
- •Корабельні енергетичні установки
- •5. Інформаційнно-методичне забезпечення
- •ЛекціЯ № 1
- •Дисципліна «Корабельні енергетичні установки» і її значення в підготовці корабельних інженерів-механіків
- •Енергетична установка корабля і її основні елементи
- •Пропульсивний комплекс корабля
- •Класифікація корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 2
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок.
- •5. В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.1 Вимоги до корабельних енергетичних установок.
- •1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 3
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996. Вступ
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сполучні муфти валопроводу
- •4. Сальники
- •5. Підшипники
- •Лекція № 4
- •1. Загальні поняття і визначення.
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його основні складові.
- •3. Методи визначення опору і буксирувальної потужності корпусу корабля.
- •Ф.М. Кацман, д.В. Дорогостайский Теория судна и движители. –л.: Судостроение, 1979. -280 с. §§ 10 ÷ 16.
- •1. Загальні поняття і визначення
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його складові
- •3. Методи визначення опору й буксировальної потужності корабля
- •3.1. Розрахункові методи визначення опору корабля.
- •3.2. Експериментальний метод визначення опору.
- •3.3. Метод наближеного розрахунку опору й буксирувальної потужності.
- •Лекція № 5
- •1. Загальні відомості про гребний гвинт
- •2. Геометричні характеристики гребних гвинтів
- •3. Кінематичні характеристики гребних гвинтів
- •4. Гідродинамічні характеристики гребних гвинтів
- •Лекція № 6
- •1. Криві дії гребного гвинта.
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу.
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі.
- •1. Криві дії гребного гвинта
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі
- •Лекція № 7
- •1. Явище попутного потоку
- •2. Явище засмоктування
- •3. Пропульсивний коефіцієнт
- •Лекція № 8
- •Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
- •Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
- •Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
- •1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
- •Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
- •3. Потужність кгтеу на режимах пбш та ебш
- •Визначення розрахункової (номінальної) потужності гтд у складі газотурбінного агрегату
- •4. Загальна будова корабельної гту
- •Конструкція gт25000 і його основних елементів
- •Практичне заняття № 1
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сальники
- •4. Підшипники
- •Практичне заняття № 2
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Фланцеве з'єднання та конічні фланцеві напівмуфти
- •3. Шинно-пневматична муфта
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Головна енергетична установка
- •2. Електроенергетична система
- •3. Автоматизовані системи управління технічними засобами
- •4. Допоміжна енергетична установка
- •1. Навчальні питання
- •2. Реферати (доповіді, повідомлення)
- •3. Література
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 2 з навчальної дисципліни
3. Робота гребного гвинта при реверсі
Реверсом називається зміна напряму руху корабля на зворотне. Він здійснюється зміною напрямку сили упору за рахунок зміни напрямку обертання ГФК.
|
Рисунок 3. Характер обтікання елемента лопаті гвинта |
У процесі реверса гребний гвинт проходить характерні режими роботи, які були розглянуті: режим нульового упору, режим нульового моменту та турбінний режим. У початковий період (якщо двигун відключений) гвинт обертається в напрямку переднього ходу, але при частоті обертання, що знижується, п і окружної швидкості 2 ∙ π ∙n ∙ r (рис. 3, а). При цьому осьова швидкість Vp практично зберігає свою величину за рахунок руху корабля по інерції. У міру зменшення швидкості 2 ∙ π ∙n ∙ r кут атаки на лопатах змінює знак і в деякий момент часу наступає режим вільного обертання гвинта (рис. 3, б).
При підключенні двигуна, переведеного на задній хід, гвинт виявляється застопореним (n = 0) при наявності осьової швидкості Vp колишнього напрямку (рис. 3, в). Потім з початком роботи двигуна на задній хід, гвинт починає обертатися в протилежну сторону. Оскільки корабель по інерції ще рухається вперед, те якийсь час гвинт обертаючись у напрямку заднього ходу, продовжує переміщатися вперед, Далі рух корабля по інерції припиняється під дією негативного упору й він зупиняється. Цьому моменту відповідає робота гвинта у швартовному режимі заднього ходу (рис. 3, г). Надалі під дією негативного упору корабель починає рухатися назад. Зі швидкістю, що збільшується, досягаючи сталого заднього ходу (рис. 3, д).
Для аналізу навантаження двигунів при реверсі можуть бути використані реверсивні діаграми гребних гвинтів по упору та моменту, які будуються за результатами їх модельних випробувань. Такі діаграми являють собою залежності
и
де Рп.х, Мп.х і nп.х – упор, момент і частота обертання гвинта на заданому передньому ході, а Р, М и п - поточні значення цих параметрів при реверсі (рис. 4). На діаграмах характерні режими роботи гвинта при реверсі показані точками: 1 - робота гвинта на режимі переднього ходу в момент відключення гребного вала від двигуна; 2 - режим нульового упору (моменту); 3 - режим негативного упору (моменту) при обертанні гвинта на передній хід; 4 - режим найбільшого негативного упору (моменту); 5 - режим заднього ходу. Ділянка діаграми 1-2 відповідає обертанню гребного вала по інерції, якщо двигун при зупинці відключається від нього, ділянка 2-5 - режиму вільного обертання гвинта і ділянка 5-6 - розгону корабля на задньому ходу.
|
Рисунок 4. Реверсивна діаграма гребного гвинта по упору та моменту. |
Параметрами, які при реверсі характеризують маневреність енергетичної установки й корабля в цілому, є:
- тривалість перемикання двигуна на задній хід;
- час вільного обертання гребного вала після відключення двигуна;
- час і шлях, прохідний кораблем до повної зупинки;
- час розвитку заданих частоти обертання та швидкості ходу корабля у зворотному напрямку.
Ці параметри, які залежать від реверсивних якостей двигуна, гідродинамічних характеристик гребного гвинта і корпуса корабля, визначаються, як правило, у натурних умовах.
Висновок:
Параметри руху на передньому ходу та при реверсі корабля залежать від реверсивних якостей двигуна, гідродинамічних характеристик гребного гвинта і корпуса корабля.