Розділ 8 організація позовної роботи в суб'єктах господарювання

8.1. Поняття позовної роботи та її організація в суб'єктах господарювання

Під позовною роботою слід розуміти організацію порядку звер­нення суб'єктами господарювання як позивачів до суду за захи­стом порушеного права із забезпеченням вимог законів, зокрема Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, дотриманням обов'язкової письмової форми позовної заяви з визначенням її змісту.

Значна роль в організації позовної роботи в суб'єктах госпо­дарювання згідно з пп. 9 п. Загального положення про юридичну службу відводиться юридичній службі.

Здійснення юридичною службою позовної роботи включає такі дії:

• підготовку, складання документів, необхідних для пред'яв­лення або розгляду позовів;

• підготовка проектів позовів;

• реєстрацію та зберігання позовних заяв та матеріалів до них;

• підготовку апеляційних чи касаційних скарг на рішення, ухвали, постанови судів або перегляд судових рішень у касацій­ному порядку;

• захист інтересів суб'єктів господарювання при розгляді майнових, переддоговірних та інших спорів у судах;

• забезпечення контролю за ходом розгляду справи в поряд­ку позовного провадження;

• розгляд, аналіз і узагальнення результатів позовної роботи;

• підготовку висновків, пропозицій щодо поліпшення по­зовної роботи;

• розгляд позовних матеріалів на зборах трудового колективу, виробничих нарадах, засіданнях колегіальних та інших органів суб'єктів господарювання;

• участь у проведенні правового навчання з відповідними працівниками суб'єкта господарювання, пов'язаними з організацією ведення позовної роботи;

• надання юридичних консультацій з питань, пов'язаних із забезпеченням правового захисту майнових інтересів суб'єктів господарювання в судах.

З урахуванням специфіки діяльності суб'єкта господарюван­ня, його функціональних особливостей та структури незалежно від форм власності і господарювання видається наказ (розпоря­дження), або приймається рішення, постанова колегіального чи колективного органу управління, або затверджується положення (інструкція) про порядок ведення позовної роботи. В цих локаль­них актах чітко розподіляються обов'язки структурних підрозділів (служб, відділів, управлінь) для підготовки і розгляду позовів. їх виконання покладається на конкретних працівників суб'єкта господарювання.

Позовна робота повинна сприяти належному виконанню до­говірних зобов'язань; економії та раціональному використанню матеріальних, трудових, фінансових, паливно-енергетичних, си­ровинних та інших видів ресурсів; зниженню непродуктивних витрат та усуненню причин і умов, що ведуть до цього; органі­зації захисту і відновленню порушених майнових прав та інте­ресів суб'єктів господарювання, що охороняються чинним зако­нодавством; забезпеченню відповідальності винних у невиконанні чи неналежному виконанні договірних зобов'язань; ефективно­му використанню законодавства для поліпшення економічних показників господарської діяльності та запобігання його пору­шенням.

Позовна робота, включаючи підготовку відповідних матеріа­лів для пред'явлення позовів та подання відзивів на заявлені позови до суб'єкта господарювання, здійснюється юридичною службою або, у разі її відсутності, відповідним структурним підроз­ділом.

Таким чином, згідно з п. 9 та п. 10 Загального положення про юридичну службу, юридична служба суб'єкта господарювання веде позовну роботу; представляє у встановленому законодав­ством порядку інтереси підприємства, суб'єкта господарювання в судах під час розгляду спорів; аналізує наслідки розгляду по­зовів і судових справ; вносить керівництву суб'єкта господарю­вання пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення господарської діяльності; здійснює пропаганду законодавства та правове навчання відповідних служб суб'єкта господарювання з цих питань.

Керівники суб'єктів господарювання несуть персональну відпо­відальність за стан організації позовної роботи.

Порушення або недодержання встановленого порядку пред'яв­лення і розгляду позовів є порушенням як вимог законодавства так і виробничої та трудової дисципліни. Чинним законодав­ством України передбачено відповідальність керівників за такі дії. У зв'язку з цим керівники та спеціалісти суб'єкта господарю­вання повинні вести належну боротьбу за допомогою правових засобів з фактами зволікань при доведенні до суду виграшних спорів, здійснювати заходи щодо усунення причин та умов, котрі породжують обґрунтовані спори.