- •Корабельні енергетичні установки
- •5. Інформаційнно-методичне забезпечення
- •ЛекціЯ № 1
- •Дисципліна «Корабельні енергетичні установки» і її значення в підготовці корабельних інженерів-механіків
- •Енергетична установка корабля і її основні елементи
- •Пропульсивний комплекс корабля
- •Класифікація корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 2
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок.
- •5. В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.1 Вимоги до корабельних енергетичних установок.
- •1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 3
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996. Вступ
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сполучні муфти валопроводу
- •4. Сальники
- •5. Підшипники
- •Лекція № 4
- •1. Загальні поняття і визначення.
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його основні складові.
- •3. Методи визначення опору і буксирувальної потужності корпусу корабля.
- •Ф.М. Кацман, д.В. Дорогостайский Теория судна и движители. –л.: Судостроение, 1979. -280 с. §§ 10 ÷ 16.
- •1. Загальні поняття і визначення
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його складові
- •3. Методи визначення опору й буксировальної потужності корабля
- •3.1. Розрахункові методи визначення опору корабля.
- •3.2. Експериментальний метод визначення опору.
- •3.3. Метод наближеного розрахунку опору й буксирувальної потужності.
- •Лекція № 5
- •1. Загальні відомості про гребний гвинт
- •2. Геометричні характеристики гребних гвинтів
- •3. Кінематичні характеристики гребних гвинтів
- •4. Гідродинамічні характеристики гребних гвинтів
- •Лекція № 6
- •1. Криві дії гребного гвинта.
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу.
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі.
- •1. Криві дії гребного гвинта
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі
- •Лекція № 7
- •1. Явище попутного потоку
- •2. Явище засмоктування
- •3. Пропульсивний коефіцієнт
- •Лекція № 8
- •Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
- •Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
- •Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
- •1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
- •Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
- •3. Потужність кгтеу на режимах пбш та ебш
- •Визначення розрахункової (номінальної) потужності гтд у складі газотурбінного агрегату
- •4. Загальна будова корабельної гту
- •Конструкція gт25000 і його основних елементів
- •Практичне заняття № 1
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сальники
- •4. Підшипники
- •Практичне заняття № 2
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Фланцеве з'єднання та конічні фланцеві напівмуфти
- •3. Шинно-пневматична муфта
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Головна енергетична установка
- •2. Електроенергетична система
- •3. Автоматизовані системи управління технічними засобами
- •4. Допоміжна енергетична установка
- •1. Навчальні питання
- •2. Реферати (доповіді, повідомлення)
- •3. Література
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 2 з навчальної дисципліни
2. Вали валопроводу
(Студенти по кресленнях та описах самостійно вивчають будову валів валопроводу, розділ І «Инструкции № 2», задають запитання у ході вивчення матеріалу, викладач дає відповіді на запитання. Після 6-8 хвилин роботи робить контрольне опитування найбільш важливих положень).
Валопровід складається із сукупності валів, як правило - одного гребного та декількох проміжних. Вали валопроводу виготовляються з високоякісних легованих або вуглецовистих сталей. Ділянки вала, що лежать на опорах, звуться «шийки вала».
Гребний вал є кормовим кінцевим валом. За винятком, носової ділянки (за дейдвудним сальником) гребний вал розташований поза корпусом корабля і знаходиться під впливом забортної води. Має консольне навантаження у вигляді гребного гвинта, що створює додатковий згинальний момент й додаткові напруги в матеріалі. Гребний вал має на кінцях конусне розточення для насадки гребних гвинтів і сполучних напівмуфт (рис. 3).
|
Рисунок 3. Гребний вал валопроводу. |
Гребний гвинт кріпиться до гребного вала за допомогою конусної посадки, шпонки і гайки, що від провертання втримується стопором. Для запобігання корозії вала під гвинтом при проникненні морської води, установлене ущільнювальне кільце. З кормової сторони на гвинті закріплений за допомогою різьблення на маточині обтічник, що створює сприятливі умови обтікання кормового краю гвинта і охороняє з'єднання гвинта з валом від морської води. Для ущільнення між обтічником і маточиною гвинта затиснуте гумове кільце. Гайка зроблена глухий, щоб захистити різьблення вала від зіткнення з морською водою у випадку, якщо ущільнення з гумовим кільцем буде порушено. При установці гребного гвинта на гребний вал виточення в маточині й внутрішній порожнині обтічника заповнюється гарматним змащенням.
Застосовується також безшпонкове кріплення гребних гвинтів на конусі за допомогою гідропресової посадки.
З носового краю на гребний вал насаджується сталева кована напівмуфта, закріплена на конусі вала за допомогою двох шпонок і спеціальної гайки. Це зроблено для того, щоб виймати гребний вал назовні.
Проміжні вали призначені для передачі крутного моменту від головного двигуна до гребного вала. Кількість проміжних валів визначається відстанню від носового фланця гребного вала до вала відбору потужності головного двигуна (кормового фланця упорного вала). Довжина окремого проміжного вала встановлюється з умов заведення та виймання його з корпуса корабля і становить 5 ÷ 6 м. У порівнянні із гребним валом проміжні вали мають менший діаметр, тому що мають менші навантаження. Проміжні вали не стикаються зі забортною водою, не зазнають впливу гребного гвинта, а тому і конструкція їх простіше. Проміжні вали звичайно не мають ізоляції, а тільки покриваються суриком.
|
Рисунок 4. Проміжний вал (діаметром 260 мм) валопроводу фрегата пр. 1135: D = 200 мм, d = 190 мм, D1 = 2669 мм, D2, D3 = 260 мм, D4 = 200 мм, маса вала 1130 кг, довжина вала – 5423 мм. |
Упорний вал по конструкції аналогічний проміжному. Він призначений для передачі упору, створюваного гребним гвинтом корпусу упорного підшипника. Упорний вал має упорний гребінь, що виковується за одне ціле з валом.