Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка з економічної теоріі.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
231.94 Кб
Скачать

Тема 17. Державне регулювання економіки країни План

  1. Основні моделі державного регулювання економіки країни.

  2. Економічні важелі впливу держави на економіку країни. Інноваційна політика держави.

  3. Захист державою внутрішнього ринку країни.

Література

1 Основи економічної теорії / За ред С.В.Мочерного ― К.: ВЦ “Академія”, 2001.

  1. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. А.А. Чухна. ― К.: Вища школа, 2001.

  2. Основы экономической теории: Политэкономический аспект: Учебник. / Отв. ред. Г.Н. Климко. ― К.: Знання - Прес, 2001.

  3. Базилевич В., Филюк Г. Роздержавлення природних монопольних структур в Україні // Економіка України. ─ 2002. ─ № 3.

  4. Біла С. Державне регулювання галузевої структури економіки України // Економіка України. ─ 2001. ─ № 5.

  5. Братута О. Удосконалення механізму управління депресивними регіонами // Економіка України. ─ 2002. ─ № 10.

  6. Галиця І. Державне регулювання в умовах ринкових відносин // Економіка України. ─ 2002. ─ № 6.

  7. Дорогунцов С., Федорищева А. Економічні аспекти розвитку розміщення продуктивних сил України // Економіка України. ─ 2002. ─ № 10.

  8. Новіков В. Проблеми реалізації державної політики регулювання доходів населення // Економіка України. ─ 2002. ─ № 9.

  9. Олексюк Г. Особливості формування балансу виробничих майнових та фінансових ресурсів території // Економіка України. ─ 2001. ─ № 11.

  10. Чечетов М., Жадан І. Державне регулювання та державне підприємництво: міфи і реальність // Економіка України. ─ 2001. ─ № 1.

Методичні рекомендації

У першому питанні доцільно розглянути еволюцію розвитку економічних функцій держави. На сучасному етапі більшість економістів вважає, що держава забезпечує ефективність виробництва, соціальну справедливість і стабільність. При цьому виділяються чотири види державної діяльності:

  • Прямий контроль.

  • Суспільне споживання.

  • Державне виробництво.

  • Затрати на соціальне забезпечення.

Крім цього, в першому питанні необхідно розглянутим державну власність , яка визначає масштаби державного регулювання економіки.

Зміст другого питання включає характеристику основних моделей державного регулювання, починаючи з класичних. Фундатори класичної школи У. Петті, А.Сміт, Д.Рікардо та їх послідовники розглядали капіталістичну економіку як урівноважену й гармонійну . Ця рівновага підтримувалася в ході вільної конкуренції за допомогою постійного коливання цін, унаслідок чого попит і пропозиція взаємно врівноважувалися. Держава не повинна була перешкоджати вільному розвитку підприємництва.

Світова криза 1929-1933 рр. викликала радикальну зміну економічного світогляду. В 1938 році Дж.М.Кейнс видав працю “Загальна теорія зайнятості процента і грошей”, у якій доводив необхідність державного регулювання економіки. Кейнс сформував макроекономічний підхід до аналізу соціально-економічних процесів. Головна увага приділялася зростанню сукупного попиту як основи збільшення зайнятості, зростанню населення і зростанню прибутків.

У 70-80-х рр. у практиці використовують економічні концепції А.Лафера (економіка пропозиції) та М.Фрідмена (монетаризм). Аналізуючи досвід зарубіжних країн із державного втручання, доцільно розглянути теоретичні аспекти регулювання економіки України.

У наступному питанні необхідно розкрити механізм регулювання, який включає ринкове регулювання, систему планування на рівні корпорації і держави, державне замовлення, зміну податкової системи. Найважливішими напрямами державного втручання є:

  • антициклічне регулювання;

  • зниження рівня інфляції;

  • програмування і прогнозування.

Для досягнення цих цілей використовують :

  • пряме адміністративне втручання;

  • непряме регулювання, при якому використовується ставка податків, норма банківського процента, надання податкових пільг та ін.

Основними методами регулювання є:

  • проведення податкових реформ;

  • державне стимулювання науково-технічної політики;

  • використання амортизаційного фонду;

  • проведення кредитно-грошової політики, спрямованої на стабільність грошової системи;

  • проведення інноваційної політики.