Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи.

Відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 р. № 161, згідно якого навчальний процес у вищих навчальних закладах – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

Зміст освіти - це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, письмові консультації тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.

Важливе місце при виконанні самостійної роботи займає огляд Законів України, найновіших положень монографічної та наукової літератури, ґрунтовного дослідження джерельної бази тощо.

Самостійна робота студентів над засвоєнням навчального матеріалу конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці навчального закладу та інших бібліотеках, навчальних класах, кабінетах, комп'ютерних класах, а також в домашніх умовах.

При організації самостійної роботи студентів важливу роль відіграє консультаційна робота особливо по складних темах і зі слабо встигаючими студентами. Не менш важливою є самостійна робота студента з підготовки до практичних занять.

Важливим елементом в складовій самостійної роботи студента є робота над книгою, нормативним актом, науковою статтею. Ця робота передбачає певну методику. Тобто, визначаючи мету і сутність читання, перше завдання це уяснити і засвоїти прочитаний матеріал. Друге завдання - продумати прочитане і третє - зробити з прочитаного необхідні для пам'яті виписки. І, нарешті, необхідно з'ясувати чому новому навчила прочитана книга.

Під час роботи над книгою часто доводиться зустрічати невідомі слова. В таких випадках історичний, юридичний, економічний, і тлумачний словник надасть необхідну допомогу.

Якщо матеріал прочитаний, можна зробити записи для пам'яті. Записи читаючого полегшують його розумову працю, мобілізують увагу. Мова йде не про механічне переписування з книг в зошит, а про виклад на папері своїми словами основних положень.

Зрозуміло, якщо з опрацьованих джерел слід взяти важливе положення для того, щоб надалі, опираючись на нього розвинути власні роздуми, то робиться дослівна виписка. При цьому цитата повинна містити закінчену думку.

Ми також рекомендуємо основні види записів для пам'яті: план, тези, конспекти. Основне для конспекту стислість і виразність. Скласти такий конспект не просто. Цьому треба вчитись. Проте таких навичок швидко набувають ті, хто систематично і старанно працює, до всього доходить своїм розумом.

Звичайно ми працюємо зі студентами, які вже мають певний досвід і навички, але про ці речі слід завжди нагадувати, що ми завжди і робимо.

Що стосується контрольних заходів, то вони є усталеними і нормативно закріпленими. Це поточний і підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюємо під час проведення семінарських і практичних занять, він має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.

Семестровий контроль по дисципліні проводиться у формах ПМК та екзамену.

4. Структура контрольної роботи

Структурно контрольна робота повинна містити:

1. Титульний аркуш.

2. Зміст.

3. Вступ.

4. Основна частина.

5. Висновки.

6. Список використаних джерел (не менше 5).

У вступі обґрунтовуються актуальність теми, мета та завдання дослідження.

Основна частина роботи розкриває центральну ідею і вирішення намічених у плані завдань. Структура основної частини може бути різною: розділи з підрозділами або без них. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки і нумерацію. Заголовки розділів не повинні повторювати назви теми, а заголовки підрозділів назви розділів.

Висновки в роботі свідчать, що вона має завершений характер і складаються:

з теоретичних підсумків;

з експериментально-практичних висновків;

з оцінки новизни питання, що потребують подальшої розробки.

Текст роботи може подаватися написаним від руки або в машинописному вигляді.

Обсяг контрольної роботи написаної від руки складає 15-20 сторінок; друкованого тексту – до 15 сторінок (інтервал 1,5; шрифт 14).

При використанні цитати, що береться в лапки чи викладу думки автора літературного джерела, посилання викладається по тексту, наприклад [4, с. 27], де перше число означає порядковий номер джерела у списку використаної літератури, а друге – номер сторінки джерела.

Список використаних джерел роботи розміщується в алфавітному порядку і нумерується.