
- •3. Принципи чинності кримінального закону в просторі.
- •4. Поняття злочину. Основні ознаки злочину за українським кримінальним правом. Класифікація злочинів.
- •7. Непрямий умисел. Інтелектуальний і вольовий момент непрямого умислу.
- •8. Поняття і значення необхідної оборони. Умови правомірності необхідної оборони. Поняття перевищення меж необхідної оборони
- •9. Поняття крайньої необхідності та умови її правомірності. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •10. Поняття стадій умисного злочину та їх види. Значення встановлення стадій злочину для кримінальної відповідальності і призначення покарання.
- •11. Види співучасників. Об’єктивні і суб’єктивні ознаки злочинної діяльності співучасників. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників.
- •12. Види покарань. Основні і додаткові покарання.
- •13. Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •14. Особливості призначення неповнолітнім покарання.
- •15. Примусові заходи медичного характеру.
- •16. Злочини проти національної безпеки України, їх види та загальна характеристика.
- •17. Злочини проти життя особи, характеристика видів умисних вбивств.
- •18. Види тілесних ушкоджень, кримінальна відповідальність за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
- •19. Види і характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості. Та 20. Згвалтування і примушування до вступу в статевий зв’язок. (ст.152,154) кку.
- •21. Злочини проти виборчих прав громадянина (ст. 157-160) кку.
- •22. Порушення недоторканості житла ст. 162 кку, таємниці листування і телефонних розмов (ст. 163 кку, приватного життя (ст. 182) кку.
- •23. Характеристика злочинів проти власності – крадіжка, грабіж, розбій (ст. 185-187) кку, кваліфікуючі ознаки.
- •24. Контрабанда (ст. 201) кку та легалізація грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом (ст. 209) кку.
- •25. Ухилення від сплати податків (ст. 212 кку) і шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222) кку.
- •26. Бандитизм (ст. 257) кку та терористичний акт (ст. 258) кку.
- •27. Хуліганство (ст. 296) кку.
- •28. Кримінально-правова характеристика службових злочинів. Поняття службової особи, істотної шкоди та тяжких наслідків.
- •29. Кримінально-правова характеримтика одержання хабара (ст.368) кку та давання хабара (ст. 369) кку.
- •30. Злочини проти захисника чи представника особи (ст. 397-400) кку.
- •31. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
- •32. Поняття і значення об’єктивної сторони складу злочину. Ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •35. Необережність і її види. Інтелектуальний і вольовий моменти.
25. Ухилення від сплати податків (ст. 212 кку) і шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222) кку.
Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212). Безпосередній об'єкт цього злочину — суспільні відносини у сфері державного регулювання оподаткування і формування прибуткової частини державного бюджету.
Предметом цього злочину є податки, збори, інші обов'язкові платежі, що сплачуються як юридичними, так і фізичними особами.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»1 в редакції від 18 лютого 1997 р., під податком, збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, який здійснюється платниками у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначений у статтях 13, 14 і 15 Закону України «Про систему оподаткування» і є вичерпним. Ухилення від сплати інших платежів ст. 212 не охоплюється.
Об'єктивна сторона цього злочину полягає в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (ч. 1), у великих розмірах (ч. 2) або в особливо великих розмірах (ч. З ст. 212). Ухилення як ознака об'єктивної сторони цього злочину виражене в бездіяльності (наприклад, неподання податкових декларацій і розрахунків, незважаючи на те, що таке подання є обов'язковим). Способи ухилення можуть бути різними, наприклад, внесення до поданих податкових декларацій, розрахунків завідомо помилкових відомостей про доходи і видатки, приховання або заниження об'єктів оподаткування, просто відмова сплатити податок тощо. Спосіб ухилення від сплати податків на кваліфікацію злочину не впливає. Якщо він утворить самостійний злочин (наприклад, фальсифікація документів), кваліфікація настає за сукупністю злочинів.
Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром — суми, які в три тисячі та більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а під особливо великим розміром — суми, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують той самий мінімум (примітка до ст. 212).
Злочин вважається закінченим з моменту ненадходження зазначених сум до бюджету або цільового фонду.
Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.
Суб'єкт злочину — службові особи підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, на які покладені обов'язки щодо ведення і подання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, а також фізичні особи, якщо вони мають ознаку платника податків, у тому числі ті, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.
У частині 2 ст. 212 передбачена відповідальність за ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.
Частина 3 ст. 212 передбачає відповідальність за діяння, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.
Частина 4 ст. 212 встановлює, що від кримінальної відповідальності звільняється особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами 1 та 2 цієї статті, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 212 — штраф від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 212 — штраф від п'ятисот де двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. З ст. 212 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222). Безпосередній об'єкт цього злочину — суспільні відносини у сфері надання фінансових ресурсів і податкових пільг.
Предмет злочину — неправдива інформація, що має значення для отримання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків (наприклад, спотворені дані про розмір доходів або кількість працюючих на підприємстві інвалідів).
Об'єктивна сторона злочину полягає у наданні завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності. Надання такої інформації спрямоване на введення їх в оману для одержання відповідних фінансових ресурсів або пільг щодо податків. Завідомість означає усвідомлення особою того, що нею надається неправдива інформація.
Субсидія — це фінансова допомога, що надається за умови безповоротності і цільового призначення для стимулювання певної діяльності. Субвенція — це фінансова допомога, яка надається для цільової реалізації конкретних програм, проектів і підлягає поверненню у разі нецільового використання. Дотація — це надання суб'єктам господарської діяльності бюджетних коштів за умови їх безповоротності, для покриття виробничих витрат, збільшення обсягів виробництва, реалізації та підвищення якості продукції тощо. Кредит — це грошова чи товарна позика, що надається кредитором позичальнику за умови повернення у певний строк і, як правило, зі сплатою відсотків. Пільги щодо податків — це повне або часткове звільнення від сплати всіх або окремих податків.
Злочин вважається закінченим з моменту надання завідомо неправдивої інформації.
Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, що поєднаний з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків. Якщо у момент надання неправдивої інформації особа мала за мету безвідплатне звернення майна на свою або інших осіб користь (наприклад, отримати кредит і не повертати його), вчинене кваліфікується за статтями 15 і 190 як замах на шахрайство, тобто як злочин проти власності.
Суб'єкт злочину — громадянин-підприємець або засновник чи власник суб'єкта господарської діяльності, а також службова особа суб'єкта господарської діяльності.
У частині 2 ст. 222 передбачена відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, тобто такої, що у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Покарання за злочин, за ч. 1 ст. 222 — штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
за ч. 2 ст. 222 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.