21.3. Класифікація інновацій

Існує багато напрямків класифікації інновацій, кожний з яких у великій мірі визначається його призначенням та ознаками, прийнятими за класифікаційні.

В залежності від призначення (сфери використання) інновацій в їх складі виділяються:

• техніко-технологічні інновації – нові продукти, технології, джерела енергії, конструкційні матеріали, технологічне устаткування тощо;

• організаційні інновації – нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємств, удосконалення організаційної структури керуючої й керованої підсистеми підприємств, удосконалення організації праці та організації використання всіх видів ресурсів на підприємствах;

• управлінські інновації – удосконалення управління підприємствами шляхом більш ефективного виконання управлінських функцій, поліпшення використання методів управління та ін. складових системи менеджменту підприємства;

• соціальні інновації – різні форми активізації людського чинника, включаючи професійну підготовку й підвищення кваліфікації персоналу, перш за все керівників усіх рівнів; мотиваційні та ін. методи забезпечення творчої активності працівників; гуманізацію умов та постійне підтримання високого рівня безпеки праці; охорону здоров'я працівників та охорону довкілля; створення комфортних умов трудового життя для працівників;

• юридичні інновації – нові та змінені закони, різноманітні нормативно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств та організацій. Між названими видами інновацій існує відносно тісний взаємозв'язок. Технічні інновації зумовлюють, перш за все, відповідні організаційні інновації, а останні потребують, як правило, певних змін в економічному механізмі діяльності підприємства (економічних нововведень). Зокрема, створення й розвиток гнучких автоматизованих виробництв на підприємствах спричиняють докорінні зміни в організації технічної підготовки виробництва, методах його поточного планування та оперативного регулювання, а також забезпечують перехід до безперервного (тризмінного) режиму роботи підрозділів з гнучкими виробничими системами.

Увага!

Технічні, організаційні та управлінські інновації неодмінно ведуть до відчутних позитивних змін у соціальних процесах на підприємствах (до соціальних інновацій), а постійна актуалізація нагальних завдань соціального характеру ініціює їх розв'язання за допомогою нових

економічних рішень.

Зрештою, усі інновації на підприємствах, які забезпечують динамічний розвиток і невпинне підвищення ефективності виробництва, мають спиратись на юридичні підвалини, відповідні нормативно-законодавчі акти (тобто юридичні інновації) - інакше вони не справлятимуть належного впливу на масштаби і строки досягнення соціально-економічних цілей діяльності підприємств.

Тому треба позитивно оцінювати активізацію законотворчих процесів в Україні (активізацію юридичних інновацій), які сприяють скорішому переходу до соціально-орієнтованих ринкових відносин між суб'єктами господарювання.

Деякі економісти пропонують виділити окремо в класифікації так звані інфраструктурі інновації – інновації, що виникають в інфраструктурних галузях: транспорті, зв'язку, інституційних формах поєднання науки і виробництва, освіти та ін. сферах діяльності.

Слід зауважити, що виділення окремої групи інфраструктурних інновацій пов'язане з їх значущістю в сучасному світі. За своїм економічним змістом ці інновації можуть бути віднесені до всіх трьох попередніх видів, залежно від предмету інновації – структури (лат. Infra – під, тобто "інфраструктурні" – підструктурні). В іноземних країнах більшість інфраструктурних інновацій пов'язано з програмним забезпечення комп'ютерів та систем, з транспортними організаційно-управлінськими інноваціями. Так, в процесі конкуренції "Люфтганзи" з автотранспортом в Німеччині в салонах літаків створено комп'ютерні салони з ШТЕРНЕТ. Це дає можливість під час польоту працювати і підтримувати зв'язок зі своєю фірмою. З введенням City – експресів на більшості залізничних ліній дану проблему було розв'язано аналогічно, коли в 1995 році створили німецьку телекомунікаційну фірму "Deutschen Bahn A G". Вона об'єднала більш як 300 тисяч учасників мережею ІНТЕРНЕТ, для чого було прокладено 11 тис. км. телекомунікаційного кабелю, що дозволяє під час рейсу зв'язуватись зі своїми партнерами. Ці акції було проведено після того, як було встановлено: щоденними пасажирами є більш як 10 млн. осіб, які відлучені на цей час від корисної праці.

До інфраструктурних інновацій належать також нововведення в системі вузівської освіти студентів технічних спеціальностей – майбутніх інноваторів; управлінської освіти керівників середньої та вищої ланки управління, які навчаються методам роботи в умовах ринкової економіки тощо.

Досить обґрунтованою і переконливою є класифікація інновацій за трьома визначальними ознаками:

• За типом – продуктові, технологічні, сировинні, організаційні, збутові та інфраструктурні.

• За новизною місця впровадження – нова галузь (нове виробництво), існуюча галузь (існуюче виробництво).

• За інноваційною функцією — базові, поліпшуючі та псевдоінновації.

Діючі міжнародні норми збирання даних про інновації розповсюджуються тільки на технологічні інновації, тобто охоплюють нові продукти і процеси, а також їх суттєві технологічні удосконалення. Вони базуються на рекомендаціях, прийнятих в Осло в 1992 р, (Керівництво Осло).

Керівництво Осло виділяє в складі технологічних інновацій:

Інновації, спрямовані на створення нових видів продукції – це комерціалізація продукції, що пройшла технологічні вдосконалення різного ступеня. Під технологічними вдосконаленнями при цьому розуміються зміни в конструкторсько-технологічних характеристиках продукції, в результаті чого споживач отримує можливість задовольняти як нові, так і традиційні потреби, але вже на суттєво вищому рівні. Склад такої продукції визначається відповідно до ступеня технологічних вдосконалень: принципово нові вироби (радикальні продуктові інновації); вироби вдосконалені (інкрементальні або поліпшуючі продуктові інновації); вироби, що створені з використанням нових або значно вдосконалених методів виробництва (інша інноваційна продукція).

Інновації, спрямовані на створення нових процесів, які мають місце у випадку зміни технології виробництва певного виду продукції, у випадку створення нового технологічного обладнання і нових засобів технологічного оснащення (технологічні інновації). До цієї групи включаються інновації, які стосуються виробничих, енергозабезпечуючих, транспортних та інших процесів, що протікають на підприємстві.

Отже, згідно Керівництва Осло, з п'яти типів інновацій (за Шумпетером) два перші (виготовлення нового продукту або відомого продукту в новій якості; впровадження нового методу виробництва) віднесені до технологічних.

Що стосується третього типу інновацій (за Шумпетером) (освоєння нового ринку збуту), то збутова діяльність належить до маркетингової, яка, в свою чергу, відноситься до функції управління. Це дає підстави перегрупувати цей тип інновацій і віднести їх до організаційно-управлінських.

Четвертий тип інновацій (за Шумпетером) (отримання нового джерела сировини або напівфабрикатів), якщо це конкретна науково-дослідна робота, здійснювана для отримання нових прогресивних матеріалів, може вважатись розробкою нового продукту. Якщо ж це пошук нових постачальників, то слід вважати його організаційною діяльністю, і віднести до організаційно-управлінських інновацій.

П'ятий тип інновацій (за Шумпетером) (проведення реорганізації управління), безсумнівно, відноситься до організаційно-управлінських.

Підґрунтям для сучасних класифікацій інновацій є результати їх дослідження Й.А. Шумпетером та його послідовниками. Однак з метою побудови ефективної системи стимулювання інноваційної діяльності в Україні в умовах її інтегрування в світову економіку та з урахуванням міжнародних вимог до інновацій, слід класифікувати інновації у вітчизняних умовах таким чином:

• За типом – продуктові, технологічні, організаційно - управлінські та інфраструктурні.

• За інноваційною функцією та ступенем новизни – базові, покращуючі та псевдоінновації.

• За значенням наслідків та охопленням частки ринку – локальні; регіональні (галузеві); державного значення; міжнародного значення.

Перший напрямок приведеної вище класифікації інновацій (за типом) був охарактеризований вище. Розглянемо другий напрямок цієї класифікації інновацій – за інноваційною функцією та ступенем новизни.

Базові (радикальні) інновації – це принципово нові інновації, а покращуючі (інкрементальні) інновації – це поліпшення якості відомих інновацій. Стосовно продуктових інновацій базові – це принципово нові вироби, а покращуючі – це відомі вироби нової якості. Продуктові інновації названі Й.А. Шумпетером "виготовленням нового продукту або відомого продукту в новій якості".

Дещо затрудняє правильне розуміння суті базових продуктових інновацій віднесення Й.А. Шумпетером до них "виготовлення нового продукту в новій якості". При поверховому сприйнятті цього положення його можна зрозуміти як "виготовлення відомого продукту нової якості". Мав місце й неправильний переклад з німецької мови, на якій писав свої наукові праці Й.А. Шумпетер, першого з п'яти виділених ним типів інновацій, що був дослівно таким: "Виготовлення нового продукту або відомого продукту нової якості" відмічені помилки спотворюють правильне розуміння суті базових та покращуючих інновацій.

Адже "відомий продукт в новій якості" – це радикальна, а не інкрементальна продуктова інновація. Як приклад, може бути наведений персональний комп'ютер (базова інновація), що замінив велику електронно-обчислювальну техніку при виконанні обчислювальних робіт. Вдосконалення якісних характеристик персонального комп'ютера (інкрементальна продуктова інновація) – це збільшення обсягів пам'яті, швидкодії тощо – тобто перехід до більш сучасних його моделей (від ІВМ-386 до ІВМ-486, а потім до Pentium і т. ін.). Дана інновація - покращуюча.

Використання персонального комп'ютера з периферією в якості поліграфічного обладнання для виконання текстових і друкарських робіт – це радикальна продуктова інновація, що належить до базових. У даному випадку комп'ютер замінює друкарську техніку, поліграфічне обладнання. Це свого роду переворот в організації поліграфічної справи.

Переворотом в кіноринку було використання комп'ютерної техніки для створення візуальних анімаційних кіноефектів, а також комп'ютерних ігор. Виникла нова галузь кіно, що конкурує з художнім фільмом. З моменту її виникнення (в 1993р. Джеймс Камерон разом з партнерами створив фірму "Digital Domain", що розробляла для кіновиробництва спеціальні візуальні комп'ютерні ефекти) до моменту всесвітнього визнання пройшло тільки три роки. Зараз ця фірма відома як одна з провідних в галузі візуальних ефектів, а також виробництва електронних та комп'ютерних іграшок. В ній працюють понад 350 робота яких добре оплачується художників, дизайнерів, інженерів і техніків. Дана інновація започаткувала нову сферу діяльності, якої раніше взагалі не було. її названо "Cultural Products Industry" (суміш Голівуду і Силіконової долини). Дана галузь має великий успіх у споживачів, великі перспективи розвитку. Це теж базова інновація, коли комп'ютерна техніка використовується в новій якості.

Отже, одна базова інновація викликала до життя пакет базових інновацій, кожна з яких в подальшому вдосконалюється, покращується і призводить до нових базових і покращуючих інновацій в різних галузях економіки.

Нагадаємо, що Шумпетер та його послідовники особливо підкреслювали необхідність державної підтримки базових інновацій через "доповнення до глобального регулювання" шляхом участі держави в здійсненні проектів нововведень з метою компенсації ризику. Тобто по базових інноваціях держава повинна брати на себе частину ризику, що відбивається у частково безповоротному фінансуванні інноваційних проектів. Стосовно покращуючих інновацій їх судження не є такими категоричними. Головна ж теоретична проблема – як пояснити недостатність базових інновацій – полягає перш за все в традиційному ствердженні:

"Ключ до вирішення економічних проблем слід шукати в недостатньому рівні інвестиційної діяльності. Розв'язати дану ситуацію можна тільки за умов фінансової допомоги держави".

Дж. М. Кейнс

Псевдоінновації – це такі нововведення, які лише здаються інноваціями (зовні виглядають як інновації), насправді ж не будучи ними.

Наприклад, сьогодні організаційним нововведенням є повернення до обслуговування громадського транспорту кондукторами, як це було тридцять років тому. Дійсно, сьогодні це дає користь міському бюджету, однак дане нововведення не є інновацією. Воно тільки гальмує кінцеве вирішення проблеми організації оплати громадських пасажирських перевезень. Інновацією стало б запровадження нової системи оплати транспортних послуг. Це може бути, наприклад, впровадження транспортного податку й звільнення пасажирів від оплати проїзду. Можливе і впровадження досвіду зарубіжних країн, коли на зупинках встановлюються електронні системи контролю. На талоні пробивається дата й точний час компостування і талон є дійсним для всіх видів транспорту протягом такої кількості годин, як це вирішують муніципальні органи влади.

Суть інновацій, які виділяються за значенням їх наслідків та охоплення частки ринку, зрозуміла з самих їх назв локальні; регіональні чи галузеві; державного й міжнародного значення) і не потребує з'ясування.

Уточнення поняття інновацій та їх типів допоможе більш детально підійти до розробки стратегії інноваційного розвитку України, і, зокрема, до пошуку нових джерел фінансування інноваційних проектів.

Типізація інновацій за вищевказаними ознаками дозволить обрати правильну стратегію розвитку підприємства-інноватора, яка залежить від домінуючого типу інновацій; побудувати економічні механізми та організаційні форми управління (що є наслідком обрання стратегії); змоделювати поведінку підприємства щодо реалізації своєї інноваційної продукції на ринку.