15.2. Методи оцінювання рівня якості продукції

Відносну характеристику якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями відповідних показників, називають рівнем якості продукції.

Оцінювання рівня якості продукції включає такі етапи:

1. Обґрунтування номенклатури показників якості продукції.

2. Встановлення базових значень показників якості продукції.

3. Обґрунтування методу, точності та засобів визначення значень показників якості продукції

4. Визначення методів оцінювання рівня якості продукції, способу та форми представлення результатів оцінювання якості продукції.

Обґрунтування вибору системи показників продукції, які забезпечують можливість оцінювання рівня її якості, повинно проводитись із врахуванням призначення і умов використання продукції, вимог споживачів, завдань управління якістю продукції.

В основі оцінювання рівня якості продукції лежить порівняння сукупності показників якості оцінюваної продукції з відповідною базою – сукупністю базових значень показників.

Базою порівняння (аналогом) визнається реально досяжна сукупність значень показників, які прийняті за основу під час порівняльного оцінювання якості продукції.

Основою обґрунтування відбору аналогів повинно бути встановлення критеріїв їх вибору. Критеріями вибору бази порівняння для показників якості продукції є відповідність функціонального призначення, складу технічних характеристик та галузі застосування продукції.

Принципово можливо як базове приймати значення показників якості гіпотетичної та реально існуючої продукції. Показники якості гіпотетичної продукції визначаються за прогнозами розвитку техніки, за вимогами чинних міжнародних і національних стандартів, на підставі потреб різних учасників ринку або інших критеріїв.

Реально існуючою продукцією, значення показників якої приймається за базове, може бути: кращий зразок (закордонний чи вітчизняний); продукція, яка найбільш поширена на ринку збуту та характеризується стійким рівнем попиту; продукція, що підлягає заміні або модернізації.

Обґрунтування методів, засобів та точності кількісного оцінювання показників якості продукції має принципове значення, оскільки до визначення різних груп показників якості можуть бути застосовані різні підходи. Вибрані методи визначення зумовлюють використання відповідних засобів, і як наслідок, певний ступінь точності. У випадках, коли задається необхідна точність визначення значень показників якості продукції, обирають засоби і методи, що забезпечать задану точність.

Для визначення кількісного значення показників якості продукції можна використовувати такі методи: вимірювальний, реєстраційний, органолептичний, розрахунковий, статистичний, експертний, соціологічний.

Вимірювальний метод дозволяє одержати результати за допомогою технічних вимірювальних засобів. Таким методом можна вимірювати величину показників призначення продукції тощо.

Реєстраційним методом визначають значення показників шляхом підрахунку кількості певних подій, предметів або витрат. Його застосовують для визначення патентно-правових показників, показників уніфікації тощо.

Органолептичний метод базується на аналізуванні інформації, одержаної за допомогою органів чуття людини. За допомогою даного методу можна оцінити значення ергономічних, естетичних показників та інші.

Розрахунковий метод ґрунтується на теоретичних або емпіричних залежностях значень показників, і викорис­товується для визначення показників транспортабельності тощо.

Статистичний метод дозволяє визначити значення показників якості продукції за допомогою правил прикладної математичної статистики. Метод можна використовувати для визначення показників надійності продукції.

Експертний метод базується на використанні знань, досвіду та інтуїції групи експертів-професіоналів. Цей метод використовують при визначенні тих показників якості продукції, кількісний рівень яких не може бути визначений іншим, більш об'єктивним методом.

Соціологічним методом визначають значення показників якості продукції шляхом опитування фактичних або потенційних споживачів.

Згідно із вимогами державного стандарту України №2925-94 "Якість продукції. Оцінювання якості." при оцінюванні рівня якості продукції застосовують диференційний, комплексний, змішаний метод.

Диференційний метод оцінювання якості продукції базується на порівнянні одиничних показників якості оцінюваної продукції і базового зразка. При цьому визначають, чи досягнуто рівень базового зразка в цілому; за якими показниками він досягнутий; які показники більшою мірою відрізняються від базових значень.

При диференційному методі розраховують відносні показники якості продукції (В_зп) у порівнянні з вибраною базою за одною з альтернативних формул:

, (15.1)

або

, (15.2)

де З_о – чисельне значення показника оцінюваної продукції, од. вим.; З_б – чисельне значення показника бази порівняння, од. вим.

Розрахунок відносного значення показника якості продукції прово­диться за формулою (15.1), якщо зростання чисельного значення показника призводить до зростання якості продукції, і за формулою (15.2) - якщо зростання чисельного значення показника спричиняє зменшення якості продукції.

Комплексний метод засновано на застосуванні узагальнюючих показників якості продукції. Узагальнюючий показник якості продукції може бути виражений:

• головним показником, що відображає основне призначення продукції;

• інтегральним показником;

• середньозваженим показником.

Використання головного показника вважається найбільш прийнятним, коли призначення продукції може бути визначено одним показником. Так, для деяких умов використання металорізальних верстатів головним показником є їх продуктивність. Інтегральний показник застосовується у разі, коли можливо встановити сумарний корисний ефект від використання продукції й сумарні витрати на створення та використання продукції. Середньозважений показник, залежно від особливостей одиничних показників якості продукції, може визначатись як середньогеометрична, середньоарифметична або інша усереднена величина.

Для оцінювання узагальнюючого показника якості продукції використовують такі розрахункові методи:

• методи аналізу залежностей окремих показників якості продукції і вибору групового показника, які реалізуються математико-статистичними методами (методами кореля­ційно-регресивного, факторного, канонічного аналізу);

• методи зведення оцінок окремих показників за допомогою середньозважених величин;

• методи використання найважливішого одиничного показника, який встановлюється шляхом проведення експертизи або виконанням кластеризації оцінюваних одиничних показників якості продукції.

Змішаний метод засновано на спільному використанні одиничних та комплексних (інтегральних) показників продукції. При використанні даного методу частина одиничних показників об'єднується в групи і для кожної групи визначається відповідний комплексний (груповий) показник. На основі одержаної сукупності одиничних і комплексних (групових) показників оцінюється рівень якості продукції диференційним методом.