- •Модуль 1 Соціологія як наука
- •1 Об’єкт, предмет і закони пізнання соціології
- •2 Структура і функції соціології
- •Історія соціологічної думки. Основні школи і концепції соціології
- •1. Становлення соціології як науки. Постановка і розвиток основних ідей
- •2. Особливості становлення і розвитку соціологічної думки в Україні
- •3. Посткласичний період розвитку соціології
- •4. Розвиток соціології в другій половині XX – на початку ххі століття
- •Суспільство як цілісна система
- •1. Поняття суспільства і системи
- •2. Системний аналіз громадського життя
- •Соціальні інститути та організації
- •1. Соціальні інститути: поняття, типи і функції
- •2. Сутність соціальної організації і її роль у розвитку суспільства як цілісної системи
- •Соціальна структура і соціальна стратифікація суспільства
- •1. Соціальна структура суспільства: основні види і елементи
- •2. Теорія соціальної стратифікації
- •3. Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •Модуль 2 Етапи і види прикладного соціологічного дослідження
- •1. Етапи проведення соціологічного дослідження
- •2. Основні види соціологічного дослідження. Соціальний моніторинг
- •Програма і методологія соціологічного дослідження
- •1. Методологічні основи складання програми соціологічного дослідження
- •Інтерпретація та уточнення поняття «трудовий колектив»
- •2. Методи збору даних у соціологічному дослідженні
- •Чи лідер Ви? Щоб дізнатися про це, спробуйте відповісти на наші питання («так», «ні» чи «не знаю»), не роздумуючи.
- •3. Графічне відображення результатів соціологічного дослідження
- •Обробка і аналіз соціальної інформації
- •1. Опис інформації та обчислення узагальнюючих параметрів
- •Ознака «задоволеність умовами роботи»
- •Ознака «вік (інтервал)»
- •2. Коефіцієнт зв’язку між двома ознаками. Кореляційний і регресивний аналіз
- •Двовимірна таблиця (ознаки «Стать» і «Задоволеність умовами роботи»)
- •3. Методи багатомірної статистики: факторний і кластерний аналіз
- •Модуль 3 Соціологічні теорії особистості.
- •1. Поняття й основні теорії особистості
- •Ієрархічна структура особистості
- •2. Сутність процесу соціалізації
- •Економічна соціологія і соціологія праці
- •1. Економічна соціологія як спеціальна соціологічна теорія
- •2. Соціологія праці: сутність і зміст
- •Соціологія конфлікту
- •1. Предмет і категорії соціології конфлікту
- •2. Історія становлення соціології конфлікту
- •3. Структура, функції, причини і механізм соціального конфлікту
- •Функції конфліктів. За своєю природою конфлікт може бути носієм як конструктивних, так і деструктивних тенденцій, що визначають його позитивні та негативні функції.
- •4. Попередження і розв’язання конфліктів
- •Сторони звертаються до медіаторів у тому разі, коли:
1. Поняття й основні теорії особистості
Особливе місце в соціальній структурі суспільства займає людина як основний і споконвічний елемент цієї структури. Без людини немає і не може бути ні соціальних дій, зв’язків і взаємодій, ні со-ціальних відносин, ні соціальних спільнот і груп, ні соціальних інститутів і організацій. Людина, таким чином, одночасно є об’єктом і суб’єктом суспільних відносин. Вірно говорять: які люди, таке і суспільство. Але не менш вірно і те, що яке суспільство, такі і члени цього суспільства.
Входження людини в суспільство здійснюється через різні соціальні групи і спільноти. У силу цього, людина одночасно включена у безліч соціальних систем, кожна з яких специфічно на неї впливає. Людина, таким чином, стає не тільки елементом соціальної системи, але і сама є складною соціальною системою зі своєю структурою. Саме в цьому плані людина виступає як об’єкт вивчення соціології.
Соціологія особистості – це галузь соціології, що має предметом свого дослідження особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин у рамках соціально-історичного процесу і цілісних суспільних систем на рівні взаємозв’язків особистості і соціальних спільнот.
У повсякденній і науковій мові дуже часто зустрічаються терміни: «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Чи позначають вони один й той самий феномен, чи між ними існують якісь розбіжності?
Найчастіше ці слова вживаються як синоніми, але якщо підходити до визначення цих понять більш детально, то можна знайти істотні значеннєві відтінки.
Людина – поняття найбільш загальне, родове. Воно вказує на наявність у світі особливої спільноти, яка історично розвивається як людський рід (homo sapiens), людство, що відрізняється від всіх інших соціальних систем тільки йому властивим способом життєдіяльності.
Індивід розуміється як окрема, конкретна людина, як одиничний представник людського роду, тієї чи іншої соціальної спільноти, як конкретний носій усіх соціальних і психологічних рис людства (розуму, волі, потреб, інтересів і т.д.). При цьому, специфічні особливості реального життя і діяльності конкретної людини в дане поняття не входять.
Індивідуальність можна визначити як сукупність рис, що відрізняють одного індивіда від іншого, включаючи як природні, так і соціальні властивості. Людина завжди індивідуальна, оскільки кожна людина неповторна.
Поняття особистість у соціології вводиться для виділення неприродної («надприродної», соціальної) сутності людини й індивіда. Саме воно відбиває конкретну сутність того чи іншого індивіда, людини, інтеграцію в ньому соціально значущих рис і соціальних відносин даного суспільства. Соціологічний підхід до особистості наголошує на належності індивіда до певної соціальної спільноти, що накладає на нього свій відбиток і впливає відповідним чином на його світогляд, ідеали, цінності й норми, риси характеру, психологію і т.д.
Таким чином, у соціології під особистістю розуміють:
по-перше, системна якість індивіда, обумовлена його залученістю до суспільних відносин, яка виражається в спільній діяльності та спілкуванні;
по-друге, суб’єкт соціальних відносин і свідомої діяльності.
Особистість – це стійкий комплекс якостей, що набуває людський індивід у певному суспільстві, під впливом відповідної культури, конкретних соціальних груп і спільнот, до яких людина належить і в життєдіяльність яких вона залучена.
У момент народження дитина ще не є особистістю. Вона лише індивід. Щоб стати особистістю, людина має пройти певний шлях розвитку. Неодмінними умовами цього розвитку є, по-перше, біоло-гічні, генетично закладені передумови, по-друге, наявність соціального середовища, світу людської культури, з яким дитина взаємодіє.
Кожна особистість має сукупність внутрішніх якостей, властивостей, що складають її структуру. Підійти до характеристики осо-бистості можна двояко: з погляду щодо її структури та з погляду її взаємодії з оточенням, спілкування з іншими людьми.
У наведеній табл. 10.1 особливості особистості згруповані в розташовані ієрархічно підструктури за ступенем впливу на формування біологічних (генетичних) і соціальних (набутих у культурі) якостей.
Багатомірна, складноорганізована природа людини, широта і різноманіття її соціальних зв’язків і відносин визначають безліч теоретичних підходів і позицій у розумінні феномена особистості та безліч різних моделей, образів людини в сучасній соціології. Один з них – образ людини як сукупності соціальних ролей.
Таблиця 10.1
