових настанов заняття, які забезпечують обговорення проблемних питань, розкриття зв’язку теорії з практичною діяльністю військового фахівця;

• обмірковане планування заняття: виділення вузлових питань теми, обґрунтування змісту, використання найновішої літератури;

• висока організаційно-методична спрямованість семінару, яка забезпечує активність учасників, свободу дискусії, змістовність виступів, конструктивний аналіз проблем та ефективне використання навчального часу;

• раціональна структура семінару, що містить вступ, заслуховування доповідей (рефератів), організацію дискусії, підбиття підсумків та вмілий стиль проведення семінару, який сприяє встановленню контактів керівника з учасниками, виключення байдужості у роботі;

• об’єктивний та доброзичливий аналіз достоїнств та недоліків виступів, аргументовані висновки та оцінки доповідей (рефератів), виступів та семінару у цілому, які мобілізують курсантів на подальшу творчу роботу над навчальним матеріалом.

Головні проблеми, яки повинні бути розглянути по кожному навчальному питанню в ході проведення заняття:

- фактори, що впливають на величину коефіцієнту попутного потоку та засмоктування;

- підвищення пропульсивного коефіцієнту є одною з найважливіших завдань проблеми поліпшення ходових якостей кораблів.

Якість підготовки курсантів до семінарського заняття і знання дисципліни перевіряється у ході тестування.