- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота № 3
- •Водостійкість фракцій .
- •Лабораторна робота № 4
- •Хід роботи.
- •Класифікація гранулометричних елементів
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом
- •Лабораторна робота № 5
- •Хід роботи.
- •Гранулометричний склад ґрунту
- •Лабораторна робота № 6
- •Приклад аналізу за методом Рутковського.
- •Загальні фізичні властивості ґрунтів
- •Лабораторна робота № 7
- •Лабораторна робота № 8
- •Лабораторна робота № 9
- •Хімічний склад ґрунтів
- •Вміст основних хімічних елементів у літосфері та ґрунті ,%
- •Лабораторна робота № 10
- •Лабораторна робота № 11
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 12
- •Кислотність ґрунту
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Визначення екологічного стану ґрунтів.
- •Лабораторна робота № 22
- •Хід роботи.
- •(Місцезнаходження: назва населених пунктів, вулиць, доріг, річок тощо)
- •Результати визначення хімічних, фізичних та водних властивостей ґрунту
- •Література
Лабораторна робота № 5
Тема: визначення гранулометричного складу ситовим методом.
Мета: навчитись визначати гранулометричний склад ґрунту ситовидним методом.
Обладнання: зразки ґрунту, фарфорова ступка із пестиком, резикова пробка, стандартний набір сит, жорстка щіточка, технічні терези, наважки, лінійка.
Хід роботи.
Матеріал досліджуваного ґрунту обережно розтирають у фарфоровій ступці спочатку пестиком, а потім резиновою пробкою, щоб зруйнувати агрегати.
2. Із ґрунту, що досліджують, відбирають середню пробу методом квартування. Для цього ретельно перемішаний зразок висипають на аркуш паперу і розподіляють тонким шаром у вигляді більш менш рівного кола. Потім лінійкою коло ділять на чотири рівні частини (квадранти). Перший і третій квадранти видаляють, а матеріал, що залишився, таким же чином знову квартують. Після двох-трьох кратного квартування від середньої проби на технічних терезах береться наважка в 100 г .
Перевіривши правильність розташування сит у наборі, наважки висипають на верхнє сито, набір закривають кришкою і протягом 20 хвилин струшують. При цьому набір сит повинен бути розташованим не у горизонтальній площині, а з нахилом то водну, то в іншу сторону, тому що просіювання може бути неповним із-за затримки часток біля країв сит.
Заготовляють вісім пакетиків, які зважують на терезах. На кожному пакетику записують розмір фракції та його масу.
Із кожного сита (починаючи з сита з отворами 10 мм) висипають на папір частки, що на ньому залишилися. Дрібні частки, що застрягли на ситах 0,5 та 0,25, вичищають жорсткою щіточкою. Ні у якому разі не слід продавлювати частинки, що застрягли, тому що при цьому розширюються отвори сит. Матеріал для кожного сита переносять у пакетик, після чого визначають масу пакетика з його вмістом і записують на верхній частині пакета.
Із верхньої цифри (та що показує масу пакета з його вмістом віднімають нижню цифру (масу пустого пакетика) і різницю записують внизу пакету. Різниця показує масу кожної гранулометричної фракції.
Отримані цифри сумують, при цьому сума повинна складати не менше 99,5 г. Припустима похибка аналізу ± 0,5 %.
Отриманні величини у грамах одночасно представляють у відсотках окремих фракцій. Ці данні зводять у таблицю.
Гранулометричний склад ґрунту
-
Фракції фастинок (мм)
Маса (г)
Склад (%)
>10
0,00
0,00
10-7
0,00
0,00
7-5
0,35
0,35
5-3
0,96
0,96
3- 1
2,57
2,57
1-0,5
10,86
10,86
0,5 – 0,25
76,51
76,51
0,25
8,42
8,42
сума
99,97
99,97
Втрати складають 0,33%
Дані з таблиці наносять на графік. На абсцисі графіка відкладають величини часток у міліметрах, а по ординаті – їх вміст у відсотках від маси наважки. Отриманні на графіці точки з'єднують у криву, конфігурація якої характеризує гранулометричний склад.
