5.1 Типова структура дипломної роботи

• титульна сторінка;

• завдання на дипломну роботу;

• реферат;

• анотація;

• зміст дипломної роботи;

• перелік умовних позначок, символів, одиниць, скорочень;

• вступ;

• теоретична частина;

• аналітично-дослідна частина;

• проектно-рекомендаційна частина;

• спеціальна частина;

• висновки;

• рекомендації;

• список використаних джерел;

• додатки;

• розрахунки, виконані з використанням ПК.

Структура дипломної роботи та обсяг окремих розділів залежать від особливостей теми, але мають формуватися з додержанням таких умов:

• Обсяг дипломної роботи бакалавра має становити не менше 80-90 друкованих сторінок, спеціаліста та магістра – не менше 100-110 друкованих сторінок; англомовної роботи магістра – не менше 60 друкованих сторінок безпосередньо англійського тексту та, додатково, реферат українською мовою обсягом до 15 сторінок.

• Кожен з розділів має містити не менш як два параграфи.

• Кількість сторінок в окремих розділах не регламентується, але має відповідати вимогам достатньої інформативності та обґрунтованості рішень і висновків, тобто потрібний аналіз усіх аспектів досліджуваної проблеми, розрахунки з усіх проектних пропозицій, посилання на всі джерела інформації та вихідні дані.

• Найбільш вагомою і масштабною за обсягом є аналітично-дослідна частина.

• Громіздкі обґрунтування; гіпотези, перспективні міркування чи значні математичні розрахунки доцільно виносити в додатки.

• Висвітлення положень і рекомендацій має бути конкретним без зайвих пояснень і викладу загальновідомих міркувань.

Зміст кожного розділу залежить від теми дипломної роботи та індивідуального завдання. Проте існують загальні вимоги до виконання кожного розділу.

5.2 Вимоги до структурних елементів

Титульна сторінка

Титульний аркуш містить дані, які розміщують у такій послідовності:

а) назва міністерства, вищого навчального закладу, факультету і кафедри;

б) повна назва документа;

в) назва дипломної роботи;

г) підписи завідуючого кафедрою, а також керівника, консультанта (якщо він був офіційно призначений), рецензента і студента, який виконує роботу.

д) місце і рік складання виконання дипломної роботи.

Приклад оформлення титульного аркуша наведений у Додатку А.

Завдання на дипломну роботу

Завдання складає і видає керівник. У ньому повинна бути вказана тема роботи, вихідні дані, перелік питань, які підлягають розробці, і перелік графічного матеріалу. У завданні може бути наведений календарний план виконання етапів роботи. Оформлюють завдання до виконання дипломної роботи за зразком (Додаток Б).

Реферат

Реферат – це скорочене викладення обсягу та змісту дипломної роботи з основними розробками та висновками.

Реферат розміщується після завдання на дипломну роботу, починаючи з нової сторінки. Реферат призначений для ознайомлення зі змістом роботи, має бути стислим, інформаційним і містити відомості, які дають змогу прийняти рішення про доцільність усієї роботи.

Текст реферату має містити короткий виклад суті роботи, розкривати основну ідею та практичне значення дипломної роботи. Реферат складають за такою формою:

• обсяг роботи (кількість сторінок текстового документа, ілюстрацій, таблиць, додатків, літературних джерел);

• тема, об'єкт та мета роботи;

• методи дослідження (якщо метод новий або розроблений автором, то наводять його сутність; якщо метод широко відомий, то вказують тільки його назву);

• конкретні результати роботи та їх новизна: дають основні теоретичні, експериментальні, розрахункові результати, виділяючи розробки, впроваджені у виробництво або виконані на рівні раціоналізаторських пропозицій, винаходів, відкриттів чи інші розробки, які є найважливішими у роботі;

• рекомендації по використанню результатів роботи (сфера застосування);

• економічна ефективність;

• значимість роботи та висновки;

• перспектива розвитку об’єкту дослідження чи розробки.

Ключові слова, важливі для розкриття суті пояснювальної записки, розміщують після тексту реферату. Їх кількість становить 5-15 слів (словосполучень), написаних великими літерами в називному відмінку в рядок, через коми.

Викладання матеріалу в реферату має бути стислим і точним. Слід використовувати вирази, які застосовують у наукових і технічних документах, стандартизовану термінологію; уникати незвичних термінів і символів.

Реферат має бути написаний українською мовою (Додаток В).

У разі написання англомовної магістерської роботи, метою реферату є викладення основного змісту роботи для можливості ознайомлення з нею фахівців, що не володіють англійською мовою. В цьому випадку об'єм реферата складає до 15 друкованих сторінок і повинен містити стислий зміст суті кожного розділу та пункту роботи.

Анотація

За рефератом розміщується анотація (коротка характеристика роботи з погляду змісту, призначення, форми та інших особливостей).

В анотації вказується тема роботи, її актуальність, новизна, що виконано та що рекомендовано. Дається оцінка ефективності отриманих результатів, вказуються галузі їх впровадження. Анотація складається англійською мовою обсягом до 500 слів (1 сторінка А-4) (Додаток Г).

Зміст

Зміст розміщують безпосередньо після анотації, починаючи з нової сторінки. Він включає послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів (якщо вони мають заголовки) роботи; висновки; рекомендації; список використаних джерел; назви додатків та номери сторінок, на яких розміщується початок матеріалу.

Перелік умовних позначок, символів, одиниць, скорочень та термінів

Якщо в тексті застосовуються символи, одиниці, скорочення слів і словосполучень, спеціальні позначення, відмінні від прийнятих офіційно або загальновідомих, то складається перелік умовних позначень. Він наводиться, якщо такі позначення повторюються в тексті більше двох разів; якщо менше, то їх розшифровування дається безпосередньо в тексті при першому нагадуванні. Перелік умовних позначень розташовується стовпчиком, у якому за абеткою зліва зазначаються використані в тексті умовні позначення або скорочення, а справа – їх повне розшифровування.

Вступ

Вступ починають з окремої сторінки. У ньому подається загальна характеристика проблеми, яка є предметом дослідження, її місце серед найважливіших питань сучасної міжнародної економіки. Обов'язковим є обґрунтування актуальності теми і практичної значущості обраної теми, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження, мети роботи, завдань, предмету, об’єкту дослідження і подати коротку інформацію про нього.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з уже наявними підходами до розв’язання проблеми чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність (політичну, соціальну, економічну, наукову) і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Для цього слід дати загальну характеристику проблеми з урахуванням ступеня її розробки, вказуючи, які завдання вирішено, які прогалини знань існують; зазначити, які вчені і спеціалісти займаються обраною темою (проблемою, питанням), у чому полягають основні здобутки попередніх дослідників теми; розкрити теоретичну та емпіричну бази дослідження.

Мета і завдання дослідження. Формулюють головну мету роботи, що може мати кілька складових, і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати мету як «Дослідження», «Вивчення…», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це та частина матеріального світу, яка привертає увагу дослідника, це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обраний для вивчення.

Предмет дослідження – це те, що міститься в межах об’єкта, це розглянутий у дослідженні бік об’єкта дослідження та його якість і галузь використання.

Методи дослідження. Наводять перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Зазначені методи повинні мати тісний зв’язок зі змістом роботи, тобто слід стисло, але по суті описати, які саме проблеми досліджували за допомогою того чи іншого методу.

Методологічна і теоретична основа роботи. Цей пункт передбачає перелік основних авторів, концепції яких становлять основу дипломної роботи із вказівкою наукової сфери, яка ними аналізується. Автори подаються за принципом алфавіту.

Наукова новизна одержаних результатів. Дається анотація нових наукових положень, запропонованих на основі висновків, до яких приходить студент у кінці роботи над дипломним дослідженням.

При цьому бажано розкрити її детально, вказавши на наявність власного визначення певних базових понять дослідження (якщо вони запропоновані), оригінальної класифікації явищ, встановленої типології тощо.

Практичне значення одержаних результатів. У роботі треба подати відомості про можливості наукового використання отриманих результатів під час ваших подальших досліджень та/або порекомендувати сферу, де можна застосувати результати дипломної роботи (під час розробки курсів, спецкурсів чи спецсемінарів у вищих навчальних закладах, для написання наукових робіт, у подальших дипломних дослідженнях тощо).

Апробація результатів роботи. Розділ використовується в разі наявності виступів на конференціях, участі в різних конкурсах, наукових семінарах.

Публікації. Цей пункт передбачається за наявності статей або тез конференцій (форумів, семінарів, симпозиумів тощо) у фахових чи нефахових наукових збірниках. Спочатку зазначаються фахові, потім нефахові видання. Список складається від найдавнішого до найновішого джерела. Для англомовних магістерських програм бажаними є публікації ангійською мовою.

Структура роботи. Цей пункт передбачає визначення загального вигляду роботи та наведення основних даних щодо її обсягу (змісту та форми). Варто врахувати той факт, що додатки і список використаних джерел до обсягу основної роботи не входять і не рахуються.

Обсяг вступу близько 5% тексту дипломної роботи, або 5-6 сторінок.

З параметрами, необхідними для вступу, рекомендується попередньо визначитися вже при виборі теми. Це не означає, що написання роботи варто починати неодмінно зі вступу. З нього починаються всі дипломні роботи. Проте залежно від індивідуальних особливостей авторської творчості він може бути написаний як на початковому, так і на заключному етапах виконуваної роботи. Це пов’язано з тим, що на початку дослідження вступ пишеться для того, щоб автор міг краще уявити собі напрямок своїх дослідницьких пошуків, тому що це допомагає йому згрупувати задуми і намітити план, а якщо – наприкінці, тобто коли робота з написання основної частини тексту вже виконана, то це робиться для того, щоб охарактеризувати її за допомогою параметрів вступу.

Текстуальний обсяг вступу звичайно не перевищує 10% загального обсягу основної (змістовної) частини виконаної роботи. При викладі тексту вступу прагнуть до лапідарності, обираючи тезовий стиль і постановочну форму. Варто пам'ятати, що по змістовності і якості написання вступу частіше за все можна робити висновок про ступінь компетентності автора, знання проблеми, що освітлюється, а також про дійсно оригінальний авторський погляд. Ознайомившись зі вступом, можна скласти думку про характер роботи в цілому, тому що в ньому об'єктивно відзначаються оціночно-кваліфікаційні критерії дипломного дослідження.

Перший розділ (теоретична частина)

Основна частина дипломної роботи складається з розділів і підрозділів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку досліджень.

Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процеси у діяльності підприємств. У цьому розділі обґрунтовують теоретичну базу обраної проблеми, дають огляд літературних джерел, нових розробок, іншу інформацію, пов’язану з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкривають підходи різних авторів до розв’язання проблеми, показують, у чому полягає подібність, а в чому відмінність їх поглядів, а також обґрунтовують власні погляди.

У цьому розділі подають аналіз чинних законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної бази за проблемою.

Теоретичне обґрунтування, сутність, значення, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти до наступного розділу до конкретного аналітичного дослідження. Обсяг першого розділу не повинен перевищування 25 % загального обсягу дипломної роботи.

Розробку теми дипломної роботи потрібно починати з аналізу джерел спеціальної літератури. Тільки після кваліфікованого аналізу джерел літератури студенту стає відомо, що і як вже зроблено, які питання і яким шляхом уже вирішені, і що найдоцільніше робити далі.

Викладення цього розділу слід починати з історії, сучасного стану та можливі напрями розробки питання, що є предметом вивчення. Часто в науковій літературі зустрічаються різні думки авторів з одного і того ж питання, неоднозначні тлумачення результатів, протилежні висновки тощо. У такому випадку огляд краще вести в дискусійному плані, протиставляючи думки різних дослідників і супроводжувати їх власними коментарями. Виконаний за такою схемою огляд літератури буде більш привабливим, цінним і змістовним.

В огляді літератури обґрунтовують обрані напрями виконання дипломної роботи. Обґрунтування буде повноцінним, якщо воно базується на доказах, фактах і висновках огляду літератури та враховує стан і конкретні умови підприємства, на матеріалах якого виконують дипломну роботу.

Цей розділ повинен мати назву, в якій відображався б зміст проблеми, що є темою дипломної роботи. Для більш ефективного і детального аналізу зібраного матеріалу джерел літератури цей розділ потрібно поділити на 3-4 підрозділи, кожен з яких повинен мати свою назву та номер. Розділ і підрозділи нумерують арабськими цифрами.

Огляд літератури може бути кваліфіковано написаний лише після вивчення студентом не менше 50-60 джерел літератури різних видів. Студент має опрацювати монографії, збірки наукових праць, статті періодичних видань, автореферати дисертацій, навчальні посібники.

Літературні дані потрібно викладати коротко, ясно, без перекручення поглядів авторів, повідомляючи лише типове, показове, що має відношення до теми дипломної роботи. Посилання на автора наводять у кінці абзацу цифрами в квадратних дужках.

Якщо абзац починається з посилання на автора роботи, то вказують ще й ініціали і прізвище, а в дужках пишуть номер, під яким цю роботу наведено в списку літератури; далі у стислій формі викладають зміст роботи, як правило, одним абзацом (8-10 рядків), в якому формулюють основну суть викладеного матеріалу.

Характеристику роботи іншого автора потрібно починати з нового абзацу.

В огляді літератури слід описувати тільки ті першоджерела, які вивчав студент і вони мають безпосереднє відношення до теми дипломної роботи.

Огляд літератури пишеться за попередньо складеним планом і має бути системним, цільним та послідовним. Не допускати повторень. Критичні зауваження слід аргументувати посиланнями на джерела літератури. За наявності суперечливих думок авторів з того чи іншого питання потрібно спробувати знайти причину розходжень. Іноді це є результатом похибок методичного характеру, застарілого обладнання, використаного під час проведення експериментів.

Під час використання джерел літератури потрібно робити посилання на авторів робіт у квадратних дужках у кінці речення.

У кінці розділу обов’язково подаються стислі висновки, які потім у розширеному вигляді будуть вміщені у загальних висновках.

Другий розділ (аналітично-дослідна частина)

Це основна змістова частина у дипломних роботах – повинна містити не менше 3 підрозділів. Забезпечуючи логічну послідовність дослідження, цей розділ має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напряму дослідження. Ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час переддипломної практики.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та оброблення даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Під час комплексного аналізу господарської діяльності необхідно використовувати відповідні способи обробки економічної інформації та методики, в тому числі факторного, кореляційного, функціонально-вартісного, маржинального аналізів, розраховувати прогнози.

Аналітична частина містить матеріал двох напрямів:

З метою зміцнення набутих навичок роботи на ПЕОМ і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у дипломній роботі повинен використати комп’ютер для розрахунків аналітичних показників. Використання ПК слід обов’язково зазначити у назві відповідного пункту плану: „...із застосуванням ПК”.

Загальні вимоги до аналітичної частини:

• аналіз проблеми має виконуватись з урахуванням факторів позитивної та негативної дії;

• одночасно з аналізом предмета дослідження необхідно вивчити діяльність об'єкта, для якого обґрунтовуються проектні рішення;

• вихідними даними для аналізу служать технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації підприємства (організації), а також статистична інформація державних і недержавних установ;

• аналітична частина має завершуватися висновками, де у стислій формі наводяться результати проведеного аналізу і формулюються напрями проектних розробок.

Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (словесна, графічна, таблична, у вигляді моделей, блок-схем тощо), але обов'язково узгоджуватися з методичною базою, відображеною в теоретичній частині.

Аналітично-дослідна частина базується на проведенні комплексних досліджень предмета та об'єкта проектування в різні періоди. В дипломній роботі всі розрахунки повинні обов'язково проводитися на базі підприємства, країни, де будуть впроваджені пропозиції щодо вдосконалення їх діяльності. Важливою умовою є дослідження впливових факторів, що визначають стан предмета та об'єкта дослідження. Дослідження здійснюють за матеріалами, що відображають стан предмета та об'єкта проектування у динаміці та його вплив на ефективність діяльності підприємства (організації).

Під час проведення дослідження залежно від теми необхідно використовувати методи теорії ймовірності, математичної статистики, моделювання, соціальних досліджень тощо. Результатами досліджень можуть бути емпіричні, графічні та інші залежності, нормативні дані, моделі, схеми та структури, соціальні рішення, методики тощо. Ці результати можуть бути використані в проектній частині для обґрунтування конкретних пропозицій та рекомендацій.

Виконуючи цю частину, студент має продемонструвати вміння проводити аналіз, застосовувати сучасні економіко-математичні методи, давати характеристику явищам і процесам, а також використовувати нові знання для конкретного практичного впровадження і обґрунтованих рекомендацій (заходів). У кінці розділу обов’язково подаються стислі висновки, які потім у розширеному вигляді будуть вміщені у загальних висновках.

Розділ у науковому дослідженні не може завершуватися посиланням чи цитатою, оскільки наприкінці має бути поданий власний висновок студента щодо головних теоретичних і практичних аспектів роботи. У кінці розділу обов’язково подаються стислі висновки, які потім у розширеному вигляді будуть вміщені у загальних висновках.

Обсяг цього розділу в межах 30-35% загального обсягу дипломної роботи.

Третій розділ (проектно-рекомендаційна частина)

Проектна частина містить матеріал, який обґрунтовує розроблені конкретні рекомендації (рішення), спрямовані на вирішення проблеми, визначеної в темі дипломної роботи. Загальним для всіх тем є додержання таких вимог:

• матеріал у проектно-рекомендаційній частині розміщують у такій послідовності: визначення мети та підстав для проектування з посиланням на теоретичну, аналітично-дослідну частини; обґрунтування проектних пропозицій (опис змісту, очікуваних наслідків тощо), характеристика передумов їх практичного впровадження;

• проектні розрахунки проводять на альтернативних засадах, тобто окремі рішення, елементи проектних пропозицій, фрагменти бізнес-плану мають розроблятись у кількох варіантах. Форма альтернативності залежить від теми роботи;

• проектні пропозиції можуть мати вигляд організаційних, економічних, фінансових, маркетингових, інноваційних, технічних, технологічних та інших заходів, бізнес-плану (або його фрагмента), нормативного документа (положення, інструкції, моделі методики тощо), інвестиційного проекту та ін.;

- розроблені проектні пропозиції (рішення) оформляють згідно з вимогами методичних вказівок і виносять на відповідні демонстраційні листи.

Проектна частина повинна містити розробку певної однієї ідеї, яка за своєю суттю є комплексним заходом з удосконалення різних видів (сторін) діяльності об'єкта проектування. Її зміст може відображати обґрунтування кількох заходів, пов'язаних між собою ідеєю вдосконалення предмета та об'єкта проектування. Окремі заходи спрямовані на усунення конкретного недоліку в діяльності підприємства (організації), країни, а інші – на досягнення цілей проектування.

Форма побудови проектно-рекомендаційної частини та кількість розроблених заходів визначаються темою, індивідуальним завданням, результатами аналізу та досліджень тощо. Обов'язковою умовою якісного виконання проектно-рекомендаційної частини є застосування економіко-математичних методів і моделей, сучасної комп'ютерної техніки та інформаційних технологій, досягнень вітчизняних і закордонних підприємств (організацій), результатів наукових досліджень тощо.

Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації, країни мають відповідати напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленняі.

У розрахунках для обґрунтування пропозицій є можливим використання ПК. У кінці розділу обов’язково подаються стислі висновки, які потім у розширеному вигляді будуть вміщені у загальних висновках. Обсяг цього розділу в межах 30-35% загального обсягу дипломної роботи.

Спеціальна частина

Спеціальна частина містить такі матеріали:

• заходи з охорони праці, техніки безпеки, пожежної профілактики, охорони довкілля, забезпечення життєдіяльності об'єктів у надзвичайних ситуаціях тощо;

• результати аналізу, досліджень і розрахунків, які є додатковими до матеріалу, викладеного у відповідній частині дипломної роботи.

Висновки

У висновках слід подати коротку характеристику проведених досліджень, перелік пропозицій і рекомендацій, їх зміст та результати, оцінку ефективності досягнення цілей, а також свої міркування щодо практичного використання розробок. Коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті дипломної роботи магістра та поставленим у вступі завданням, окреслено елементи наукової новизни, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, країни які було детально обґрунтовано у третьому розділі. У висновках не можуть з’являтися пропозиції, які не було розглянуто у третьому розділі. Обсяг висновків повинен не перевищувати 5-6 сторінок.

Якщо студент захищається на англійській мові, то в роботі повинні бути ще висновки на англійській мові, підписані викладачем кафедри іноземних мов.

Рекомендації

Після зроблених висновків студент повинен надати конкретні пропозиції, які логічно випливають з дипломної роботи.

У рекомендаціях визначають подальші роботи, що вважаються необхідними, при цьому основна увага приділяється припущенням щодо ефективного використання результатів дослідження або розробки. Розроблені проектні пропозиції, рекомендації оформляють згідно з вимогами методичних вказівок і виносять на відповідні демонстраційні листи. Текст рекомендацій може бути поділеним на пункти. Обсяг – 2-3 сторінки.

Список використаних джерел оформлюють згідно з вимогами ВАК України (Бюлетень ВАК України.-2009.-№5.). Список використаних джерел має містити не менше 50-60 літературних джерел, опублікованих переважно за останні 5 років. (Додаток Д)

Додатки

За необхідністю до додатків включають матеріал, який допоможе повніше сприймати матеріал. Це можуть бути різноманітні таблиці, формули, рисунки, дані статистичних опитувань тощо.

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках, які не нумеруються. У тексті дипломної роботи на всі додатки мають бути посилання. Кожний додаток слід розташовувати на новій сторінці з написанням зверху посередині сторінки слова ДОДАТОК і його позначення. Згідно з ДСТУ 3008-95 додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, С, З, І, Ї, О, Ч, Ь, наприклад: ДОДАТОК А, ДОДАТОК Н і т.д. У випадку повного використання літер української абетки допускається позначати додатки А1 і т.д.

Додаток повинен мати заголовок, який друкують (записують) з великої літери окремим рядком симетрично тексту.

Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускають оформлення додатків на аркушах формату АЗ, А4хЗ, А4х4, А2 і А1 згідно з ГОСТ 2.301-68.

Текст кожного додатка, за необхідності, може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують у межах кожного додатка. Перед номером ставлять позначення цього додатка.

У дипломних роботах спеціаліста та магістра додатки є обов’язковими в разі наявності власних публікацій з аналізованої теми, які досліджуються в тексті роботи і на які необхідно подавати посилання.