Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

1. Населення як природна основа трудових ресурсів і трудового потенціалу.

2. Поняття трудових ресурсів та економічно активного населення.

3. Трудовий потенціал та напрямки його збереження і розвитку в Україні

4. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів.

5. Прогнозування потреби в трудових ресурсів.

6. Схема балансу трудових ресурсів та балансу ринку праці.

1. Населення як природна основа трудових ресурсів і трудового потенціалу

Населення є природною основою трудових ресурсів і являє собою конкретно-історичну сукупність людей, що проживають в межах певної території.

У широкому розумінні відтворення населення – це процес заміщення покоління батьків поколінням дітей у своїй певній соціально-економічній обумовленості, а у вузькому розумінні, враховуючи репродуктивну функцію жінок, це – процес заміщення покоління матерів поколінням дочок.

Відтворення населення формує природні межі трудового потенціалу, який, в свою чергу, являє собою сукупну чисельність громадян працездатного віку, які за певних ознак (стан здоров’я, психофізіологічні особливості, освітній, фаховий та інтелектуальні рівні, соціально-етнічний менталітет) здатні та мають намір провадити трудову діяльність.

Саме тому процес відтворення населення складається з демографічної, соціально-економічної та соціально-психологічної підсистем.

Вихідною мірою трудової активності населення виступає демографічна якість населення, яка залежить від генофонду відтворюючої популяції, стану її здоров’я, що позначається на рівні очікуваної тривалості життя при народженні.

Інтегральним показником рівня та якості життя є тривалість життя громадян, яка залежить від їхнього здоров’я. У свою чергу, стан здоров’я нації лише на 20% залежить від медичного обслуговування й спадковості, а на 80% – від соціально-економічних умов життя (рівня та якості освіти, рівня життя, ситуації з безробіттям) і навколишнього середовища.

Демографічний цикл відтворення визначається довжиною покоління (середнім періодом між народжуванням покоління матерів і дітей, який дорівнює 27-29 років).

У соціально-економічній підсистемі якості трудового потенціалу відтворюються протягом періоду дієздатності населення (дорівнює середній тривалості трудового періоду: для жінок і чоловіків – це проміжок від 16 до 59 років).

В соціально-психологічному аспекті трудовий потенціал відтворюється протягом усього життя людини.

Як процес руху населення демографічний процес може набувати таких форм:

• природний рух – процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення (смертність та народжуваність) або сприяє цій зміні (шлюбність і розлученість);

• механічний рух – процес зміни чисельності та складу населення за рахунок його територіального переміщення;

• соціальний рух – процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших).

Чисельність населення відноситься до числа найбільш загальних кількісних характеристик процесу його відтворення і визначається на основі перепису населення, а в проміжках між ними – шляхом розрахунків чисельності і складу населення за даними перепису і реєстрації народжувань, смертей, прибуття і вибуття.

У зв’язку з постійною зміною чисельності населення визначається показник середньої чисельності, як правило, за рік. Він розраховується на середину року як середня арифметична з даних чисельності населення на початок і кінець року або шляхом додавання до початкової чисельності половини її загального річного приросту.

Для кількісної характеристики відтворення населення використовуються показники народжуваності, смертності, фертильності, життєвості, механічного, природного і загального приросту та інші. Вони бувають абсолютними і відносними.

Основні абсолютні показники відтворення населення.

1. Різниця між числом народжених та померлих при позитивному результаті називається природним приростом населення.

2. Різниця між числом прибулих і числом вибулих осіб в країну (регіон) носить назву сальдо міграції або ж механічний приріст населення.

3. Сума природного і механічного приросту – це загальний приріст населення.

У разі отримання від’ємного результату за будь-яким з названих показників слід говорити про зменшення населення з тієї чи іншої причини.

До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать:

1. загальна чисельність прибулих – П;

2. загальна чисельність вибулих – В;

3. обсяг міграції (валова міграція) – ВМ = П + В – характеризує обсяг міграційних потоків за період;

4. сальдо міграції характеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

Відносні показники відтворення населення (коефіцієнти):

- група показників природного руху включає коефіцієнти народжуваності, смертності, фертильності, життєвості, смертності дітей до одного року, природного приросту.

- група показників механічного руху населення включає коефіцієнти прибуття, вибуття, механічного приросту;

- коефіцієнт загального приросту населення;

- темпи зміни населення.

Більшість відносних показників, враховуючи сучасний уповільнений режим відтворення населення, визначається в розрахунку на тисячу осіб населення у проміле (одна тисячна частка якої-небудь величини; позначається символом «‰»).

Відносні показники оцінки відтворення населення.

Коефіцієнт народжуваності:

К_нар. = Ч_нар. / (n Ч_сер.) 1000,

де Ч_нар. - чисельність дітей, що народилися за період n;

n – тривалість періоду, роки;

Ч_сер. – середньорічна чисельність населення.

Коефіцієнт смертності:

К_см. = Ч_пом. / ( n Ч_сер.) 1000,

де Ч_пом. – чисельність померлих за період n.

Коефіцієнт природного приросту:

К_пр.пр. = [Ч_пр./ (Ч_сер. n)] 1000,

де Ч_пр. = (Ч_нар. – Ч_пом.)

або К_пр.пр. = К_нар. – К_см.,

де Ч_пр. – природний приріст населення.

Коефіцієнт життєвості:

К_ж¹ = (Ч_нар. / Ч_пом.) 100,

або К_ж² = (К_нар. / К_см.) 100.

Коефіцієнт механічного приросту:

К_{мех. пр.} = [(Ч_приб. – Ч_виб.) / ( n Ч _сер.) ] 1000,

де Ч_приб. – чисельність прибулих осіб за період n;

Ч_виб. – чисельність вибулих осіб за період n.

або К_{мех. пр.} = К_приб. – К_виб.,

де К_приб. – коефіцієнт прибуття населення;

К_виб. – коефіцієнт вибуття населення.

Коефіцієнт загального приросту населення:

К_заг.пр. = К_пр.пр. + К_{мех. пр.}.

Середній темп росту населення:

де Ч_п, Ч_к – чисельність населення відповідно на початок і кінець періоду n.

Середній темп приросту населення:

У міжнародній практиці режим відтворення населення також оцінюється за допомогою брутто- і нетто-коефіцієнтів відтворення та показника середньої тривалості життя.

Брутто-коефіцієнт відтворення (загальний або валовий коефіцієнт) показує середню кількість дівчат, яку народила б одна жінка, що прожила до кінця репродуктивного періоду, за збереження продовж її життя сучасних умов народжуваності у кожному віці.

Коефіцієнт не враховує смертність дочок до досягнення ними віку матері, тому він не достатньо характеризує реальне заміщення материнської генерації дочірньою.

Нетто-коефіцієнт відтворення (чистий коефіцієнт) являє собою кількісне мірило заміщення материнської генерації дочірньою і показує середню кількість дівчат, які народжені жінкою за весь період плідності й які дожили до віку, в якому була жінка під час народження кожної з цих дівчат. Нетто-коефіцієнт є центральним в системі показників відтворення населення.

Величина середньої тривалості життя показує, в якому віці у середньому вмиратимуть люди, які народились на момент розрахунку, якщо протягом усього подальшого їхнього життя рівень смертності у будь-якому віці залишиться таким самим, як і на момент розрахунку.

З метою визначення перспектив розвитку ринку праці розраховується прогнозована чисельність населення:

Ч_пр = Ч_ф. х (1 + К_заг.пр. / 1000)^m,

де Ч_ф. – фактична чисельність населення на дату складання прогнозу;

m – період прогнозування, роки.

Іншими словами, прогнозована чисельність населення на плановий період встановлюється методом пересування за віком та екстраполяції сальдо міграції.