
- •Корабельні енергетичні установки
- •5. Інформаційнно-методичне забезпечення
- •ЛекціЯ № 1
- •Дисципліна «Корабельні енергетичні установки» і її значення в підготовці корабельних інженерів-механіків
- •Енергетична установка корабля і її основні елементи
- •Пропульсивний комплекс корабля
- •Класифікація корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 2
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок.
- •5. В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.1 Вимоги до корабельних енергетичних установок.
- •1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 3
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996. Вступ
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сполучні муфти валопроводу
- •4. Сальники
- •5. Підшипники
- •Лекція № 4
- •1. Загальні поняття і визначення.
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його основні складові.
- •3. Методи визначення опору і буксирувальної потужності корпусу корабля.
- •Ф.М. Кацман, д.В. Дорогостайский Теория судна и движители. –л.: Судостроение, 1979. -280 с. §§ 10 ÷ 16.
- •1. Загальні поняття і визначення
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його складові
- •3. Методи визначення опору й буксировальної потужності корабля
- •3.1. Розрахункові методи визначення опору корабля.
- •3.2. Експериментальний метод визначення опору.
- •3.3. Метод наближеного розрахунку опору й буксирувальної потужності.
- •Лекція № 5
- •1. Загальні відомості про гребний гвинт
- •2. Геометричні характеристики гребних гвинтів
- •3. Кінематичні характеристики гребних гвинтів
- •4. Гідродинамічні характеристики гребних гвинтів
- •Лекція № 6
- •1. Криві дії гребного гвинта.
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу.
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі.
- •1. Криві дії гребного гвинта
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі
- •Лекція № 7
- •1. Явище попутного потоку
- •2. Явище засмоктування
- •3. Пропульсивний коефіцієнт
- •Лекція № 8
- •Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
- •Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
- •Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
- •1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
- •Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
- •3. Потужність кгтеу на режимах пбш та ебш
- •Визначення розрахункової (номінальної) потужності гтд у складі газотурбінного агрегату
- •4. Загальна будова корабельної гту
- •Конструкція gт25000 і його основних елементів
- •Практичне заняття № 1
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сальники
- •4. Підшипники
- •Практичне заняття № 2
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Фланцеве з'єднання та конічні фланцеві напівмуфти
- •3. Шинно-пневматична муфта
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Головна енергетична установка
- •2. Електроенергетична система
- •3. Автоматизовані системи управління технічними засобами
- •4. Допоміжна енергетична установка
- •1. Навчальні питання
- •2. Реферати (доповіді, повідомлення)
- •3. Література
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 2 з навчальної дисципліни
3. Сальники
(Студенти по кресленнях, описах та матеріальної частині самостійно вивчають будову сальників, розділ І «Инструкции № 2», задають запитання у ході вивчення матеріалу, викладач дає відповіді на запитання. Після 6-8 хвилин роботи робить контрольне опитування найбільш важливих положень).
Перебіркові сальники (рис.5) встановлюють на водонепроникних переборках корпуса корабля в місці вирізу, через який проходить валопровід. Призначені для запобігання надходження води у відсік уздовж валопроводу у випадку затоплення суміжного відсіку. Перебірковий сальник установлюється з боку того відсіку, у якому його зручніше розмістити та обслуговувати. Він повинен витримувати тиск, на який розрахована водонепроникна переборка.
Кріплення корпусу 4 безпосередньо до переборки шпильками неприпустимо, тому що в цьому випадку не буде забезпечена належна водонепроникність. Тому корпус перебіркового сальника 4 кріпиться шпильками, укрученими в навариш 2. Для забезпечення можливості монтажу валопровода корпус перебіркового сальника 4 виконується рознімним, бо нероз'ємним, якщо вал має на кінці знімну муфту. Кількість болтів, що з'єднують верхню та нижню частини корпуса 4, повинне бути достатнім для забезпечення водонепроникності з'єднання.
|
Рисунок 5. Перебірковий сальник: 1 - переборка; 2 – навариш; 3 – маслянка; 4 - корпус; переборка; 5 - натискна гайка; 6 - втулка натискна; набивання; 7 – бронзове кільце маслорозподільне; 8 – сальникове набивання. |
Перебірковий сальник затискається тільки в аварійних випадках. При нормальних умовах експлуатації ЕУ з метою зменшення тертя, перебірковий сальник трохи віджатий. Затиснення перебіркового сальника виконується шляхом обертання гайки 5.
Дейдвудний сальник установлюється в місці виходу валопровода з корпуса корабля назовні. Він призначений для запобігання надходження води уздовж вала через борт усередину корпуса корабля, витримуючи забортний тиск води.
|
|
Рисунок 6. Дейдвудний сальник: 1 - дейдвудна труба; 2 - кільце гумове; 3 - корпус корабля; 4 - кільце водорозподільне; 5 - корпус дейдвудного сальника; 6 - шпилька; 7 - шестірня-гайка: 8 - вінець зубчастий; 9 - вал; 10 - кожух; 11 - втулка натискна; 12 - кільце маслорозподільне; 13 - набивання; 14 - шпилька; 15 – навариш. |
Рисунок 7. Дейдвудний сальник: 1 - обойма нерухлива; 2 - пружини; 3 - обойма ущільнювальна із сідлом; 4 - кільце гумове; 5 - гайка регулююча; 6 - штуцер; 7 - кільце вугільне; 8 - гайка кругла; 9 - набивання; 10 - шестірня-гайка; 11 - вінець зубчастий; 12 - упорне кільце; 13 - манжета; 14 - притискне кільце; 15 - шпонка; 16 - гумове кільце; 17 - маслорозподільне кільце; 18 - дейдвудна труба; 19 - шпилька; 20 - корпус дейдвудного сальника; 21 - кришка корпуса дейдвудного сальника; 22 - шпилька; 23 - втулка натискна; 24 - кожух; 25 - вал.
|
На рис. 6 дейдвудний сальник набивного типу, що застосується на надводних кораблях.
При підвищеному тиску забортної води (на кораблях з великим осіданням, на підводних човнах при зануренні) дейдвудні сальники набивного типу не забезпечують необхідної герметичності валопроводу, що обертається. Для зазначених умов роботи на кораблях застосовуються дейдвудні сальники з торцевим ущільненням із графіту. На рис. 7 наведена конструкція дейдвудного сальника торцевого типу ПЧ.