6.Гігієнічне значення атмосферного тиску. Барометрія.

Гігієна повітря належить до розділу комунальної гігієни, що вивчає вплив навколишнього середовища на людину в умовах при­міщень населених місць. Атмосферне повітря є одним із найважли­віших елементів цього середовища. Якщо без води людина може прожити декілька діб, а без їжі - значно довше, то без повітря безповоротні зміни в головному мозку починають виникати уже через 5 хвилин. Переважно повітря потрібне людині як джерело кисню, що є необхідним компонентом окисних процесів і підтримує життєдіяльність організму. Але на людину значною мірою вплива­ють і такі чинники повітря, як температура, вологість, рух, атмос­ферний тиск, а також атмосферна електрика, іонізація атмосфери та радіоактивність повітря.

(+ -)

7.Причини гірської, висотної, кесонної хвороби, профілактика.

Висотна (гірська) хвороба – це  особливий стан людини, обумовлений низьким парціальним тиском кисню в повітрі, що вдихається та низьким атмосферним тиском. Хвороба проявляється порушенням функції органів і систем, викликаних кисневим голодуванням. Гірська хвороба виникає у жителів рівнинної місцевості при підніманні в гори (альпіністи, автотуристи та ін.), висотна хвороба –(у льотчиків, космонавтів) при підніманні на літальних апаратах (повітряні кулі, літаки, космічні ракети).

Гірська хвороба і характерні для неї симптоми — прямий наслідок поєднання двох чинників: зниженого парціального тиску кисню у вдихуваному людиною повітрі і кисневого голодування. Чим значніше перепад висот — тобто чим швидше людина опиняється на великій висоті над рівнем моря, тим імовірніше поява симптомів гострої гірської хвороби. Інтенсивність симптомів гірської хвороби залежить від швидкості набору висоти та інтенсивності фізичного навантаження. Найбільш схильні гірської хвороби люди, в нормальних умовах проживають у регіонах на висоті, наближеної до рівня моря, і люди, стикалися з гірською хворобою в минулому.

Профілактика гірської і висотної хвороб визначається правильним професійним відбором, поступовим тренуванням до кисневого голодування, дотримуванням встановлених інструкцій при підніманні на висоту. Доцільно вживати достатню кількість підкисленої вітамінізованої рідини. При підніманні на  висоти необхідно використовувати теплу одежу, скафандри, вдихання кисню, тренування в барокамері.  Позитивно впливає приймання профілактичних доз вітамінів С, В1, В2, В6, РР, Р, фолієвої кислоти. Необхідно дотримуватись правильного харчового і водного режиму під час піднімання. На висоту альпіністи повинні випивати до 3 л рідини, але малими порціями. Загальний  калораж їжіповинен бути не менше  5000 кілокалорій.

Основною небезпекою при виконанні робіт в умовах підвищеного атмосферного тиску є декомпресія, тобто період виходу робітників з кесону. В тих випадках, коли перехід від нормального атмосферного тиску до підвищеного і навпаки відбувався недостатньо повільно, швидше встановленого для цього часу, можуть виникати різні патологічні явища, в тому числі декомпресійна (кесонна) хвороба.

Проводяться  заходи, направлені на профілактику або ліквідацію набряку легень. Ефективним методомлікування є гіпербарична оксигенація