1.2. Основні аспекти правової роботи

Зараз основними аспектами правової роботи та юридичного обслуговування є сприяння правовому забезпеченню режиму ефективного ведення господарства, збереженню власності, фінан­сово-господарської діяльності окремих підприємств, організацій і установ, виконання державних замовлень, сприяння реформу­ванню підприємств різних форм власності (особливо в АПК України), проведення своєчасних розрахунків (у тому числі по оплаті праці), зміцнення трудової дисципліни тощо.

Законами Верховної Ради України, указами Президента Ук­раїни, постановами Кабінету Міністрів України звернуто увагу на роль у здійсненні фінансової діяльності господарюючих суб'єктів, правильність укладених господарських договорів, в тому числі договорів міни, купівлі-продажу, зовнішньоекономічних тощо, та інші важливі питання. У зв'язку з цим в останні роки підвищуються роль і значення правової роботи та юридичного обслуговування в народному господарстві України. Це зумовле­но багатогранністю правових, фінансових, господарських і організа­ційних відносин, які склалися в нових ринкових умовах між підприємствами і організаціями різних форм власності.

З метою забезпечення законності в роботі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, запобігання порушенням прав та законних інтересів громадян, підприємств, господарств, організацій, установ, залучення висококваліфікованих фахівців до роботи в юридичних службах, активізації та вдосконалення правової роботи, посилення контролю за цією роботою Уряд України 14 грудня 2001 р. прийняв постанову № 1693 «Про вдос­коналення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади», якою зобов'язав міністерства, інші центральні органи виконавчої влади забезпе­чити належний рівень правової роботи у відповідних сферах дер­жавного управління. Звернуто увагу на здійснення якісного методичного керівництва правовою роботою на підприємствах, установах, організаціях, вжиття заходів щодо впровадження ефективних форм та методів діяльності юридичної служби й належ­ної реалізації рекомендацій органів юстиції з наведених питань.

Цією постановою звернуто увагу на обов'язкове погодження з юридичною службою проектів нормативно-правових актів, вжиття заходів щодо підвищення ефективності діяльності юридичних служб та укомплектування їх кваліфікованими фахівцями, забез­печення співробітництва юридичних служб з навчальними юри­дичними закладами, а також продовження практикування про­ходження стажування студентами зазначених закладів в юридич­них службах та формування резерву кадрів юристів на заміщення вакансій в юридичних службах суб'єктів господарювання.

Постановою зобов'язано створити відповідні умови для пра­цівників юридичних служб, забезпечивши їх приміщеннями, не­обхідним обладнанням, нормативними актами та іншою право­вою інформацією.

З боку глави держави як гаранта Конституції України та за­конів України особлива увага також приділяється такому важли­вому питанню, як подальший розвиток аграрного сектора еконо­міки та вирішенню соціальних проблем у зв'язку із здійсненням аграрної та земельної реформ в Україні. Тому з метою зростання сільськогосподарського виробництва, створення сприятливих умов для подальшого розвитку аграрного сектора економіки Президент України Указом від 21 лютого 2002 р. № 170/2002 «Про додаткові заходи щодо вирішення соціальних проблем на селі та дальшого розвитку аграрного сектора економіки» обласні державні адмін­істрації та Раду Міністрів Автономної Республіки Крим зобов'я­зав вжити заходів щодо розвитку у сільській місцевості мережі організацій, які надаватимуть правові, консультативні та інфор­маційні послуги виробникам сільськогосподарської продукції (п. 3 ст. 5).

Забезпечення виконання обсягів багатогранної правової ро­боти в народному господарстві визначено Загальним положен­ням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 27 серпня 1995 р., № 690, виконання якого покладено також на юридичну службу (далі — Загальне положення про юридичну службу).

Правова робота, яка здійснюється юридичною службою, а також іншими службами в межах наділеної їм компетенції, сприяє дотриманню законності. Тому правова робота не може бути ви­черпною лише в діяльності юридичної служби. Неухильне дотримання норм права, забезпечення законності, дисципліни в діяльності суб'єкта підприємництва, поліпшення економічно-фінансових показників, платоспроможності входять у функції не лише працівників юридичної служби. Ця робота повинна ви­конуватися й іншими працівниками різних служб підприємства, установи, організації і господарств відповідно до покладених на них функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством.

Відповідно до змін і доповнень до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджених Міністерством праці та соціальної політики України і Міністерством фінансів України 28.12.2001 р., на головного бухгалтера покладено ви­конання обов'язків правової роботи, пов'язаних не лише з пи­танням по забезпеченню дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, а й по проведенню розрахунків з іншими суб'єктами господарювання відповідно до договірних зобов'язань, здійсненню контролю за веденням ка­сових операцій, сприянню раціональному та ефективному вико­ристанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Голов­ний бухгалтер зобов'язаний також брати участь у роботі юридич­них служб по оформленню матеріалів, пов'язаних з недостачею та відшкодуванням витрат від крадіжок та псування активів (то­варно-матеріальні цінності) суб'єкта господарювання. Він зобо­в'язаний організовувати роботу з підготовки пропозицій для ро­ботодавця і в частині забезпечення збереження майна, раціо­нального та ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів тощо.

Тому від юрисконсульта, головного бухгалтера та інших служ­бових осіб вимагається знання законів України, указів Прези­дента, декретів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, нормативних актів Національного банку України, Дер­жавної податкової адміністрації України, Пенсійного фонду Ук­раїни з питань правових засад регулювання господарської діяль­ності суб'єктів господарювання. Він повинен знати не лише по­даткове, а й цивільне, цивільне процесуальне, господарське, господарське процесуальне, трудове, фінансове, адміністратив­не, аграрне, земельне, кримінальне та інше законодавство.

Проте, в локальних актах суб'єктів господа­рювання недоцільно покладати виконання цих функцій конк­ретно лише на головних бухгалтерів, оскільки договірна робота — це один із найбільш важливих і складних за обсягом напрямків правової роботи, яка повинна виконуватись різними суб'єктами правової роботи.

Отже, кожний спеціаліст суб'єкта господарювання в межах визначених функціональних обов'язків виконує і правову роботу.

Тому юрисконсульт згідно з вимогами законодавства, зокре­ма постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 р. № 690, покликаний бути організатором всієї правової роботи в конкретному суб'єкті господарювання та сприяти з допомогою правових засобів зміцненню законності в фінансово-госпо­дарській діяльності.