
- •1)Визначення абсолютної та відносної вологості повітря станційним психрометром Августа (мал. 6.2-а).
- •2)Аспіраційний психрометр. Прилад містить два термометри - сухий і зволожений; ціна поділки термометрів становить 0,2оС. Термометри розташовані у металевих трубках, з’єднаних далі в одну.
- •5.Причини перегрівання, теплового удару, переохолодження організму, профілактика.
- •6.Гігієнічне значення атмосферного тиску. Барометрія.
- •7.Причини гірської, висотної, кесонної хвороби, профілактика.
- •8.Особливості гігієнічних параметрів мікроклімату в аптеках, лікарнях, житлових та громадських приміщеннях.
- •9.Опалення приміщень, його види. Гігієнічні вимоги до опалення приміщень різного призначення.
- •10.Способи оптимізації температурно-вологісного режиму приміщень аптечних закладів та хіміко-фармацевтичних підприємств.
8.Особливості гігієнічних параметрів мікроклімату в аптеках, лікарнях, житлових та громадських приміщеннях.
http://referatu.com.ua/oldreferats/20/138691
Нормативи мікроклімату повинні враховувати особливості теплового стану хворих, його вік, характер і стадію патологічного процесу, а також сезон року і період доби.
Крім того, нормативи температуриповинні бути диференційовані в залежності від часу доби. Для їх забезпечення слід передбачити програмний відпустку тепла зі зниженням тепловіддачі вночі. Для цього на нагрівальних приладах повинні бути пристосування для вільного регулювання температуритеплоносія.
Перепади температури по вертикалі не повинні перевищувати 3 ° С, по горизонталі - 2 ° С, між температурою внутрішньої поверхні зовнішніх стін і повітря - не більше 3 ° С. Добові перепади температури повітря при центральному опаленні не повинніперевищувати 3 ° С. Швидкість руху повітря повинна бути не більше 025 м /с, відносна вологість - 30-65%. Такі нормативні параметри забезпечуються за допомогою систем центрального опалення.
Влітку оптимальні параметри мікроклімату забезпечуютьсякондиціонуванням повітря (табл. 129). В окремих палатах можна регулювати мікроклімат відповідно до медичних показань за допомогою місцевих кондиціонерів (кліматізеров).
Мікроклімат приміщень — це сукупність фізичних чинників та умов навколишнього середовища, які зумовлюють його тепловий стан і впливають на теплообмін людини.
Основними чинниками, які формують мікроклімат приміщень, є: температура, швидкість руху та вологість повітря, а також радіаційна температура, тобто середня температура поверхонь обгороджувальних конструкцій і предметів.
Температура повітря визначається термометрами (ртутними, спиртовими й електричними та термографами в градусах за шкалою Цельсія.
Середня температура приміщення визначається на рівні зросту людини (1,5 м від підлоги) у п'яти точках: одна з них знаходиться в центрі приміщення, а інші чотири — в його кутах. Після проведення вимірювань визначають середню арифметичну величину, яка і є показником середньої температури. Дослідження повторюють через 10—15 хв.
Величину перепаду температури по горизонталі одержують шляхом визначення різниці температур у трьох точках: на відстані 0,5 м від зовнішньої стіни, в центрі приміщення та на відстані 0,5 м від внутрішньої стіни.
Величина перепаду температури по вертикалі характеризується різницею в показниках термометрів, які розташовані відповідно на відстані 10 см від підлоги, 1,5 м від підлоги та 10 см від стелі.
Добовий перепад температур визначається шляхом зіставлення показників денної та нічної температур.
Оптимальними у більшості приміщень слід вважати: середню температуру в приміщенні в межах 18— 22 °С, перепади температури по горизонталі та вертикалі — до 2—З °С, добовий перепад — до 2 °С (при використанні центрального опалення) та до 5 °С (у разі застосування місцевого опалення).
У таблиці наведено розрахункові показники температури повітря в різних приміщеннях житлових та лікувально-профілактичних закладів.
Розрахункові показники температури повітря в житлових будинках та лікувально-профілактичних закладах