
- •Розділ 4 основні засоби підприємства План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •4.1. Економічна сутність та склад основних засобів
- •4.2. Облік та оцінка основних засобів
- •4.3. Спрацювання та старіння основних засобів
- •4.4. Амортизація основних засобів та методи її нарахування
- •4.5. Показники оцінки використання основних засобів
- •4.6. Ефективність використання основних засобів
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Завдання, вправи, тести
- •Розділ 6 оборотні заcоби підприємства План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •6.1. Елементи та економічний зміст оборотних засобів
- •6.2. Класифікація оборотних засобів
- •6.3. Оцінка вибуття оборотних активів
- •6.4. Визначення потреби в оборотних засобах підприємства
- •6.5. Ефективність використання оборотних засобів
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Завдання, вправи, тести
- •Розділ 8 інформаційні ресурси підприємства План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •8.1. Суть, роль і значення інформаційних ресурсів підприємства
- •8.2. Види інформаційних ресурсів та їх використання у діяльності підприємства
- •8.3. Інформатизація управлінської діяльності та використання сучасних інформаційних технологій в управлінні підприємством
- •8.4. Особливості управління ресурсами ісуп
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Завдання, вправи, тести
- •Розділ 14 ціни на продукцію підприємства План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •14.1. Економічна сутність та функції ціни. Класифікація цін
- •14.2. Цінова політика та її види на підприємстві
- •14.3. Методи встановлення та регулювання цін на підприємстві
- •14.3.1. Методи ціноутворення в ринковій економіці
- •14.3.2. Витратні методи визначення ціни
- •14.3.3. Метод "витрати плюс прибуток"
- •14.3.4. Метод мінімальних витрат
- •14.3.5. Метод надбавок до ціни
- •14.3.6. Метод цільового ціноутворення (або метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал)
- •14.3.7. Метод встановлення ціни з урахуванням точки беззбитковості
- •14.3.8. Визначення ціни на основі попиту споживачів
- •14.3.9. Метод визначення ціни на основі мінімальних витрат
- •14.3.10. Метод максимізації прибутку
- •14.3.11. Метод визначення ціни з орієнтацією на ринкові ціни
- •14.3.12. Визначення ціни методом змагання (аукціон)
- •14.3.13. Визначення ціни на основі конкуренції
- •14.3.14. Метод ціноутворення на основі поточних цін
- •14.3.15. Метод встановлення цін на підставі торгів (або метод тендерного ціноутворення)
- •14.3.16. Метод визначення ціни за рівнем конкурентноспроможності товару
- •14.3.17. Регулювання та пристосування ціни
- •14.4. Ціни зовнішньоторгових контрактів
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Завдання, вправи, тести
- •Розділ 15 якість та конкурентноспроможність продукції підприємства План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •Якість продукції та показники її оцінювання.
- •Методи оцінювання рівня якості продукції.
- •Конкурентноспроможність продукції підприємства та її оцінювання.
- •15.1. Якість продукції та показники її оцінювання
- •15.2. Методи оцінювання рівня якості продукції
- •15.3. Конкурентоспроможність продукції підприємства та її оцінювання
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Завдання, вправи, тести
- •Розділ 17 фінансові результати діяльності підприємства План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •17.1. Прибуток підприємства, порядок формування і види
- •17.2. Визначення показників рентабельності
- •17.3. Оцінка оборотності капіталу
- •17.4. Аналіз фінансової стійкості і платоспроможності підприємств
- •17.5. Оцінка фінансового стану підприємства
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Завдання, вправи, тести
- •Розділ 19 ефективність діяльності підприємства План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •Суть та значення ефективності діяльності підприємства.
- •Вимірювання ефективності діяльності підприємства.
- •Резерви та шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства.
- •19.1. Суть та значення ефективності діяльності підприємства
- •19.2. Вимірювання ефективності діяльності підприємства
- •19.3. Резерви та шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Завдання, вправи, тести
- •Розділ 21 інноваційний розвиток підприємств у учасних умовах План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •21.1. Об'єктивна необхідність інноваційного розвитку підприємств у сучасних умовах
- •21.2. Здійснення інновацій підприємствами на основі досягнень нтп і нтр
- •21.3. Класифікація інновацій
- •21.4. Реінжиніринг як важливий напрямок інноваційної діяльності на підприємстві
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Завдання, вправи, тести
- •Розділ 23 економічна безпека підприємства План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •Сутнісна характеристика економічної безпеки підприємства.
- •Основні функціональні складові економічної безпеки.
- •Оцінка і забезпечення економічної безпеки підприємства.
- •23.1. Сутнісна характеристика економічної безпеки підприємства
- •23.2. Основні функціональні складові економічної безпеки
- •22.3. Оцінка і забезпечення економічної безпеки підприємства
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Завдання, вправи, тести
- •Розділ 24 реструктуризація та санація підприємства План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •24.1. Сутнісна характеристика процесу реструктуризації підприємств. Види реструктуризації
- •24.2. Процес і процедура реструктуризації
- •24.3. Ефективність реструктуризації підприємств: загальні підходи до її оцінки. Практика і досвід успішних перетворень
- •24.4. Санація підприємства: основні положення та механізм реабілітації підприємств
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Завдання, вправи, тести
- •Розділ 25 банкрутство і ліквідація підприємства План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •Банкрутство підприємства та його діагностика.
- •Механізм банкрутства підприємства.
- •Ліквідація підприємства.
- •25.1. Банкрутство підприємства та його діагностика
- •25.2. Механізм банкрутства підприємства
- •25.3. Ліквідація підприємства
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Завдання, вправи, тести
15.3. Конкурентоспроможність продукції підприємства та її оцінювання
Конкурентноспроможність продукції (КСП) можна трактувати як спроможність продукції бути проданою на даному ринку в даний часовий період. Конкурентноспроможність продукції – це відносна характеристика продукції, що базується на порівнянні значень показників конкурентноспроможності оцінюваної продукції із базовими значеннями.
Рівень конкурентноспроможності продукції на різних ринках в різний часовий період залежить від:
від тенденцій розвитку економіки та ринку, тенденцій науково-технічного прогресу, стійких зрушень у структурі споживання товарів;
коливання ринкової кон'юнктури, зміни моди;
розмірів ринку збуту, які позначаються на величині попиту на продукцію;
стабільності ринкової позиції виробника, що зумовлюється сформованим іміджем та діловою репутацією виробника;
позиціонування продукції на ринку, яке встановлюється на підставі конкурентних переваг продукції;
ринкового потенціалу продукції, який формується залежно від етапів життєвого циклу продукції;
кількості конкурентів-аналогів та конкурентів-субститутів (їх частки ринку), яка зумовлюється ступенем новизни (унікальності, неповторності) продукції;
інших ринкових факторів.
Якість
традиційно відносять до одного з
найважливіших факторів кон
курентноспроможності
продукції. Низький рівень якості
продукції взагалі не дозволяє
виробнику сподіватись на довіру
споживачів. Натомість, високий рівень
якості продукції є необхідною, але не
достатньою умовою високого рівня її
конкурентоспроможності. Для визначення
рівня конкурентоспроможності продукції
важливими є показники якості продукції,
які характеризують продукцію як об'єкт
експлуатації.
За обставин високої гостроти конкурентної боротьби на сучасному ринку необхідною умовою високого рівня конкурентноспроможності продукції є застосування виробником інструментів маркетингового сприяння збуту продукції.
Показники маркетингового просування визначають ефективність використання маркетингових комунікаційних засобів для забезпечення конкурентноспроможності продукції та характеризують вплив виробника на вибір споживача, створення у нього позитивного образу продукції та високого рейтингу товаровиробника. Дані показники зумовлюють рівень корисності для споживача сформованої на підприємстві системи формування попиту та стимулювання збуту.
До показників маркетингового просування продукції відносяться показники реклами, паблік рілейшинз, які характеризуються охопленням контактної аудиторії, регулярністю та стабільністю контактів, періодом підготовки, можливостями налагодження різних форм зворотного зв'язку тощо.
Внаслідок технічного прогресу продукція стає складнішою, її монтаж, профілактика та ремонт здійснюються лише професіоналами, які пройшли спецпідготовку. Показники сервісу (обслуговування) стають показниками, що визначають рівень конкурентноспроможності продукції. Сервіс включає комплекс послуг, що надаються споживачу для забезпечення оптимального варіанту придбання та ефективної експлуатації продукції протягом всього строку її служби.
При дослідженні показників якості надання сервісних послуг слід враховувати інформаційний, організаційний та технічний аспект сервісу продукції. Показники послуг з інформаційного обслуговування характеризують рівень якості послуг, пов'язаних із процесом теоретичного або практичного ознайомлення споживачів із експлуатаційними параметрами продукції. Організаційні показники якості послуг визначають рівень якості процесів передачі права власності на продукцію від виробника (продавця) до споживача та організації надання послуг протягом процесу експлуатації. Показники послуг з технічного обслуговування (гарантійного та післягарантійного) характеризують рівень послуг, що забезпечують підтримання продукції в працездатному стані протягом всього часу її експлуатації у споживача.
Фактором особливої важливості для забезпечення конкурентноспроможності продукції є вартість продукції. Категорія вартості продукції охоплює всі види витрат, які несе споживач при її купівлі та експлуатації. Показники вартості придбання продукції визначають і характеризують одноразово оплачені споживачем при купівлі продукції витрати на її виготовлення, збут та гарантійне обслуговування. До показників вартості придбання продукції, що враховують цінові податки і збори, також слід віднести: вартість виготовленої продукції; вартість маркетингового просування продукції, вартість інформаційного та організаційного обслуговування.
Таблиця 15.2
Система показників рівня конкурентноспроможності продукції.
Назва груп показників КСП |
Складові груп показників КСП |
||
Показники корисності |
Показники якості |
Експлуатаційні показники |
Показники призначення |
Показники надійності |
|||
Ергономічні показники |
|||
Естетичні показники |
|||
Екологічні показники |
|||
Показники безпеки |
|||
Показники уніфікації |
|||
Обмежувальні показники |
Показники транспортабельності |
||
Патентно-правові показники |
|||
Показники додаткових (сервісних) функцій |
Показники функцій, що спрощують процес експлуатації |
||
Показники функцій, що розширюють кількість отримуваних вигод |
|||
Показники інших додаткових (сервісних) функцій |
|||
Показники якості сервісу |
Показники якості інформаційного обслуговування |
||
Показники якості організаційного обслуговування |
|||
Показники якості технічного обслуговування |
|||
Показники маркетингового просування продукції |
Показники реклами продукції |
||
Показники паблік рілейшнз |
|||
Показники вартості продукції |
Показники вартості придбання продукції |
Вартість виготовленої продукції |
|
Вартість маркетингового просування продукції |
|||
Вартість інформаційного обслуговування |
|||
Вартість організаційного обслуговування |
|||
Показники вартості експлуатації продукції |
Вартість використання за призначенням |
||
Вартість технічного обслуговування |
|||
Майнові, екологічні, ресурсні податки й збори |
|||
Страхові платежі |
Особливу
увагу слід звертати на показники, що
характеризують величину фінансового
сприяння збуту продукції: умови оплати
продукції, форми розрахунків, умови
кредиту, системи знижок тощо.
Показники вартості експлуатації продукції дозволяють оцінити рівень витрат споживача протягом прогнозованого корисного строку служби продукції. До таких показників належать: вартість використання продукції за призначенням, вартість технічного обслуговування й ремонтів, страхові платежі, майнові, екологічні, ресурсні податки і збори.
Для оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції доцільно використовувати систему показників, основні елементи якої наведені у табл. 15.2. Групи показників, що визначають рівень конкурентоспроможності продукції, мають різний характер, проте вони пов'язані між собою.
Оцінювання рівня КСП включає такі етапи
комплексне дослідження ринку збуту
встановлення індивідуальної системи показників КСП
обґрунтування методу, точності та засобів визначення значень показників КСП
встановлення базових значень показників КСП
визначення методів оцінки рівня КСП, способу та форми представлення результатів оцінки КСП
Перший етап оцінки КСП включає дослідження:
ринкової кон'юнктури на існуючому або потенційному ринку збуту;
характеру та обсягу споживчих потреби умов використання продукції;
діяльності конкурентів, які виготовляють та продають аналогічну (взаємозамінну) продукцію.
На другому етапі оцінки КСП для конкретної продукції формується персоніфікований перелік показників, що утворюють індивідуальну систему показників КСП.
На третьому етапі оцінки КСП проводиться визначення кількісного значення показників КСП. Змістом оцінки КСП на четвертому етапі є обґрунтування вибору бази порівняння – базових значень показників, з якими порівнюються відповідні показники оцінюваної продукції.
Методи визначення показників КСП та одиниці їх виміру для базового зразка і оцінюваної продукції повинні бути ідентичними, щоб забезпечити їх погрішність.
Рис. 15.1. Схема формування комплексного показника рівня КСП.
П'ятий етап передбачає визначення методу оцінки рівня КСП.
Сучасні методи оцінки рівня конкурентноспроможності можна класифікувати і характеризувати так (рис. 15.2):
1. Методи оцінювання рівня конкурентноспроможності продукції, що розрізняються за видами показників оцінювання, мають такі особливості.
Диференційний метод оцінювання конкурентноспроможності продукції базується на порівнянні одиничних показників конкурентноспроможності оцінюваної продукції і базового зразка.
Комплексний метод засновано на застосуванні узагальнюючих показників конкурентноспроможності продукції.
Узагальнюючий показник конкурентноспроможності продукції може бути виражений: головним показником; інтегральним показником; середньозваженим показником.
1.3. Змішаний метод засновано на спільному використанні одиничних та комплексних (інтегральних) показників продукції.
2. Методи, що дозволяють оцінити різні характеристики продукції, можна описати так:
2.1. Параметричні методи дозволяють визначити рівень конкурентноспроможності продукції за допомогою оцінювання її параметрів. Використання даного методу передбачає вибір із сукупності параметрів продукції тих, які найбільшою мірою визначають спроможність продукції задовольнити потребу споживачів; поділ параметрів на групи за визначеними ознаками; встановлення ступеня важливості кожного параметра (групи параметрів) продукції.
Рис. 15.2. Класифікація методів оцінювання рівня конкурентноспроможності продукції.
Атрибутивні методи базуються на використанні атрибутів продукції для оцінювання її конкурентноспроможності. Атрибути – це не лише параметри продукції, але й вигоди споживачів та характеристики способу використання продукції споживачами.
Параметрично-функціональні методи оперують категоріями параметрів продукції та сервісних відокремлених функцій продукції. Показник конкурентноспроможності продукції оцінюється на основі вибраної номенклатури експлуатаційних параметрів і відокремлених функцій методом арифметичного середньозваженого як сума комплексних показників рівня якості продукції за параметрами і відокремленими функціями з урахуванням їхньої вагомості для задоволення споживчих потреб.
3. Методи оцінювання рівня конкурентноспроможності продукції, які відрізняються за способом її здійснення, можна описати так:
Графоаналітичні методи, що базуються на графічній побудові залежностей показників конкурентноспроможності продукції від певних її параметрів.
Метод вивчення профілю об'єкта або "семантичний диференціал" передбачає побудову графічної моделі рівня конкурентноспроможності за кожним із відібраних показників продукції. Величина одиничних показників визначається бальним методом. Порівнянню підлягають кілька видів продукції з ідеальною оцінкою споживачів. Побудоване в результаті оцінювання графічне зображення називається профілем продукції – це сума оцінок одиничних показників продукції, завдяки яким вона відома цільовій групі споживачів.
Метод побудови багатокутника конкурентноспроможності продукції передбачає:
вибір та обґрунтування факторів найбільшого впливу на рівень конкурентноспроможності продукції;
визначення їх величини щодо оцінюваної продукції та базового зразка і/ або продукції конкурентів.
Кількісна величина факторів відкладається в декартовій системі координат у вигляді точок на осях, кількість яких відповідає кількості відібраних факторів конкурентноспроможності продукції. Лінія, що проходить через ці точки, утворює багатокутник.
Метод радарів конкурентоспроможності продукції базується на побудові багатокутника, побудованого на 23-х осях, що відповідають 23-м показникам конкурентноспроможності продукції. Узагальнюючий показник конкурентноспроможності продукції визначається як співвідношення площі радара до загальної площі його кола. Застосування методу передбачає поділ кола на рівні сектори, кількість яких відповідає кількості показників конкурентноспроможності продукції. Збільшення значення показника відповідає віддаленню від центру кола. Для порівняння радари продукції конкурентів будуються на одному колі.
Метод побудови моделі Кано використовує поділ всіх властивостей продукції на три види: обов'язкові, присутність яких сама по собі не підвищує корисності продукції для споживача, проте їх відсутність – різко знижує; кількісні – від покращання яких зростає корисний ефект для споживача; сюрпризні-ті, що називають "родзинкою" та приємно дивують споживачів. На осях координат відкладають два значення показників: "Вимога виконана (не виконана)", "Покупець задоволений (незадоволений)" та будується графічна модель на основі оцінювання присутності перерахованих видів властивостей. Виробник зможе оцінити вплив кожної властивості продукції на рівень її корисності, а отже, і на рівень конкурентноспроможності.
Аналітичні методи оцінювання рівня конкурентноспроможності продукції, що ґрунтуються на використанні апарату математичного аналізу.
Апроксимаційна модель застосовується для оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції шляхом визначення коефіцієнта парної кореляції показників конкурентноспроможності продукції. Оскільки аналізованих показників повинно бути лише два, вони розглядаються як рівнозначні при формуванні рівня конкурентноспроможності продукції. Якщо коефіцієнт кореляції близький до нуля, то оцінювані показники можна вважати незалежними; якщо він близький до + 1, то між ними існує функціональна залежність.
Метод аналітичних залежностей абсолютних показників передбачає формування групи аналогів залучення лише тих зразків, і за класифікаційними показниками та обмеженнями відрізняються в оцінюваного зразка не більше ніж на ± 10%. Базовим зразком порівняння визнається той, що має найбільше значення інтегральної) показника (відношення корисного ефекту від застосування продукції; витрат на його досягнення). Розрахунок рівня конкурентноспроможності продукції передбачає пошук аналітичного виразу ефекту.
Метод комплексних відносних (одиничних та групових) показників базується на використанні прийому парного порівняння при виборі базового зразка за показниками корисного ефекту.
Матричні методи оцінювання конкурентноспроможності продукції, що базуються на побудові матриць – прямокутних таблиць, елементи яких відображають систематизований перелік показників конкурентноспроможності продукції та взаємозв'язків між ними.
Сітка попередніх оцінок основана на формуванні таблиці, яка містить чотири ранги ідей продукції (від дуже високої до дуже низької), оцінених відносно дев'яти критеріїв привабливості ринку та дев'яти критеріїв конкурентноспроможності продукції. Рівень оцінок визначається експертним методом на конкретному ринку збуту в конкретний часовий період. На основі одержаних оцінок можна зробити висновок про рівень конкурентноспроможності продукції на ринку потенційного збуту та обґрунтувати доцільність виходу з даним видом продукції на цей ринок.
Метод SWOT-аналізу базується на побудові таблиці, елементами якої є по горизонталі фактори конкурентних переваг і недоліків оцінюваної продукції, а по вертикалі фактори загроз та можливостей успішного збуту продукції на цільовому ринку. Виділені фактори оцінюються експертним методом в балах. Після здійсненого аналізу виробник одержує можливість прийняти раціональні рішення щодо управління рівнем конкурентноспроможності продукції: перетворення слабких сторін у конкурентні переваги продукції згідно з виявленими можливостями.
Вибір методу оцінювання КСП виробником обумовлюється можливостями одержання достовірної вихідної інформації та етапом життєвого циклу продукції.
Резюме
Якість продукції – це ступінь, до якого сукупність відмітних властивостей продукції задовольняє загальнозрозумілі або обов'язкові сформульовані потреби чи очікування споживачів.
Конкурентноспроможність продукції - це відносна характеристика продукції, що базується на порівнянні значень показників конкурентноспроможності оцінюваної продукції із базовими значеннями.
Кількість, зміст та значущість показників конкурентноспроможності продукцію обумовлюється такими факторами: причина виникнення попиту на продукцію, стан розвитку та умови конкурентної боротьби на ринку збуту продукції; особливості споживачів, специфіка умов використання продукції; життєвим циклом продукції; суб'єкт оцінювання; ціль та вимоги до точності проведення оцінювання тощо.