- •Модуль 1 Соціологія як наука
- •1 Об’єкт, предмет і закони пізнання соціології
- •2 Структура і функції соціології
- •Історія соціологічної думки. Основні школи і концепції соціології
- •1. Становлення соціології як науки. Постановка і розвиток основних ідей
- •2. Особливості становлення і розвитку соціологічної думки в Україні
- •3. Посткласичний період розвитку соціології
- •4. Розвиток соціології в другій половині XX – на початку ххі століття
- •Суспільство як цілісна система
- •1. Поняття суспільства і системи
- •2. Системний аналіз громадського життя
- •Соціальні інститути та організації
- •1. Соціальні інститути: поняття, типи і функції
- •2. Сутність соціальної організації і її роль у розвитку суспільства як цілісної системи
- •Соціальна структура і соціальна стратифікація суспільства
- •1. Соціальна структура суспільства: основні види і елементи
- •2. Теорія соціальної стратифікації
- •3. Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •Модуль 2 Етапи і види прикладного соціологічного дослідження
- •1. Етапи проведення соціологічного дослідження
- •2. Основні види соціологічного дослідження. Соціальний моніторинг
- •Програма і методологія соціологічного дослідження
- •1. Методологічні основи складання програми соціологічного дослідження
- •Інтерпретація та уточнення поняття «трудовий колектив»
- •2. Методи збору даних у соціологічному дослідженні
- •Чи лідер Ви? Щоб дізнатися про це, спробуйте відповісти на наші питання («так», «ні» чи «не знаю»), не роздумуючи.
- •3. Графічне відображення результатів соціологічного дослідження
- •Обробка і аналіз соціальної інформації
- •1. Опис інформації та обчислення узагальнюючих параметрів
- •Ознака «задоволеність умовами роботи»
- •Ознака «вік (інтервал)»
- •2. Коефіцієнт зв’язку між двома ознаками. Кореляційний і регресивний аналіз
- •Двовимірна таблиця (ознаки «Стать» і «Задоволеність умовами роботи»)
- •3. Методи багатомірної статистики: факторний і кластерний аналіз
- •Модуль 3 Соціологічні теорії особистості.
- •1. Поняття й основні теорії особистості
- •Ієрархічна структура особистості
- •2. Сутність процесу соціалізації
- •Економічна соціологія і соціологія праці
- •1. Економічна соціологія як спеціальна соціологічна теорія
- •2. Соціологія праці: сутність і зміст
- •Соціологія конфлікту
- •1. Предмет і категорії соціології конфлікту
- •2. Історія становлення соціології конфлікту
- •3. Структура, функції, причини і механізм соціального конфлікту
- •Функції конфліктів. За своєю природою конфлікт може бути носієм як конструктивних, так і деструктивних тенденцій, що визначають його позитивні та негативні функції.
- •4. Попередження і розв’язання конфліктів
- •Сторони звертаються до медіаторів у тому разі, коли:
Ознака «задоволеність умовами роботи»
Значення |
Код |
Частота |
Відсоток до всього |
Відсоток до значень |
Задоволений |
3 |
45 |
12,60 |
12,93 |
Не зовсім задоволений |
2 |
249 |
69,75 |
71,55 |
Незадоволений |
1 |
54 |
15,13 |
15,32 |
Припустимо, що усього кількість опитаних об’єктів складає 357.
Для 348 об’єктів (що складає 97,48 % від загальної сукупності) відоме значення ознаки «задоволеність умовами роботи».
Для інших об’єктів сукупності (у даному випадку їх 9) значення цієї ознаки невідомо (наприклад, інформація зібрана методом опитування, і деякі працівники підприємства не захотіли відповідати на пос-тавлене запитання).
Аналіз таблиці свідчить, що задоволених умовами роботи – 45 (12,6 % від загальної сукупності або 12,93 % від кількості працівників, що відповіли на поставлене запитання). З табл. 20.1 видно, що переважна більшість працівників цілком чи частково не задоволені умовами роботи.
В одновимірній таблиці часто перший або другий стовпчики відсутні (тобто, у таблиці відзначають самі значення чи їхні коди).
Неможливо перерахувати всі можливі значення ознак, задані в метричних шкалах. Також неможливо безпосередньо побудувати одновимірну таблицю. При такій ситуації всі можливі значення ознаки розбивають на інтервали, а потім будують таблицю.
Так, для сукупності працівників даного підприємства всі значення ознаки «вік» знаходяться між віком найбільш молодого робітника (наприклад, 18 років) і віком найстаршого робітника (наприклад, 68). Розіб’ємо їх на 4 інтервали:
від 18 до 25 років;
від 26 до 40 років;
від 41 до 59 років;
від 60 до 68 років.
Тоді одновимірна таблиця, що демонструє структуру сукупності працівників за віком, буде мати такий вигляд:
Таблиця 20.2
Ознака «вік (інтервал)»
Кількість об’єктів |
Частота |
Відсоток до всього |
Відсоток до значень |
18-25 років |
43 |
12,04 |
12,04 |
26-40 років |
223 |
62,47 |
62,47 |
41-59 років |
67 |
18,77 |
18,77 |
60-68 років |
24 |
6,72 |
6,72 |
У табл. 20.2 відсутній стовпчик, у якому вказані коди інтервалів. Оскільки відомий вік усіх працівників (виявляються відповідні значення для всіх об’єктів), тому третій і четвертий стовпчики збігаються.
Метрична ознака розбита в даній таблиці на різні за розмірами (нерівномірні) інтервали.
Іноді доцільно розбивати весь діапазон значень на інтервали однакової довжини (рівномірні інтервали).
Для полегшення аналізу великої кількості таблиць і забезпечення можливості порівняння декількох з них, виявляють узагальнюючі характеристики рядів розподілу. Найбільш часто використовують характеристику «середнє значення ознаки».
Для кількісної ознаки виявляють її середнє арифметичне значення щодо всіх об’єктів сукупності.
Для якісних ознак такою узагальнюючою характеристикою ряду є «мода» – значення, що найбільш часто зустрічається в одновимірній таблиці.
Щоб оцінити, наскільки репрезентативне середнє значення всього ряду розподілу, у ньому виділяють статистичні показники варіації ознак.
Для кількісних ознак – це дисперсія, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.
Для якісних ознак – розроблені спеціальні індекси якісної варіації.
Чим більше значення відповідного показника варіації, тим більш розсіяними навколо середнього значення будуть реальні значення ознаки. Отже, з великою обережністю потрібно оперувати середнім значенням при побудові змістовних висновків.
Межі варіації також дають можливість оцінити, наскільки однорідною за визначеною ознакою є сукупність. Якщо сукупність за визначеною ознакою неоднорідна, може виникнути необхідність поділити цю сукупність на декілька однорідних за цією ознакою частин і аналізувати кожну з них окремо.
Припустимо, що вивчається задоволеність умовами роботи на визначеному підприємстві. З логічних міркувань або за результатами попередніх досліджень відомо, що заробітна плата працівника впливає на його задоволеність умовами роботи. Нехай коефіцієнт варіації заробітної плати для всієї сукупності працівників дорівнює 0,7, тоді необхідно поділити всю сукупність працівників на групи, приблизно однакові за рівнями заробітної плати, щоб у кожній групі коефіцієнт варіації зарплати був нижче 0,4, і аналізувати задоволеність умовами роботи окремо в кожній з них.
