- •Корабельні енергетичні установки
- •5. Інформаційнно-методичне забезпечення
- •ЛекціЯ № 1
- •Дисципліна «Корабельні енергетичні установки» і її значення в підготовці корабельних інженерів-механіків
- •Енергетична установка корабля і її основні елементи
- •Пропульсивний комплекс корабля
- •Класифікація корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 2
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок.
- •5. В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.1 Вимоги до корабельних енергетичних установок.
- •1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 3
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996. Вступ
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сполучні муфти валопроводу
- •4. Сальники
- •5. Підшипники
- •Лекція № 4
- •1. Загальні поняття і визначення.
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його основні складові.
- •3. Методи визначення опору і буксирувальної потужності корпусу корабля.
- •Ф.М. Кацман, д.В. Дорогостайский Теория судна и движители. –л.: Судостроение, 1979. -280 с. §§ 10 ÷ 16.
- •1. Загальні поняття і визначення
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його складові
- •3. Методи визначення опору й буксировальної потужності корабля
- •3.1. Розрахункові методи визначення опору корабля.
- •3.2. Експериментальний метод визначення опору.
- •3.3. Метод наближеного розрахунку опору й буксирувальної потужності.
- •Лекція № 5
- •1. Загальні відомості про гребний гвинт
- •2. Геометричні характеристики гребних гвинтів
- •3. Кінематичні характеристики гребних гвинтів
- •4. Гідродинамічні характеристики гребних гвинтів
- •Лекція № 6
- •1. Криві дії гребного гвинта.
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу.
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі.
- •1. Криві дії гребного гвинта
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі
- •Лекція № 7
- •1. Явище попутного потоку
- •2. Явище засмоктування
- •3. Пропульсивний коефіцієнт
- •Лекція № 8
- •Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
- •Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
- •Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
- •1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
- •Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
- •3. Потужність кгтеу на режимах пбш та ебш
- •Визначення розрахункової (номінальної) потужності гтд у складі газотурбінного агрегату
- •4. Загальна будова корабельної гту
- •Конструкція gт25000 і його основних елементів
- •Практичне заняття № 1
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сальники
- •4. Підшипники
- •Практичне заняття № 2
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Фланцеве з'єднання та конічні фланцеві напівмуфти
- •3. Шинно-пневматична муфта
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Головна енергетична установка
- •2. Електроенергетична система
- •3. Автоматизовані системи управління технічними засобами
- •4. Допоміжна енергетична установка
- •1. Навчальні питання
- •2. Реферати (доповіді, повідомлення)
- •3. Література
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 2 з навчальної дисципліни
Конструкція gт25000 і його основних елементів
Автоматизований газотурбінний двигун GТ25000 призначений для привода рушіїв суднової енергетичної установки.
До складу газотурбінного двигуна входить власне двигун, рама, теплозвукоізолюючий кожух, газовідвод, муфта, комплектуючи механізми, виконавчі пристрої й датчики локальної системи регулювання, захисту та блокування, датчики й засоби технічної діагностики, датчики системи контролю, одиночний комплект запасних частин.
Двигун (рис. 9.) складається із двох осьових компресорів низького 4 та високого 6 тисків, що приводяться в обертання двома турбінами, відповідно, низького 9 та високого 8 тисків, трубчасто-кільцевої камери згоряння 7 петльового типу з віяловим розташуванням жарових труб і турбіни гвинта (турбіни силовий) 11. Двигун установлений на рамі 15 і закритий теплозвукоізолюючим кожухом. Кожух разом з рамою утворюють повітряні порожнини навколо двигуна й газовідводу, по яких проходить охолоджувальне повітря, необхідне для зниження температури силового корпуса й зменшення теплопритоку в машинне відділення. Компресори й турбіни, що приводять їх в обертання, утворюють два кінематично не зв'язаних контури: контур низького тиску й контур високого тиску, які мають різні частоти обертання на кожному режимі роботи ГТД. Приводи навішених агрегатів, а також привод стартерів для запуску ГТД, здійснюються за допомогою коробок приводів, кінематично пов'язаних з ротором компресора низького тиску. ГТД має пристрої, що забезпечують прокручування компресорів непрацюючого двигуна. Розкручування ГТД при пуску виробляється електростартерами 18 змінного струму.
Проточна частина двигуна починається із вхідного пристрою 1 і являє собою кільцевий канал із плавним входом.
Із вхідного пристрою повітря надходить послідовно в компресори низького 4 і високий тиску 6, де відбувається його стиск. Зі КВТ повітря надходить у камеру згоряння 7, у якій спалюється дизельне паливо, що подається шестеренним насосом через робочі паливні форсунки. Робочі паливні форсунки забезпечують можливість роботи у всьому діапазоні робочих режимів двигуна. Запалення палива при пуску ГТД здійснюється плазменими запалювачами. Надалі горіння в камері згоряння забезпечується безперервною подачею палива
Рисунок
9. Двигун GТ25000. Конструктивна схема.
1- вхідний пристрій; 2- повітрявіддільник статичний; 3 – передній корпус; 4 – компресор низького тиску; 5 - перехідник; 6 - компресор високого тиску; 7 – камера згоряння; 8 – турбіна високого тиску; 9 – 10 – опорний венець ТНТ; 11 – турбіна гвинта; 12 - опорний венець ТГ; 13 – муфта; 14 – задня опора двигуна; 15 – рама; 16 – фіксатор; 17- виносна коробка приводів; 18 – електростартер; 19 – передня опора двигуна; 20 - нижня коробка приводів.
й повітря. Регулювання подачі палива при пуску й роботі ГТД здійснюється за допомогою виконавчих пристроїв системи автоматичного регулювання, захисту й контролю.
Основною складовою частиною камери згоряння є жарові труби, у робочому об'ємі яких здійснюється горіння палива при постійному тиску й перемішування газу, що утворився, з повітрям.
Причому безпосередньо для спалювання палива використовується 25% повітря, а інші 75% розподіляються в такий спосіб: 20% йде на охолодження жарових труб і турбін ГТД, 55% - надходить у змішувачі жарових труб для зниження температури газу, що подається на послідовно розташовані турбіни високого 8 і низького 9 тисків.
Вихідний з турбіни низького тиску газ надходить у турбіну силову 11, а газ, що відробив у силовій турбіні, приділяється через газовідвід в атмосферу.
Потужність від силової турбіни передається гребному гвинту через редуктор, ресору, що приєднується до муфти 13 ГТД.
Висновки:
1. Використання ГТУ в енергетичних установках має значну перспективу на кораблях вітчизняного й закордонного флотів.
2. Найбільше поширення на кораблях Радянського Союзу та усіх пострадянських країн знайшли ГТД відкритого циклу з горінням при постійному тиску.
3. Застосування різних схем ГТУ дозволяє найбільш повно задовольнити вимогам економічності КЕУ при мінімальних масо-габарітних показниках.
4. Найбільш широке використання ГТУ знайшли на кораблях водотоннажністю 1500÷ 11000 тон та на кораблях на повітряної подушці.
