
- •Інструктивно-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни «культурологія»
- •Змістовий модуль 1
- •Тема: Культурологічний підхід до аналізу культури
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема: Культура і суспільство
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема: Культура і цивілізація
- •1. Співвідношення культури і цивілізації.
- •2. Цивілізація як соціокультурне явище та тенденції її розвитку.
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Змістовий модуль 2
- •Тема: Походження і основні етапи розвитку культури. Первісна культура.
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема: Культура стародавніх цивілізацій.
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема: Середньовічна та ренесансна культура як феномен християнського світу
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема: Людина і світ в українській і європейській культурах Нового часу
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема: Новітня культура. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Термінологічний словник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
Рекомендована література Основна
Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник / За ред. M. M. Заковича. – К.: Знання, 2007. – 567 с. –http://ebk.net.ua/Book/cultural_science/zakovich_kulturologiya/zmist.htm
Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посібник / За ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 368 c. – http://www.info-library.com.ua/books-book-77.html
Матвеева Л. Л. Культурологія: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – 512 с. – http://www.reddiplom.org/kult1.htm
Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп. / За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. – Львів: Світ, 2005. – 568 с. – http://www.reddiplom.org/kult2.htm
Культурологія: Навч. посібник / Є. А. Подольська, В. Д. Лихвар, К. А. Іванова. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с. – http://www.reddiplom.org/kult3.htm
Додаткова
Сайти з навчальними та пізнавальними матеріалами з культурології:
http://www.countries.ru/library.htm
http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/INDEX_CULTUR.php
http://www.alleng.ru/edu/cultur2.htm
http://studentbooks.com.ua/content/view/129/46/
Персоналії:
http://www.countries.ru/library/culturologists/index.htm
http://www.pseudology.org/Reklama/Sociologists.htm
http://www.upelsinka.com/Russian/classic.htm
http://ortlib.narod.ru/persoindex.htm
Семінар 2.
Тема: Культура і суспільство
МЕТА: Проаналізувати культуру і людину в контексті соціально-економічного розвитку суспільства.
ПЛАН
1. Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства.
2. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства.
3. Поняття культурної ідентифікації.
4. Ідея рівноправності культур у сучасному світі.
5. Субкультура і її функції. Контркультура.
6. Мистецтво як засіб творення особистості.
КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:
Герменевтика, етноцентризм, знак, інтерпретація, контркультура, культурна динаміка, культурна ідентифікація, маргінальність, масова культура, мова, мистецтво, морфологія культури, семантика, семіотика, символ, субкультура, типологія культури,
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
Які є концептуальні підходи до визначення поняття «культура»?
У чому полягає причина множинності інтерпретацій сутності культури?
Чи можлива однозначна дефініція поняття «культура»?
Як би ви визначили сутність феномена культури?
Які компоненти становлять структуру культури як цілого?
Як взаємодіють компоненти культури на спеціалізованому і буденному рівнях?
Назвіть основні функції культури.
Чи можна вважати достатнім наведений перелік функцій культури і чому?
Чи можливе існування єдиної типології культур?
Що може слугувати підставою для класифікації культур?
У чому полягає сутність концепції культурно-історичних типів?
У чому полягає сутність концепції «осьового часу»?
Що таке субкультура? Схарактеризуйте одну з молодіжних субкультур.
Охарактеризуйте вашу майбутню професійну субкультуру.
Які причини зумовили виникнення феномена масової культури?
Які методологічні підходи визначають сутність сучасної історичної типології культури?
У чому полягає відмінність культурної динаміки від культурних змін?
Які моделі культурної динаміки існують у сучасній культурології?
У чому полягає специфіка синергетичного підходу до динаміки культури?
У чому полягає відмінність символу і знака? Наведіть приклади.
Що таке артефакт?
Що становить специфіку мови культури?
Як розуміється герменевтичний підхід до інтерпретації текстів культури?
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ТА ДИСКУСІЇ:
1. Специфіка сучасної американської культури з погляду американського культуролога Дж. Таунсенда полягає в таких рисах:
«Орієнтація на майбуття (а не на минуле або теперішнє). Короткочасність планів (а не довгочасність).Час – гроші (а не просто переживання приємних або неприємних подій).
Життя – проблема, яку потрібно вирішити (а не таємниця, яку неможливо розгадати).
Акцент на дію (а не на існування).
Акцент на матеріальні цінності (а не на духовні).
Індивідуальна ідентифікація домінує над груповою (сімейною, селянською, релігійною).
Орієнтація на рівність в людських взаємовідносинах.
Безпосередність і відкритість у міжособистісних контактах.
Відносини дружби складаються швидше і є більш поверховими, ніж в інших культурах.
Вище цінуються якості, властиві молоді (а не вік, досвід, життєва мудрість).
В основу суспільного контролю над поведінкою покладені законність, переконання, провина (а не закріплені традицією правила, вплив авторитетів, сором)».
Чи відповідають уявлення американців про себе нашим уявленням про них? Про які особливості культури як соціального феномена це свідчить?
2. Порівняйте інтерпретацію однієї й тієї самої історичної події в різні часи. У чому відмінність підходів авторів до інтерпретації? Спробуйте визначити причини, що зумовили ці відмінності.
«Повість временних літ»: «Помер він (Володимир) у Берестові...То новий Костянтин великого Риму; як той хрестився сам і людей своїх хрестив, так і цей зробив. Святополк сів у Києві по смерті батька свого, і скликав киян, і став давати їм подарунки. Вони же брали, але серце їх не лежало до нього, тому що братія їх були із Борисом... Між тим Святополк задумав беззаконну справу, сприйняв думку Каїнову і послав сказати Борису: «Хочу з тобою любов мати і дам тобі ще до того володіння, що ти від батька отримав», – проте сам обманював його, щоби як-небудь загубити його. Святополк прийшов вночі у Вишгород, тайне покликав ... вишгородських мужів боярських... він сказав їм: «Не говорячи нікому ступайте і вбийте брата мого Бориса». Ті ж обіцяли негайно виконати це. Про таких сказав Соломон: «Спішать вони на пролиття крові без правли»...
І ось напали на нього, як звірі дикі, ...і проткнули Бориса... Ібо бувають такі слуги-біси; біси посилаються на зло, янголи посилаються для добрих справ...
Переможений Ярославом, Святополк побіг з Русі. Не міг він витерпіти на одному місці... і побіг він через Польську землю, гнав його Божий гнів, і прибіг він у пустинне місце між Польщею і Чехією, і там закінчив тяжко життя своє. Праведний суд постиг його, неправедного, і після смерті прийняв він муки окаянного...»
Костомаров М. «Історичні портрети»: «Володимир перед кончиною більше всіх синів Бориса любив... Володимир, розподілив синам землі, тримав Бориса біля себе, явно бажаючи передати йому після себе Київське князівство. Це і озброювало проти батька Ярослава, що був літами старший за Бориса, проте ще більше озброювало Святополка, який був ще старший за Ярослава...
Святополк дарами й ласками схилив до себе киян..., проте необхідно було затвердити його і народною згодою, особливо в той час, коли були й інші претенденти... Святополк позбавився обох, послав таємних вбивць, Борис був убитий на берегах Альти, поблизу Переяславля; Гліб – на Дніпрі, поблизу Смоленська.
Святополк був розбитий і утік... і забіг він кудись у «пустелю між чехів і ляхів»...Пам'ять Святополка вкрилась ганьбою між нащадками і прізвисько Окаянний залишилось за ним в історії».
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:
При вивченні цієї теми слід пам’ятати, що вона орієнтована не лише на засвоєння значущої інформації в межах пропонованого курсу, але й навчає студента застосовувати теоретичні положення до реальної дійсності. І це значно важливіше, оскільки суть навчання у вищій школі полягає у закріпленні навичок доречного використання здобутих теоретичних знань у житті. Відповідно, вивчення наукових праць є не самоціллю, а інструментом майбутньої повсякденної діяльності.
Зважаючи на це, робота студента над першоджерелами не може обмежуватися лише розумінням, запам'ятовуванням змісту теоретичних проблем, які в них розглядаються. Він повинен усвідомити, де і в яких випадках ці теоретичні положення можна застосувати в повсякденному житті та в майбутній професійній діяльності. Якщо теоретичні висновки мають актуальне значення, то засвоєними їх можна вважати лише тоді, коли студент умітиме їх використати, тобто за допомогою цих теоретичних положень аналізуватиме відповідні соціальні, економічні та інші ситуації.
Особливу увагу студентам економічного профілю слід звернути на проблему культури і людини в контексті соціально-економічного розвитку суспільства.