Зміст, структура та організація педагогічної практики

Навчально-виховна педагогічна практика студентів педагогічного факультету проводиться у 8 семестрі протягом 4 тижнів.

Педагогічна практика здійснюється в 3 етапи.

Підготовчий етап.

До початку навчально-виховної практики під час безвідривної на 2-3 курсах студенти знайомляться зі школою, вчителями, учнями. Були присутніми на уроках і виховних заходах, проводили бесіди з учнями, ігри на перервах, вивчали педагогічну діяльність учителя. На лекційних, практичних та лабораторних заняттях з методик вони набували відповідних теоретико-практичних знань, умінь та навичок.

Перед початком практики проводяться колоквіуми, заліки, екзамени з методичних дисциплін. Важливими є колоквіум за підручниками та залік на допуск проходження педпрактики (для студентів, що мають посередні та незадовільні оцінки, багато пропусків з методичних дисциплін).

Уточнюються розподіл студентів по школах та класах, прикріплення методистів до шкіл.

Перший день педпрактики на факультеті – це настановча конференція, на якій керівники повідомляють мету, завдання й програму педпрактики, закріплення студентів за школами та класами. Виступають методисти, студенти доповідають про готовність до педпрактики.

Після закінчення настановчої конференції (в той же день) методист проводить зі своєю групою нараду, знайомить студентів з планом роботи на період педпрактики і вимогами, а потім веде їх у школу. Представники адміністрації школи (директор або заступник) ознайомлюють із завданнями школи на період педпрактики, повідомляють обов’язки.

Перший тиждень відводиться на загальне ознайомлення зі школою – склад педагогічного та учнівського колективів, кабінети, розклад уроків, дзвінків, план роботи школи, оформлення класних кімнат, організація навчально-виховної роботи в класі.

Протягом першого тижня практики студенти виконують таку роботу:

• відвідують разом з методистами та педагогами уроки учителів у прикріпленому класі та відкриті уроки вчителів інших класів (не менше 10), фіксують свої спостереження в педагогічному щоденнику, детально аналізують;

• відвідують виховні заходи та позакласні заняття (3-4);

• ознайомлюються з планами-конспектами уроків, виховних заходів та різних видів позакласної роботи; звертають увагу на формулювання навчальних, виховних та розвивальних завдань, вибір методів і прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів, методи навчання; критерії добору матеріалу;

• проводять бесіди з дітьми, ігри на перервах;

• здійснюють психолого-педагогічне вивчення учнів і колективу – бесіда з вчителями, аналіз успішності учнів на основі класного журналу, ознайомлення з особовими справами і медичними картками, спостереження за учнями свого класу під час уроків і позакласних заходів, індивідуальні бесіди з ними та їх батьками;

• готуються до проведення уроків – вивчають відповідні розділи програми та календарне планування, підручники, методичні посібники з навчального предмета;

• консультуються з вчителями і методистами щодо розробки конспектів залікових уроків;

• виготовляють наочні посібники, дидактичний роздатковий матеріал;

• опрацьовують індивідуальний план роботи, який містить напрямки діяльності, що передбачені програмою педагогічної практики;

• визначає, попередньо узгодивши з вчителем та груповим методистом, теми і дати проведення залікових уроків, інформує старосту.

Вивчення учнів і класного колективу, спостереження за ними на уроках та в позаурочний час – основа для опрацювання психолого-педагогічної характеристики особистості школяра.

Доопрацьований заліковий конспект уроку підписує вчитель і методист за два дні до проведення. Якщо конспект не затверджений, студент не має права проводити урок.

При перенесенні залікових уроків практикант попереджує методиста-предметника та педагога. Про можливу відсутність – групового керівника, методиста-предметника та педагога.

Роботою студентів у школі керує груповий методист. На кінець першого тижня він затверджує в кожного студента:

1. Індивідуальний план роботи.

2. Графік проведення залікових уроків (15), виховних (2) і позакласних заходів (1).

3. Тему показового конспекту з будь-якої навчальної дисципліни початкових класів (за вибором студента).

4. Графік чергування по школі.

5. Графік роботи гуртка.

6. План роботи з батьками.

7. План підготовки наочних посібників.

8. Участь у випуску газети “Педагогічна практика”.

Опрацювання показового конспекту уроку може бути замінене написанням реферату з теми курсової роботи (за поданням наукового керівника та згодою групового методиста). Один екземпляр зразкової наочності студент подає в методичний кабінет факультету. І конспект уроку, і реферат, і зразкова наочність мають бути прорецензовані провідними методистами-предметниками та науковими керівниками. Письмова рецензія додається.

На кінець першого тижня староста школи складає загальний графік роботи, який затверджується груповим методистом, і передає його на кафедру теорії і методик початкового навчання, щоб педагоги і методисти могли цілеспрямовано, планомірно керувати навчально-виховною діяльністю студентів-практикантів.

В останній день першого тижня груповий методист проводить підсумкову нараду, на якій кожен студент звітується про виконану роботу. Методист аналізує представлені студентами навчально-організаційні матеріали, проводить підсумки роботи за перший тиждень практики і конкретизує у відповідності з планом завдання на наступні тижні практики.

Основний етап (2, 3, 4 тижні).

У наступні тижні практики студенти працюють за загальним планом педагогічної практики та індивідуальним, виконують таку роботу:

1. Опрацьовують та проводять 15 залікових уроків з усіх навчальних предметів:

Українська мова – 3. Образотворче мистецтво – 1.

Читання – 2. Трудове навчання – 2.

Математика – 3. Фізвиховання – 1.

Природознавство – 2. Музика – 1.