Використована література

1. Грушевський М. На порозі нової України.-К.,1991.

2. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні.-К., 1992.

3. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст.-К., 1992.

4. Розвиток філософської думки в Україні.-К., 1994.

Тема 5. Проблема буття та її філософський смисл план

1. Категорія буття: її зміст і специфіка

2. Основні форми буття та їхній зміст

3. Єдність матерії, руху, простору, часу

Мета: визначити зміст категорії «буття», «матерія», «рух», «простір», «час», а також «свідомість». Показати як змінювалися уявлення про буття і матерію в історичному контексті. Дати чітку характеристику функцій свідомості, соціально-практичної сутності свідомості.

Основні поняття теми

Буття, небуття, сутність, існування, онтологія, субстанція, акциденція, матерія, тіло, предмет, світ, речовина, антиречовина, рух, простір, час

ПИТАННЯ 1. Діалектичний же матеріалізм тлумачить буття як об'єктивно існуючу реальність. При цьому буття не зводиться лише до предметно-речового світу. Підкреслюється багаторівневий ха­рактер буття, незводимість одного рівня до іншого: матерія і форми її буття - предмет природознавства, суспільне буття -предмет соціологічних та історичних наук. Суспільне буття є реальний процес життєдіяльності людей. У проблемі взаємо­зв'язку природного і соціального буття діалектичний матері­алізм виходить з первинності природи.

Підбиваючи підсумок викладеному, слід зробити висновок, що категорія буття виражає такі ідеї: 1. Світ є, існує як без­кінечна і вічна цілісність. 2. Природне і духовне, індивіди і суспільство в цілому однаково існують, хоча й у різних фор­мах. 3. Світ передує свідомості.

ПИТАННЯ 2. Правомірним є виділення таких форм буття: Буття речей, процесів, що, у свою чергу, діляться на: а) буття речей, процесів, стану природи в цілому; б) буття речей і про­цесів, створених людиною. Буття людини, що підрозділяється на буття людини у світі речей і специфічно людське буття; буття духовного (ідеального), що ділиться на індивідуалізоване духовне й об'єктивоване (позаіндивідуальне) духовне; буття соціального, що ділиться на індивідуальне буття й буття суспільства.

ПИТАННЯ 3. У світі немає нічого, крім матерії, що рухається. Рух внутріш­ньо властивий самій матерії, він невіддільний від матерії та не. існує без матерії, як і матерія не існує без руху; рух є атрибут, спосіб існування матерії. Рух є зміна взагалі. Рух, зміна - це внутрішньо пов'язана єдність буття й небуття, тотожності й відмінності, стабільності та змінюваності, того, що зникає, з тим, що з'являється. Рух, зміну можна осмислити лише тоді, коли розглядати його суперечливі сторони в єдності та взаємодії.

Історичний досвід людства свідчить, що світ - це рухлива матерія. У свій час Ф. Енгельс у «Діалектиці природи» виді­лив 5 форм руху матерії - механічну, фізичну, хімічну, біоло­гічну і соціальну.

Використована література

1. Лой Н.А. Социально-исторические содержания категорий «время» и «пространство».- К.,1977.

2. Трубников Н. Н. Время человеческого бытия.. – М., 1987.